З А Р І Ч Н И Й    Р А Й О Н Н И Й    С У Д    М.   С У М И

вул. Першотравнева, 13, м. Суми, 40030, тел/факс (0542) 60-07-99, E-mail: inbox@zr.su.court.gov.ua

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

                        04  грудня  2008  року.                                                      Справа № 2 - 81 / 08

                        Зарічний районний суд  м. Суми  в  складі :  головуючого -  судді Бойка В.Б.,

                                                                                       при секретарі -  Міщенко  А.А.,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми  цивільну  справу  за позовною заявою ОСОБА_1 

            до ОСОБА_2,  Приватної  фірми  « Регіональний  центр  нерухомості «, Сумської міської  ради,  Управління  капітального  будівництва  Сумської  міської ради, 

            3-тя  особа : ОСОБА_3 

            про  визнання  таким,  що  відбувся  договору,  визнання  частково  недійсним  договору купівлі-продажу  квартири,  визнання покупцем,  відшкодування  матеріальної  шкоди,

В С Т А Н О В И В :

                        Позивачка  ОСОБА_1 мотивує  свої уточнені  вимоги тим,  що  з  2002  року  вона  працює  суддею  апеляційного  суду  Сумської  області  та  з  цього  часу  перебувала  на  черзі  на  отримання  житла.  Восени  2003  року  відповідач - Сумська  міська  рада  погодилася  забезпечити  позивачку  житлом, запропонувала  останній  підшукати  квартиру  для  придбання  її  на  вторинному  ринку  та  така  квартира  була  знайдена.  Власником  квартири  була  відповідачка  ОСОБА_2,  житлове  приміщення  мало    адресу : АДРЕСА_1.  Позивачка  зазначає,  що  в  листопаді  2003  року  на  відкритих  торгах  уповноважений  радою  орган - відповідач Управління  капітального  будівництва  Сумської  міської  ради  придбав  за  кошти  міського  бюджету  вищевказану  квартиру,  яка  згодом  по  ордеру  була  розподілена  позивачці  як  судді,  що  прибула  з  іншої  місцевості  та  потребувала  житла.

                        Між  тим,  як  вказує  ОСОБА_1,  вона  остаточну  ціну  квартири  узгодила  з  попереднім  власником - ОСОБА_2  та  додатково  передала  їй різницю  між  виділеними  коштами  та  повною  вартістю  квартири.  Відповідачка  ж  відмовилася  оформити  ці  відносини  з  купівлі-продажу  квартири  в  нотаріальному  порядку.

                        Після  вселення  в  квартиру,  позивачка  виявила  ряд  прихованих  недоліків,  про  які  відповідачка  ОСОБА_2  умовчала.  Посилаючись  на  вказані  обставини,  позивачка    просить  ухвалити  рішення,  яким  визнати  таким,  що  відбувся  договорір  купівлі-продажу  вищевказаної  квартири  між  позивачкою  та  відповідачкою  ОСОБА_2,  визнати  частково  недійсним в  частині  покупця договір купівлі-продажу  квартири, що  був  укладений  14.11.2003  року  за  результатами  тендеру, визнати  її ( ОСОБА_1) поряд  з  Управлінням  капітального  будівництва  Сумської  міської  ради  покупцем,   а  також  про  відшкодування  з  відповідачки  ОСОБА_2  витрат  на  усунення  прихованих  недоліків  в  житловому  приміщенні. 

                        В  останнє  судове  засідання  позивачка  не  з”явилась,  про  час  розгляду  справи  повідомлялась,  надала  заяву  про  розгляд  справи  у  її  відсутність.

                        В  судовому  засіданні  відповідачка  ОСОБА_2  позовні  вимоги  не  визнала,  оскільки  позивачка  не  була  стороною  договору  купівлі-продажу  житлового  приміщення,  отримала  його  на  умовах  договору  найму,  передала  відповідачці  суму,  еквівалентну  1000  доларів  США  за  залишення в  квартирі  окремих  меблів  та  покращень,  що  була  самостійно  обладнані  відповідачкою.  На  час  укладання  договору  позивачка  не  виказувала  будь-яких  претензій,  оглядала  квартиру.

                        Інші  учасники  процесу  в  останнє  судове  засідання  не  з”явились,  про  час  розгляду  справи  повідомлялись,  відгук  на  уточнений  позов  не  надали.

                        Представник  відповідача - Приватної  фірми  « Регіональний  центр  нерухомості «  надав  суду  заяву  про  розгляд  справи  у  його  відсутність,  підтримав  свої  попередні  пояснення  проти  позову,  з  позовними  вимогами  не  згоден,  оскільки  не  вбачав  порушень  в  процедурі  покупки  спірної  квартири.

