ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2014 року справа № 919/1442/13
919/1442/13/3732/14
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Грицай О.С. при секретарі Григор'євій К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенський молочний завод"
(37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Індустріальна, 2)
до фізичної особи підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_2)
про стягнення заборгованості в розмірі 139 498,74 грн.,
за участю представників сторін:
позивача - Ломака А.В. - довіреність №1 від 16.01.2014;
відповідача - не прибули.
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Лубенський молочний завод" звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми боргу в розмірі 96 768,74 грн. за договором поставки товарів на умовах дистрибуції №60 від 09.04.2012.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.01.2011 між публічним акціонерним товариством "Лубенський молочний завод" (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Лубенський молочний завод") та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір №60 поставки товарів на умовах дистрибуції. Відповідно до вищевказаного договору у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 152 178,74 грн.
09.04.2012 між позивачем та відповідачем був укладений договір №34 про реструктуризацію заборгованості, яка утворилась за договором №60 від 01.01.2011 у сумі 152 178,74 грн., проте станом на 09.04.2012 заборгованість відповідачем не була погашена, що і стало підставою для звернення товариством з обмеженою відповідальністю "Лубенський молочний завод" до суду.
Ухвалою суду від 20.12.2013 порушено провадження у справі №919/1442/13, розгляд справи призначено на 23.01.2014.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
03.02.2014 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (збільшення ціни позову) з якої вбачається, що у зв'язку з отриманням доказів від установи банку про отримання коштів від відповідача було з'ясовано, що відповідачем було сплачено значно меншу суму боргу ніж зазначалось у позовній заяві, на підставі чого позивач просить стягнути з відповідача 139 498,74 грн.
Ухвалою від 06.02.2014 судом прийнято заяву про уточнення позовних вимог (збільшення ціни позову).
Зазначена заява відповідає вимогам ст.22 ГПК України, тому вона приймається судом, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову - 139 498,47 грн., в межах якої розглядається спір.
Присутній у судовому засіданні 18.02.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.
Відповідач у засідання суду явку свого повноважного представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно і належним чином (арк. с. 45-47) за адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. с. 26), а саме: м. Севастополь, вул. Мостова, 2; про причини неявки суду не сповістив; відзив на позов та документи в обґрунтування заперечень проти позову не надав.
Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до абзацу першого пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явились у засідання.
Водночас, за змістом абзацу третього підпункту 3.9.1 вказаного пункту, у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Крім того така сама позиція міститься в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482.
Як убачається з матеріалів справи, ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи, які надіслано за місцезнаходженням відповідача, повернулись до суду із відміткою „за закінченням терміну зберігання" (арк. с. 22-24, 45-47).
За таких обставин суд вважає відповідача таким, що повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що явка відповідача обов'язковою не визнавалась, а подальше відкладення розгляду справи суперечить міжнародному принципу вирішення спору протягом розумного строку та порушує відповідне право позивача, суд вирішив розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами -в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Крім викладеного судом встановлено, що 09.04.2012 року між публічним акціонерним товариством "Лубенський молочний завод" (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Лубенський молочний завод") та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 при спільному згадуванні - «сторони», а кожен окремо - «сторона», керуючись положеннями діючого законодавства України уклали цей договір про реструктуризацію заборгованості (надалі - договір) №34.
Відповідно до статті 1 договору, 01.01.2011 року між сторонами укладено договір №60 поставки товарів на умовах дистрибуції. Відповідно до укладеного основного договору постачальник в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується поставляти покупцю визначену цим договором молочну продукцію, а покупець зобов'язується приймати цю продукцію та своєчасно здійснювати її оплату.
Строк дії основного договору сплив 31.12.2011 року.
Підписавши цей договір сторони підтверджують, що станом на 09.04.2012 року покупець не в повному обсязі виконав свої зобов'язання за основним договором і має заборгованість перед постачальником.
Загальна сума заборгованості покупця перед постачальником за основним договором станом на 09.04.2012 року складає 152 178 (сто п'ятдесят дві тисячі сто сімдесят вісім) грн.. 74 коп. (в тому числі ПДВ).
Згідно з частиною другою, четвертою та п'ятою статті 2 цього договору, враховуючи положення зазначених вище статей ЦКУ і ГКУ України, сторони дійшли згоди, що відповідно до цього договору зобов'язання покупця зі сплати заборгованості, що сформувалась станом на 09.04.2012 року за основним договором, замінюється іншим зобов'язанням, відповідно до якого покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника суму заборгованості, що складає 152 178,74 грн. ( в тому числі ПДВ) в строки, визначені в додатку до цього договору.
Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на відповідний банківський рахунок постачальника.
З набранням чинності цим договором припиняються первісні зобов'язання покупця зі сплати заборгованості за основним договором, зокрема припиняється зобов'язання зі сплати основного боргу, пені, процентів річних, інших платежів, передбачених основним договором та законодавством.
Частинами другою та третьою статті 4 договору, передбачено, що у випадку прострочення з боку покупця платежів за цим договором, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також відповідно до статті 625 ЦКУ покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% відсотків річних простроченої суми.
Сплата пені або штрафу не звільняє сторони договору від обов'язку виконання обов'язків по цьому договору.
В додатку до договору про реструктуризацію заборгованості від 09.04.2012 сторонами узгоджено графік оплати заборгованості (а.с 10):
Сума кінцевий термін
12680,00 30.04.2012
12680,00 31.05.2012
12680,00 30.06.2012
12680,00 31.07.2012
12680,00 31.08.2012
12680,00 30.09.2012
12680,00 31.10.2012
12680,00 30.11.2012
12680,00 31.12.2012
12680,00 28.02.2013
12698,74 31.03.2013
Проте відповідачем суму заборгованості за вищенаведеним графіком не було оплачено.
В матеріалах справи наявне платіжне доручення №324 від 28.04.2012 (а.с 35) на підтвердження часткових проплат у сумі 12 680 грн. за договором реструктуризацію боргу від 09.04.2012.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України, статтею 174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до заяви про збільшення суми заборгованості за договором (а.с. 34), станом на 03.02.2014 у відповідача наявна заборгованість у розмірі 139 498,74 грн.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Враховуючи вищезазначені норми права та умови договору суд дійшов висновку, що відповідач повинен був сплатити на користь позивача заборгованість за договором про реструктуризацію заборгованості у розмірі 139 498,74 грн.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості за договором про реструктуризацію заборгованості у розмірі 139 498,74 грн., а тому суд вважає правомірним стягнути вищезазначену заборгованість.
Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.
За таких обставин судовий збір в розмірі 2 789,97 грн. покладається на відповідача, а надлишково сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 972,40 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_2, 99011, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенський молочний завод" (37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Індустріальна, 2, ЄДРПОУ 00446813) суму заборгованості у розмірі 139 498,74 грн.
3. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_2, 99011, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенський молочний завод" (37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Індустріальна, 2, ЄДРПОУ 00446813) компенсацію по сплаті судового збору у розмірі 2 789,97 грн.
4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Лубенський молочний завод" (37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Індустріальна, 2, ЄДРПОУ 00446813) з Державного бюджету України (код за ЄДРПОУ - 38022717; рахунок № 31215206783001 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО - 824509; код класифікації доходів бюджету - 22030001 «Судовий збір») надлишково сплачену суму судового збору в розмірі 972,40 грн, сплаченого на підставі платіжного доручення № 394 від 29.01.2014.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено - 19 лютого 2014 року
Суддя О.С. Грицай