Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
Справа № 801/11401/13-а
07.02.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мунтян О.І.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Дудкіної Т.М.
секретар судового засідання Равза Р.Р.
за участю сторін:
представник позивача, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у м. Севастополі- Чернишова Тетяна Євгенівна, довіреність № 82 від 09.01.14
представник позивача, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у м. Севастополі- Беляєв Максим В'ячеславович, довіреність № 83 від 09.01.14
представник відповідача, Фірми "ТЕС"- Домарацький Дмитро Ростиславович, довіреність № б/н від 03.06.13
представник відповідача, Фірми "ТЕС"- Ривкін Володимир Анатолійович, довіреність № б/н від 31.12.13
представник третьої особи, Товариства з обмеженою відповідальністю "ИТАКС"- Гончаров Олександр Петрович, довідка АА № 769752,
розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Фірми "ТЕС" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 08.01.14 у справі № 801/11401/13-а
за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у м. Севастополі (вул. О. Кошевого, буд.6, м.Севастополь, 99007)
до Фірми "ТЕС" (вул. Г. Аджимушкая, 5 кв. 11, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95011)
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ИТАКС"(вул.Хрустальова,78-А, м. Севастополь, 99040)
про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до фірми «ТЕС» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом знеструмлення електромережі та зачинення всіх вхідних дверей. (а.с. 3-7).
Постановою Окружного адміністративного суду АРК від 08.01.2014 року адміністративний позов задоволено. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення експлуатації АЗС №40 Фірми «ТЕС», що розташована за адресою: м.Севастополь, Лабораторне шоссе, 111 шляхом знеструмлення електромережі у всіх її приміщеннях, до усунення у повному обсязі порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Зобов'язано Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Севастополі здійснити контроль за виконанням судового рішення.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, та винесена з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню. Просив прийняти нове рішення, яким позивачу відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.
Під час розгляду апеляційної скарги, судом залучено до участі у справі в якості третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "ИТАКС".
Представники відповідача та представник третьої особи у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позивачу відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача у судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін.
За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, думку представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Так, Окружним адміністративним судом АРК встановлено, що відповідно до наказу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Севастополі №211 від 04.09.2013 року (а.с.8), посадовими особами позивача у період з 09.09.2013 року по 27.09.2013 рік було проведено перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб приміщення та території АЗС №40 Фірми «ТЄС», розташованої за адресою: м.Сімферополь, Лабораторне шосе, 111, за результатами якої складений акт №160 від 27.09.2013 року (а.с.10-21).
За результатами зазначеної перевірки виявлені наступні порушення вимог норм та правил пожежної і техногенної безпеки:
- п.6.4.8, 6.4.9 НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні» - приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками);
- п.6.1.4 НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні» - не укладена угода зі спеціалізованою організацією на технічне обслуговування планово-попереджувального ремонту автоматичної пожежної сигналізації;
- п.6.1.28 НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні» - сигнал від контрольного приладу автоматичної пожежної сигналізації не виведено на пульт централізованого пожежного спостереження;
- п.3.19, п.7.12.2 НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні» - посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку, а також робочий персонал не пройшли навчання з питань пожежної безпеки (пожежно-технічний мінімум);
- п.5.1.36 НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні» - не проведена ревізія установок блискавкозахисту;
- п.5.1.35, п.9.2.6 НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні» - пристрої блискавкозахисту не прийняті в експлуатацію (не наданий акт приймання);
- п.7.12.19 НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні» - АЗС не забезпечена переносним газоаналізатором, виконаним у вибухонебезпечному виконанні;
- п.6.4.11, 6.4.9 додаток 2 п.п.6.7 НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні» - пожежний щит на території не укомплектований: вогнегасники порошкові - 3 шт., ящик з піском V=0,5 м3 - 1шт., покривало з негорючого матеріалу 2х2 м. - 1шт., багри - 3шт., лопати - 2шт., ломи - 2шт., сокири - 2шт., пожежні відра - 2шт.;
- п.4.2.10 НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні» - допущено зберігання у електрощитовій горючих та інших матеріалів;
- п.5.1.9 НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні» - допущено використання тимчасових ділянок електромережі (приміщення магазину);
- п.5.1.27 НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні» - допущена установка електророзеток на горючої основі (приміщення магазину);
- п.7.6.11 НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні» - допущено зберігання товару у горючій упаковці та горючої пакувальної тари у складському приміщенні не маючому віконних прорізів чи спеціальних засобів видалення диму;
- п.4.2.16 НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні» - обслуговуючий персонал АЗС не забезпечений комплектом спеціального термозахисного одягу для індивідуального захисту;
- п.5.1.34 НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні» - не проведені заміри опору ізоляції електричних мереж та електроустановок.
