Справа № 2 - 2962 / 08
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2008 року. м. Суми.
Зарічний районний суд м.Суми у складі : головуючого - судді Бойка В.Б.,
при секретарі - Міщенко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Зарічного ВМ СМВ УМВС України в Сумській області, 3-я особа : ПРБП « Рембуд «
про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
В С Т А Н О В И В :
Позивач свої вимоги мотивує тим, що він є власником та постійно мешкає в спірному житловому приміщенні - квартирі АДРЕСА_1. За даною адресою також зареєстрована і відповідачка - колишня дружина позивача . Оскільки остання в листопаді 2002 року залишила квартиру та тривалий час не користується нею без поважних причин, намірів повертатись не виказує, плата за житло нею не вноситься, заявник просить визнати відповідачку такою, що втратила право користування спірним жилим приміщенням .
В судове засідання відповідачка не з»явилася, про час розгляду справи повідомлялася, про поважність причин неявки суд не повідомила.
Зарічний ВМ СМВ УМВС України в Сумській області та ПРБП « Рембуд « також своїх представників в судове засідання не направили, надали заяви про розгляд справи без їхучасті.
Суд, заслухавши пояснення позивача, свідків , вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню , виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 47 Конституції України та ч. 3 ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути примусово позбавлений права користування житловим примішенням інакше, як з підстав і в порядку, передбачених законом за відповідним рішенням суду.
Порядок та підстави виселення або визнання членів сім”ї власника такими, що втратили право користування житловим приміщенням визначаються чинним цивільним та житловим законодавством України, зокрема ст. 405 ЦК України.
Статтями ст.ст. 10-11 та 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше, як в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.
Суд вважає, що позивач довів факт непроживання відповідачки в спірному житловому приміщенні понад встановлені законодавством строки без поважних причин.
Зокрема, в судовому засідання встановлено, що позивач є власником та постійно мешкає в спірному житловому приміщенні - квартирі АДРЕСА_1 ( а.с. 6, 8 ) . За даною адресою також зареєстрована і відповідачка - колишня дружина позивача ( а.с. 7 ).
В листопаді 2002 року відповідачка залишила спірну квартиру, з вказаного часу, відповідачка не користується цим приміщенням без поважних причин, намірів повертатись не виказує, плата за житло нею не вноситься.
Вищевикладене підтверджується показаннями позивача та свідків з його боку.
За таких обставин, суд вважає, що є підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. 9 ЖК України, ст. 405 ЦК України, ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1
Відповідач протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення, має право подати заяву про його перегляд. Рішення може бути оскаржено іншими учасниками процесу до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу не було подано.
СУДДЯ В.Б. БОЙКО