Судове рішення #35361214

Копія



СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Ухвала

Іменем України

Справа № 801/1830/13-а


11.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державної казначейської служби України у м. Ялті АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О.) від 30.09.13 у справі № 801/1830/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" (пров. Вигоний, 13, с.Віліне, Бахчисарайський район, Автономна Республіка Крим, 98434)

до Управління державної казначейської служби України у м. Ялті АР Крим (вул. Московська, 33 а, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98612)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта ГУ Міндоходів в АР Крим (вул. Васильєва, 16, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про стягнення,


ВСТАНОВИВ:


Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.09.2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" до Управління державної казначейської служби України у м. Ялті АР Крим про стягнення - задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" суму заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість за жовтень - листопад 2010 року у розмірі 900539 грн.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 11.02.2014 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Під час розгляду апеляційної скарги судова колегія встановила, що відповідачем у справі розглядуваної категорії виступає орган державного казначейства. При цьому, з урахуванням положень ст. 200 Податкового Кодексу України та Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39, орган державного казначейства діє як орган державної влади, як представник одного відповідача - держави, через який держава набуває і здійснює свої права та обов'язки.

Разом із тим, враховуючи, що підставою для проведення відшкодування сум податку на додану вартість з державного бюджету є висновок податкового органу із зазначенням суми бюджетного відшкодування, а ненадання такого висновку саме по собі також є порушенням права платника податку на бюджетне відшкодування, колегія суддів залучила до участі у справі у якості другого відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Ялта ГУ Міндоходів в АР Крим.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що у період з 28.01.2011р. тривалістю 5 робочих днів відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Інвест плюс" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 р., що декларувалось за період з 01.09.10 р. по 30.09.10 р., за листопад 2010р, що декларувалось за період з 01.10.10 р. по 31.10.10 р., за результатами якої складений акт №120/23-4/32362095/7 від 08.02.11 р.

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем:

- п.1.4. ст.1, п.п.7.2.1., 7.2.3., 7.2.6., п.7.2., п.п. 7.4.1., п.7.4., ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.97р. змінами та доповненнями), п.п. 5.3.9. п.5.3., ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. №283/97-ВР ТОВ, яким "Інвест Плюс" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2010 р. на 164127,00 грн., за жовтень 2010 р. на 392876,00 грн., за листопад 2010 р. на 1224706,00 грн.

- п.1.4. ст.1, п.п.7.2.1., 7.2.3., 7.2.6., п.7.2., п.п. 7.4.1., п.7.4., ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.97р. змінами та доповненнями), п.п. 5.3.9. п.5.3, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, яким ТОВ "Інвест Плюс" завищено залишок від'ємного значення декларації з ПДВ за листопад 2010 р. на суму ПДВ у розмірі 262416,00 грн.

- п.п.7.7.1., 7.7.2., п.7.7., ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.97р. змінами та доповненнями), сума ПДВ заявлена до бюджетного відшкодування по деклараціям ПДВ підлягає зменшенню за жовтень 2010 р. на суму ПДВ у розмірі 612142 грн., листопад 2010 р. на суму ПДВ у розмірі 291350 грн.

За результатами перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000502301 від 22.02.2011, яким платнику зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 903492 грн., в т.ч. 612142 грн. за жовтень 2010 р. та 291350 грн. за листопад 2010 р.

- № 0000512301 від 22.02.2011, яким платнику зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1781709 грн., у т.ч. 164127 грн. за вересень 2010р., 39287 грн. за жовтень 2010р. та 1224706 грн. за листопад 2010 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до ст.124 Конституції України, ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з ч.2 цієї норми обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено ч.1 ст.72 КАС України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.02.2013 року по справі № 2а-13843/11/0170/21 адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000512301 від 22.02.2011р.; визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000502301 від 22.02.2011р. в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 900539,00 грн.; в інший частині позову відмовлено; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест плюс" 1698,14 грн. судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 29.05.2013 року апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишена без задоволення; постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2013 у справі № 2а-13843/11/0170/21 залишена без змін.

Колегія суддів витребувала зазначену справу та дослідила її матеріали.

Як вбачається з матеріалів справи № 2а-13843/11/0170/21, ухвалою суду від 28.03.2012 р. було призначено судово-економічну експертизу, висновком якої №76/12 від 15.11.2012р. встановлено, що первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Інвест плюс" підтверджуються висновки акту перевірки ДПІ №120/23-4/32362095/7 від 08.02.2011 р. про завищення від'ємного значення з ПДВ за квітень 2010 р. на 2071 грн., та не підтверджуються висновки цього акту про завищення суми від'ємного значення з ПДВ за травень 2010 р. на 213968 грн., за червень 2010 р. на 51972, за липень 2010 р. на 307076 грн. за вересень 2010 р. на 164127 грн., за жовтень 2010 р. 392876,00 грн., листопад 2010р. в сумі 1224706 грн. Первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Інвест Плюс" підтверджується достовірність нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за жовтень 848912 грн. за листопад 2010 р. в сумі 805380 грн.

Завищення залишку від'ємного значення рядку 26 декларації з ПДВ за листопад 2010 р. на 262416 грн. первинними бухгалтерськими документами ТОВ "Інвест Плюс" не підтверджується.

Постановою суду від 18.02.13р. у справі № 2а-13843/11/0170/21 встановлено, що віднесення ПДВ в загальній сумі 2070,89 грн. до податкового кредиту з ПДВ у квітні 2010 р. є порушенням п.п.7.4.1. Закону №168 та заявлений до бюджетного відшкодування у жовтні 2010 р. ПДВ в сумі 441,05 грн. по податковій накладній ТОВ "Амбелія" №38 від 30.09.2010 р. був сплачений постачальнику вже у жовтні 2010 р., а заявлений до бюджетного відшкодування в листопаді 2010 р. ПДВ в сумі 441,05 грн., за податковою накладною №43 від 31.10.2010 р. був сплачений постачальнику в листопаді тобто, в місяці декларування бюджетного відшкодування, що є порушенням п.п. 7.7.2. Закону №168.

Зазначеним судовим рішенням у справі № 2а-13843/11/0170/21 встановлено безпідставність висновків відповідача та встановив, відсутність підстав для зменшення розміру від'ємного значення ПДВ за період квітень-липень 2010р., вересень-листопад 2010 р., то й відсутні і підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 900539,00 грн. (903492 грн.-2953 грн.).

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

З аналізу вищевказаних норм, суд робить висновок, що для включення суми податку на додану вартість до суми податкового кредиту необхідно дотримання двох умов:

- наявність податкової накладної чи митної декларації,

- придбання або виготовлення товару і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності платника податку; придбання (будівництво, спорудження) (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи) в тому числі з метою використання у виробництві або постачанні товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, умовами для включення нарахованої (сплаченої) суми ПДВ у склад податкового кредиту є наявність документального підтвердження використання витрат підприємства в його господарської діяльності та наявність належно заповнених податкових накладних.

Відповідно до вимог п. 200.12. ст.200 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.17. ст. 200 ПК Україним встановлено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги факти, встановлені під час розгляду справи № 2а-13843/11/0170/21, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-


УХВАЛИВ:


Апеляційну скаргу Управління державної казначейської служби України у м. Ялті АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О.) від 30.09.13 у справі № 801/1830/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О.) від 30.09.13 у справі № 801/1830/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.


Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис Т.М. Дудкіна


З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація