ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа №К-12519/06                                                                              

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2006 року                                                                                                              м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Ліпського Д.В.-  головуючий,

Амєліна С.Є.   -   суддя-доповідач,

Гуріна М.І.,

Леонтович К.Г.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Проценко О.О. 

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 22 грудня 2005 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії -

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, позивач ставить питання про скасування ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 22 грудня 2005 року, якою залишено без зміни рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 04 листопада 2005 року про відмову в задоволенні позовних вимог про перерахунок за минулий час пенсії військовослужбовця у бік збільшення і про стягнення її не отриманої частини. Просить постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В касаційній інстанції позивач підтримав доводи касаційної скарги.

            Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач як пенсіонер із числа військовослужбовців одержує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» та вимагає перерахувати пенсію з урахуванням премій та надбавок, за рахунок яких збільшилося грошове утримання військовослужбовців після звільнення позивача з військової служби.

На процесуальні порушення при встановлені фактичних обставин справи в касаційній скарзі не вказується.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що надбавки і премії, запроваджені нормативно-правовими актами, що вказані позивачем, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час проходження служби та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Відповідно до вимог статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, в редакції, яка була чинною на час вирішення справи, та пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей”, немає правових підстав для перерахунку пенсії у бік збільшення на підставі зазначених позивачем нормативно-правових актів.

Правова оцінка, яку суди дали обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального права і матеріального права.  

Судове рішення апеляційного суду, яке оскаржує позивач, відповідає вимогам матеріального та процесуального права і воно не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в касаційній скарзі.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 22 грудня 2005 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.