Справа № 121/7252/13-к

1-кп/121/12/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: судді - Ганича М.Ф.

при секретарі: Гавриковій Ж.І.

за участю прокурора - Ватрас Н.В.,

потерпілої - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013130420001870 від 10 липня 2013 року, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ялти, з незакінченою вищою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 (ІПН НОМЕР_1), раніше судимого:

- 16 серпня 2013 року Ялтинським міським судом за ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до 2 років позбавлення волі; звільненого від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, з іспитовим строком в 1 рік та з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2, раніше вчинивши злочини, передбачені ст. 190 ч.ч. 1, 2 КК України, 06 липня 2013 року приблизно о 12:00 годині в магазині «Фокстрот» м. Ялти за адресою: м. Ялта, вул. Київська, 4-б, умисно, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, звернувся до ОСОБА_1 з пропозицією продати їй ноутбук «Асус» за 4300 гривень, на що остання погодилася, після чого біля школи № 15 по вул. Руданського, 43 в м. Ялті передала обвинуваченому грошові кошти в сумі 2300 гривень, в якості передплати за ноутбук.

Того ж дня приблизно о 14:00 годині потерпіла зателефонувала ОСОБА_2 та повідомила, що їй потрібна ще миша для ноутбуку, після чого вони зустрілися біля моста по вул. Московській в м. Ялті, де ОСОБА_1 передала обвинуваченому ще 100 гривень в якості оплати за мишу, якими останній заволодів, зловживаючи довірою потерпілої.

07 липня 2013 року приблизно о 07:10 годині ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на зловживання чужим майном, звернувся до потерпілої та пояснив, що йому потрібно ще 500 гривень, після чого зі складу він привезе ноутбук, на що ОСОБА_1 погодилася, та того ж дня приблизно о 08:00 годині її чоловік ОСОБА_3 в районі вул. Перемоги в смт. Партеніт передав обвинуваченому належні потерпілій кошти в сумі 500 гривень.

Отримавши гроші, ОСОБА_2 надав обіцянку привезти ноутбук ОСОБА_1 через 2 дні, але даної обіцянки не виконав, гроші потерпілій не повернув, звернувши їх на свою користь та спричинив тим самим матеріальний збиток потерпілій на загальну суму 2900 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину в пред'явленому обвинуваченні не визнав. Не оспорюючи факту заволодіння грошима потерпілої в сумі 2900 гривень, пояснив, що ніякого злочинного умислу у нього при цьому не було, оскільки він дійсно мав намір придбати ноутбук для потерпілої, але за незалежних від нього обставин зробити цього не зміг, як і не зміг повернути ОСОБА_1 грошей.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочину, вина його повністю підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Так, потерпіла показала в судовому засіданні, що 06 липня 2013 року приблизно о 12:00 годині вони з чоловіком ОСОБА_3 прийшли до магазину «Фокстрот» з метою придбання ноутбуку. Там вони познайомилися з ОСОБА_2, який представився їм завідуючим складом магазину, та запропонував придбати ноутбук «Асус», що їм сподобався, зі складу за зниженою ціною. Вони погодилися, після чого усі разом пішли в район школи № 15, де вона передала обвинуваченому обговорювану ним суму передплати в розмірі 2300 гривень, а потім ще 100 гривень в якості оплати за мишу до ноутбуку. Наступного дня вранці ОСОБА_2 зателефонував їй та повідомив, що необхідно передати йому ще 500 гривень, після чого він зі складу забере ноутбук та передасть їй. Того ж дня її чоловік зустрівся з обвинуваченим в смт. Партеніті та передав ОСОБА_2 500 гривень, який пообіцяв при цьому, що ноутбук привезе їм через два дні. Потім вона неодноразово телефонувала обвинуваченому та запитувала про ноутбук, на що останній повідомляв, що ноутбук він достати не зміг, тому повернув їй раніше передані гроші шляхом перерахування на її кредитну картку. Але гроші їй повернуті не були. Після цього, як вона зрозуміла, що ОСОБА_2 обманув її, звернулася із відповідною заявою до органів внутрішніх справ.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повністю підтвердив показання потерпілої та дав аналогічні пояснення.

Показання допитаних в суді потерпілої та свідка узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, відповідно до виписки з лицьового рахунку банківської картки потерпілої, відомості щодо перерахування їй грошей від ОСОБА_2 за період з 09 по 24 липня 2013 року, не мається (а.п. 50-52).

Згідно повідомлення директора магазину «Фокстрот», розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Київська, 4-б, ОСОБА_2 в цьому магазині ніколи не працював (а.п. 59),

Таким чином, дії обвинуваченого необхідно кваліфікувати за ст. 190 ч. 2 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Обговорюючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, дані, що характеризують особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ніде не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, з 2007 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: психічні та поведінкові розлади в результаті вживання канабіноїдів без синдрому залежності (а.п. 57).

В період судового розгляду цього кримінального провадження ОСОБА_2 ухилявся від явки до суду без будь-яких поважних причин, чим перешкоджав розгляду справи, неодноразово піддавався примусовому приводу до суду, а в період з 20 січня по 15 лютого 2014 року перебував у розшуку на підставі відповідної ухвали суду (а.п. 40-44).

Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням всіх обставин у провадженні і даних про особу обвинуваченого, а також враховуючи відсудність обставин, що покарання пом'якшують та обтяжують, суд вважає за необхідне призначити йому покарання лише у вигляді позбавлення волі, як міру відповідальності за вчинений ним злочин, оскільки цілі покарання, передбачені ст. 50 КК України, можуть бути досягнуті при призначенні саме такого покарання. Підстав для застосування до обвинуваченого вимог ст.ст. 69, 75 КК України, суд не знаходить.

Вироком Ялтинського міського суду від 16 серпня 2013 року ОСОБА_2 засуджений за ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до 2 років позбавлення волі; був звільнений від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, з іспитовим строком в 1 рік та з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України

Оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, вчинений ним до постановлення попереднього вироку, відповідно до якого він був звільнений від відбування покарання з випробуванням, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. Вирок суку від 16 серпня 2013 року та даний вирок повинні виконуватися окремо, відповідно до вимог п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року.

Речових доказів та процесуальних витрат не мається.

Цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавленні волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Строк покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту затримання - з 15 лютого 2014 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 - тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія цього судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.

Суддя: