ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ

З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Орлової С.О.,Бех М.О.,суддів - Бех М.О., Квасневської Н.Д.,з участю прокурора - Саленка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу колегії суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області від 05 квітня 2013 року , -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 07 лютого 2013 року

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, в силу ст. 89

КК України раніше не судимого, -

засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 307КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставіст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов'язків, передбачених п.3, 4 ч.1ст.76 КК України

По справі вирішено питання судових витрат та речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що вінна початку жовтня 2009 року по вул. Корольова у м. Червонограді Львівської області незаконно придбав та виготовив наркотичний засіб - нарвав та подрібнив листя дикоростучої коноплі, який незаконно зберігав за місцем проживання - м. Червоноград, вул. Сокольська, 28а/11, з метою збуту.

11 листопада 2009 року, близько 11 години, у під'їзді будинку № 31 по вул. Шептицького в м. Червонограді збув пакет з наркотичним засобом ОСОБА_2, який того ж дня, близько 14 годин 45 хвилин, в м. Львові по вул. Зеленій, 19, був затриманий працівниками міліції, а наркотичний засіб у нього було виявлено та вилучено. Подріблена рослинна речовина зеленого кольору, вилучена у ОСОБА_1, є канабісом (марихуаною), що відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, маса канабісу (марихуани) в перерахунку на суху речовину становить 9,01 грамів.

11 листопада 2009 року, близько 17 години 20 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись у під'їзді будинку№ 31 по вул. Шептицького в м. Червонограді, повторно незаконно зберігав при собі з метою збуту два пакети з наркотичним засобом, де і був затриманий працівниками міліції, а пакети з марихуаною у нього було виявлено та вилучено.

Загальна маса канабісу (марихуани) в перерахунку на висушену речовину становить 11,98 грамів.

Ухвалою колегії суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області від 05 квітня 2013 року вирок місцевого суду залишено без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення.

В касаційній скарзі прокурор, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, неправильне застосування кримінального закону, істотні порушення кримінально-процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд. В обґрунтування скарги вказує, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 377 КПК України (1960 року), оскільки повторно врахував пом'якшуючі покарання обставини, як підстави для залишення без зміни рішення суду першої інстанції щодо застосування ст. 75 КК України та помилково не зазначив редакції ст. 307 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу і просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Правильність кваліфікації дій та доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в касаційній скарзі прокурором не оскаржується.

У відповідності до ст. 65 КК України, при призначенні покарання, суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КК України суд може прийняти рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Як вбачається з вироку, суд призначаючи покарання ОСОБА_1 в межах санкції ч.2 ст.307 КК України, дотримався цих вимог закону і належним чином мотивував своє рішення про вид та розмір покарання, а також про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства, в достатній мірі врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких, особу винного, який є людиною молодого віку, проходить навчання у вищому навчальному закладі, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є інвалідом ІІ групи, в зв'язку з захворюванням на туберкульоз, пом'якшуючу покарання обставину - щире каяття, відсутність обтяжуючих покарання обставин.

З врахуванням обставин вчинення злочину та даних про винного суд першої інстанції вірно зробив висновок про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання з випробуванням, але в умовах здійснення контролю держави за поведінкою засудженого, як це передбачено ст..76 КК України.

Апеляційний суд належним чином перевірив доводи апеляції прокурора і обґрунтовано зробив висновок, що призначене ОСОБА_1 покарання є таким, що відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, а звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням відповідає вимогам ст..75 КК України.

Ухвала апеляційного суду постановлена згідно з положеннями ст. 377 КПК України (1960 року), в зв'язку з чим підстав для скасування цього судового рішення та направлення справи на новий апеляційний розгляд колегія суддів не вбачає.

Незазначення редакції кримінального закону, за яким засуджено ОСОБА_1, на що посилається прокурор, як на одну з підстав скасування судового рішення, не може вважатися істотним порушенням кримінально-процесуального закону, що могло вплинути на законність постановлення судового рішення, оскільки, як вбачається з вироку та ухвали, судами, при кваліфікації дій винного та призначенні йому покарання, застосовувалася диспозиція та санкція статті, яка діяла на момент вчинення ОСОБА_1 злочинів, тобто ч.2 ст.307 КК України в редакції кримінального закону від 05 квітня 2001 року, яка передбачає більш м'яке покарання в порівнянні із санкцією цього закону в редакції від 06 жовтня 2011 року.

Оскільки істотних порушень кримінально-процесуального закону при збиранні і оцінці доказів по справі не виявлено, підстав вважати про невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості або неправильне застосування кримінального закону (ст. 75 КК України) у колегії суддів відсутні, касаційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України (1960 року), п. 11 Розділу XI Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, залишити без задоволення, а ухвалу колегії суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області від 05 квітня 2013 року щодо ОСОБА_1 засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України - залишити без зміни.

С у д д і:

Орлова С.О. Бех М.О. Квасневська Н.Д.