                        Суд  вважає  можливим  розглянути  справу  у  відсутність  сторін,  оскільки  в  справі  є  достатньо  доказів  про  їх  права  та  взаємовідносини.

                        Заслухавши пояснення  сторін,  дослідивши  матеріали  справи, суд  вважає,  що  в  задоволенні  позову  належить  відмовити  за  необгрунтованістю,   виходячи  з наступного : згідно  зі  ст.ст.  10-11,  60  ЦПК  України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона  посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  і  заперечень.  Суд  розглядає  цивільні  справи  в  межах  заявлених  вимог  та  на  підставі  наданих сторонами  доказів.  Заявлені  вимоги  не  грунтуються  на  законодавстві,  а  надані  позивачкою  докази  не  спростовують  заперечень  відповідачів  проти  позову.

                        Судом встановлено, що позивачка  ОСОБА_1 з  2002  року  працює  суддею  апеляційного  суду  Сумської  області  та  з  цього  часу  перебувала  на  черзі  на  отримання  житла.  До  призначення  на  вищевказану  посаду  позивачка  працювала  в  іншому  населеному  пункті.

                        Відповідно  до  ст.  44  Закону  України  “  Про  статус  суддів “,  суддя,  який  потребує  поліпшення  житлових  умов,  не  пізніше  6  місяців  після  обрання  забезпечується  впорядкованим  житлом  у  вигляді  окремої  квартири  або  будинку  відповідними  місцевими  органами  державної  виконавчої  влади,  а  у  разі  незабезпеченості  впорядкованим  житлом  суд  за  рахунок  коштів  державного  бюджету  може  придбати  квартиру  або  будинок  за  ринковими  цінами  і  передати  їх  у  користування  судді.

                        Восени  2003  року  Сумська  міська  рада,  для  забезпечення  позивачки  житлом, запропонувала  останній  підшукати  квартиру  для  придбання  її  на  вторинному  ринку  та  така  квартира  була  знайдена.  Власником  квартири  була  відповідачка  ОСОБА_2,  житлове  приміщення  мало    адресу : АДРЕСА_1. 

                        Згідно  з  розпорядженням  міського  голови  м.  Суми  від  11.11.2003  року  на  відкритих  торгах  уповноважений  радою  орган - відповідач Управління  капітального  будівництва  Сумської  міської  ради  придбав  за  кошти  міського  бюджету  вищевказану  квартиру.  Після  укладання  договору,  житлове  приміщення  було  прийнято  по  акту  приймання-передачі,  поставлено  на  облік та  Управління  капітального  будівництва  Сумської  міської  ради  отримало  свідоцтво  про  право  власності  на  нерухоме  майно           (  т.  1,  а.с.  72-81,  237 ).

                        15.12.2003  року  позивачці  було  видано  ордер  на  отримання  спірної  квартири          (  т.  1,  а.с.  230 ).

                        Таким  чином,  з  урахуванням  того,  що  Законами  України  “ Про статус  суддів “  та  “  Про  закупівлю  товарів,  робіт  і  послуг  за  державні  кошти “  не  передбачена  участь  судді  у  такій  закупівлі  та  створення  спільної  власності  громадянина  з  замовником,  до  тверджень  позивачки  належить  віднестися  критично.  Навпаки,  як  зазначалося  вище,  частиною  7   статті  44  Закону  України  “  Про  статус  суддів “  передбачено,  що  придбане  за  рахунок  коштів  державного  бюджету  житло  передається  саме  у  користування  судді,  а  не  у  його  власність.

                        Наявність  у  певних  осіб  (  які  не  є  учасниками  процедури  закупівлі ) відомостей  про  остаточну  вартість  товару,  їх  участь  у  закупівлі,   наявність  попередніх  домовленостей  щодо  остаточної  вартості  майна  ставили  б  під  сумнів  законність  самої  тендерної  процедури,  суперечили  б  таким  засадам  державної  закупівлі,  як  законність,  прозорість,  рівність  прав  учасників.  Доказів  того,  що  про  домовленості  між  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  було  відомо  замовнику (  розпоряднику  державних  коштів )  по  справі  не  зібрано.

                        Своє  право  на  отримання  спірної  квартири  у  власність  позивачка  реалізувала  в  порядку  приватизації ( т.  1,  а.с.  232-234 ).

Судом  встановлено  також,  що  після  вселення  в  квартиру,  позивачка  виявила  ряд  прихованих  недоліків,  що  підтверджується  висновками  проведеного  експертного  дослідження ( т. 1,  а.с.  34-42 ).  З  приводу  незадовільного  стану  житлового  приміщення  позивачка  обґрунтовано  зверталася  до  органів  місцевого  самоврядування,  оскільки  на  той  час  квартира  перебувала  у  комунальній  власності,  позивачка  користувалася  спірним  житловим  приміщенням  на  умовах  договору  найму  та  за  стан  наданого  громадянину  житла  повинен  був  відповідати  саме  його  власник.  

З  наданих  позивачці  відповідей ( т. 1,  а.с.  91-93 )  вбачається,  що  будинок,  в  якому  розташована  спірна  квартира  1980  р.  забудови,  проектом  будівництва  будинку  передбачено  і  виконано  виведення  оголовків  вентиляційних  шахт  на  технічний  поверх,  тобто  під  дах.  Для  влаштування  вентиляції  у  квартирі  необхідно  вивести  оголовки  шахт  на  дах,  ці  роботи  не  входять  до  переліку  робіт,  які  виконуються  за  рахунок  квартирної  плати,  необхідно  виділення  бюджетних  коштів  для  капітального  ремонту  квартири.

Із  пункту  7  оспорюваного  договору  ( т. 1,  а.с.  81 )  вбачається,  що  до  укладання  договору  купівлі-продажу  квартира  була  оглянута  представником  покупця,  недоліків  або  дефектів,  які  б  перешкоджали  її  користуванню  за  призначенням  не  виявлено. 

Таким  чином,  суд  вважає,  що  ОСОБА_2  не  є  тим  суб»єктом,  який  може  і  повинен  нести  відповідальність  за  стан  наданого  позивачці  на  умовах  договору  найму  житла.

                        Окрім  того,  суд  вважає,  що  позивачка  не  довела  достатніми  та  беззаперечними  доказами  і  ту  обставину,  що  грошові  кошти  нею  передавалися  відповідачці  ОСОБА_2  саме  в  рахунок  повної  оплати  за  квартиру.  Позивачка  під  час  розгляду  справи  дещо  змінила  свої  показання  в  частині  розміру  сплачених  коштів.  Первісно  позивачка  зазначала,  що  доплата  ОСОБА_2 становила  2000  доларів  США ( т. 1,  а.с.  131 ),  в подальшому  позивачка  вказала,  що  передавалися  лише  1000  доларів  США.  

Суду  дійсно  надана  розписка  відповідачки  про  отримання  нею  1000  доларів  США ( т. 1,  а.с.  5 ),  однак  обставини  передачі  коштів  сторонами  викладаються  по-різному.  Зокрема,  відповідачка  зазначає,  що  позивачка  передала  гроші  за  залишення в  квартирі  окремих  меблів  та  покращень,  що  була  самостійно  обладнані  відповідачкою.  З  висновків  додаткової  судової  будівельно-технічної  експертизи ( т. 2,  а.с.  151-157 )  вбачається,  що  вбудовані  меблі  не  являються  обов»язковими  меблями                                       ( обладнанням )  при  здачі  будинку   в  експлуатацію.  Таким  чином,  заперечення  відповідачки   ОСОБА_1  і  в цій  частини  не  спростовані.

Все  вищевикладене   свідчіть  про  те,  що  між  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  з  приводу  купівлі-продажу  та  надання  спірної  квартири  не  виникли  цивільні  права  та  обов»язки,  тому  в  задоволенні  всіх  позовних  вимог  належить  відмовити  за  їх  безпідставністю.

                        Керуючись  ст.ст.  47-48,  153-154,  224,  227,  233-235,  237  ЦК  УРСР,  ст.  2  Закону  України  “  Про  закупівлю  товарів,  робіт  і  послуг  за  державні  кошти “,  ст.ст. 10-11, 57-60,  212-215  ЦПК  України,  суд -

В И Р І Ш И В :

                        В  задоволенні  позовних  вимог  ОСОБА_1  відмовити  за  необгрунтованістю.

                        Рішення суду може  бути  оскаржено  в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про  апеляційне  оскарження  протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

                        Апеляційна скарга на рішення суду  особами, які брали участь у розгляді справи, може бути подана до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 20 днів після подання заяви  про апеляційне оскарження.

                        Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання  заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга  подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.       

                        Рішення  суду  набирає  законної  сили  після  закінчення  строків  на  апеляційне  оскарження,  якщо  заяву  про  оскарження  або  апеляційну  скаргу  не  було  подано.

СУДДЯ                                                                                       В.Б.  БОЙКО