Під час проведення перевірки, посадовими особами позивача, виявлено 46 порушень нормативно-правових актів, 14 з яких, на думку позивача, створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами перевірки було встановлено наявність на автозаправній станції таких порушень в організації заходів щодо забезпечення пожежної безпеки; правил утримання території, розташованих на ній приміщень, будівель та споруд, експлуатації електроустановок, установок пожежної сигналізації та пожежогасіння, пожежної техніки, які в своїй сукупності не дозволяють дотримуватися пожежної безпеки шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових витрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.
Так, оцінюючи наведені відповідачем доводи, колегія суддів виходить з наступного.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності компетенції позивача на проведення перевірки відповідача.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" держаний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Крім того, відповідно до ст. 55 Кодексу цивільного захисту України визначено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно з ст.68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить:
- складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;
- звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Виходячи із системного аналізу та правового змісту зазначених положень, статті 4 Закону № 877-V, законодавством визначений механізм державного регулювання, та надана позивачу правова можливість та необхідність звернення з позовом до суду у випадку виявлених порушень вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки, із вимогами про застосування відповідних заходів реагування шляхом повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Тобто, застосування даних заходів покладено на суд.
Колегія суддів звертає увагу, що за змістом частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007, № 877-V передбачена можливість застосування судом заходів реагування, які полягають у повному або частковому зупиненні виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
Згідно ст.70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
В даному випадку позивачем в позовних вимогах визначені такі заходи реагування, як повна заборона експлуатації адміністративної будівлі відповідача шляхом знеструмлення електромережи та опечатування вхідних дверей.
Колегія суддів зазначає, що вищезазначені заходи реагування, визначені позивачем, не узгоджуються з нормами матеріального права, а саме п.12 ч.1 ст.67 та ст.70 Кодексу цивільного захисту України, оскільки заходи, які визначені позивачем, не передбачені даними нормами, тобто заборона експлуатації стосується тільки машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, а не будівель.
Більш того, судова колегія звертає увагу, що позивач просив застосувати заходи реагування шляхом негайного припинення господарської діяльності знеструмлення та зачинення усіх вхідних дверей. Разом з тим, з мотивувальної та резолютивної частин постанови суду першої інстанції судова колегія не вбачає наявність висновку суду про задоволення позову частково, але суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі та зупинення експлуатації АЗС №40 Фірми «ТЕС», шляхом знеструмлення електромережі у всіх її приміщеннях.
Таким чином, суд першої інстанції, з огляду на надання неналежної оцінки правовим нормам, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог про застосування заходів реагування у повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивач, як орган владних повноважень, в адміністративному позові неправильно визначив заходи реагування, які необхідно застосувати до відповідача з урахуванням вимог законодавства.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів не підтримує висновок суду першої інстанції стосовно того, що за наявності факту порушення з боку відповідача вимог законодавства про цивільний захист існує необхідність в застосуванні заходів реагування у сфері державного нагляду саме таким способом, який визначив позивач в адміністративному позові.
Судом не приймаються до уваги у якості належних доказів фотографії з зображенням певної автозаправочної станції, оскільки з них неможливо ідентифікувати об'єкт перевірки, встановити коли саме проводилось фотографування.
Щодо порушення прав третьої особи колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи товариство з обмеженою відповідальністю «ИТАКС» є співвласником (1/100 частки) автозаправочної станції літ.Г, загальною площею 194,1 кв.м., що розташована м.Севастополь, Лабораторне шосе, будинок 111. Судова колегія звертає увагу, що свідоцтво про право власності видано 31.10.2013 року, тобто після проведення перевірки. Належних та допустимих доказів того, що позивач був обізнаний про те, що ТОВ «ИТАКС» є замовником об'єкту відповідно до сертифікату серії IV № 164131900356 суду не надано. Таким чином, правових підстав для підтвердження порушення прав третьої особи під час проведення перевірки позивачем, не має.
Щодо доводів відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 183-2 КАС України про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів невідкладно надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу. В ухвалі в обов'язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, то заперечення проти позову чи заява про визнання позову можуть бути подані безпосередньо до канцелярії суду.
Як вбачається з матеріалів справи в ухвалі про відкриття скороченого провадження не зазначено строк подання заперечень проти позову (а.с. 1). Більш того, відповідачу копії документів, що додані до позову, не направлялись. Зазначений висновок повністю підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 26).
Судом першої інстанції встановлено, що перевірка відповідача проведена у період з 09.09.2013 року по 27.09.2013 року. Відповідний акт за результатами перевірки складений 27.09.2013 року.
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Севастополі звернулось з позовом до Окружного адміністративного суду АРК лише 16.12.2013 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції (а.с. 3).
Згідно з ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Суддя після одержання позовної заяви, виконуючи вимоги пункту 5 частини 1 статті 107 КАС України, з'ясовує чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Ухвалу про відкриття скороченого провадження винесено 17.12.2013 року, разом з тим лише 08.01.2014 року ухвалою суду визнано поважними причини пропуску Управлінням строку звернення до суду.
Поважною причиною пропуску встановленого законом строку звернення до суду судом першої інстанції зазначено помилково звернення до неналежного суду позивачем.
Як вбачається з матеріалів справи позивач спочатку звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м.Севастополя, якій ухвалою від 11.10.2013 року було повернуто позивачу, у зв'язку з його непідсудністю цьому адміністративному суду. Позивач з цим рішенням не погодився, оскаржив його в апеляційному порядку, але ухвалою від 25.11.2013 року апеляційна скарга залишена без задоволення. Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду позивач отримав 10.12.2013 року та 13.12.2013 року звернувся до окружного адміністративного суду АРК.
Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Відповідно до п.3 Положення основними завданнями Державної служба України з надзвичайних ситуацій України є:
- реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності;
- здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб та ін.
Підпунктами 1, 22, 67, 87 п.4 вказаного Положення передбачено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій відповідно до покладених на неї завдань здійснює безпосереднє керівництво діяльністю єдиної державної системи цивільного захисту; організовує та забезпечує охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об'єктів на підставі договорів; складає акти перевірок, видає приписи, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, виносить постанови про застосування спеціальних запобіжних заходів; перевіряє стан готовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної, пожежної техніки, обладнання та засобів пожежогасіння, призначених для забезпечення безпеки об'єкта, локалізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і пожеж.
У п.6 Положення зазначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Згідно з п.7 Положення Державна служба України з надзвичайних ситуацій у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, а також відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є не переробними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Враховуючи вищевикладене судова колегія зазначає, що правова необізнаність центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності не може бути визнана поважною причиною пропуску встановленого законом строку. Звернення до неналежного суду не перериває перебігу строків звернення до суду.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду.
Згідно п.4 ч.1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та ухвалює нове рішення, якщо судом першої інстанції при ухваленні рішення допущено порушення норм матеріального або процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Згідно з ч.9 ст. 183-2 КАС України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
З матеріалів справи вбачається, що постанова Окружного адміністративного суду АРК від 08.01.2014 року по справі прийнята в скороченому провадженні.
Відповідно до ч.10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись ч.ч.1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 183-2, 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фірми «ТЕС» на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.01.2014 року - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду АРК від 08 січня 2014 року у справі № 801/11401/13-а - скасувати.
Прийняти нову постанову.
В задоволенні позовних вимог Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Севастополі до Фірми «ТЕС» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом знеструмлення електромережі та опечатування вхідних дверей -відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 10 лютого 2014 р.
Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис Т.М. Дудкіна
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.І. Мунтян