Справа № 121/10998/13-к

1-кп/121/56/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2014 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: судді - Ганича М.Ф.

при секретарі - Клевасові Д.В.,

за участю прокурора - Пакули О.Р.,

потерпілої - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013130670000212 від 19 вересня 2013 року, відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луганськ, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина, 2001 року народження, працюючого начальником сектору кримінальної міліції у справах дітей Лівадійського ВМ Ялтинського МУ ГУ МВС України в АР Крим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364 ч. 3, 190 ч. 1, 27 ч. 4, 369 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3, працюючи начальником сектору кримінальної міліції у справах дітей Лівадійського відділу міліції ЯМУ ГУ МВС України в АРК, проходячи стажування на посаді начальника сектору карного розшуку Алупкінського відділу міліції ЯМУ ГУ МВС України в АРК, до службових повноважень якого, у тому числі, входило:

- організація проведення оперативно-розшукових і інших передбачених кримінально-процесуальним законом заходів для своєчасного виявлення, попередження і розкриття злочинів;

- здійснення оперативно-розшукових заходів щодо виявлення осіб, які вчинили злочини, реагування на заяви громадян щодо вичинених злочинів,

маючи спеціальне звання - майор міліції, виконуючи відповідно до ст. ст. 1, 10, 20 Закону України "Про міліцію" функції офіційного представника державного озброєного органу виконавчої влади, завданнями якого відповідно до ст. 2 Закону України "Про міліцію", окрім інших, є:

- забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав та свобод, законних інтересів;

- охорона та забезпечення громадського порядку, запобігання правопорушенням та їх припинення;

- виявлення та розкриття злочинів,

будучи згідно із приміткою 1 до ст. 364 КК України службовою особою, працівником правоохоронного органу, на якого згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про міліцію", ст. ст. 1, 2, 7 Дисциплінарного статуту органів Внутрішніх справ України покладено обов'язки діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені законами України, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органу внутрішніх справ України, захищати і охороняти від протиправних посягань життя і здоров'я громадян, інтереси суспільства і держави, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють, вчинив умисні злочинні дії, спрямовані на зловживання службовим становищем, заволодіння чужим майном шляхом обману, а також на підбурення до надання службовій особі неправомірної вигоди, за наступних обставинах.

Так, 30 липня 2013 року до Алупкінського ВМ ЯМУ ГУ МВС України в АРК надійшло повідомлення від ОСОБА_4 про те, що у період часу з 14:00 до 14:35 години невідома особа шляхом підбору ключа, проникла до приміщення кімнати АДРЕСА_3, звідки таємно викрала три паспорта громадян РФ, мобільні телефони "Bleckberi-9700" і "SAMSUNG GALAXI", сім-картки, відеокамеру "PANASONIC", гаманець рожевого кольору з грошима в сумі 300 гривень.

31 липня 2013 року за вказаним фактом внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013130800001616 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та розпочато досудове розслідування.

Крім того, 24 серпня 2013 року до Алупкінського ВМ ЯМУ ГУ МВС України в АРК надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що у період часу з 15:00 до 15:30 години невідома особа шляхом вільного доступу таємно викрала мобільний телефон "IPhone5", сім-картку та грошові кошти в сумі 2700 гривень.

25 серпня 2013 року за вказаним фактом відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013130800001853 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та розпочато досудове розслідування.

Приблизно у другій половині серпня 2013 року оперуповноваженому сектору карного розшуку Алупкінського ВМ ЯМУ ГУ МВС України в АРК ОСОБА_6 надійшла інформація від невстановленої слідством особи про те, що ОСОБА_1, можливо, причетна до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень.

ОСОБА_7, дізнавшись про вказану інформацію від ОСОБА_6, 27 серпня 2013 року приблизно о 19:00 годині доставив ОСОБА_1 за її згодою до Алупкінського ВМ ЯМУ ГУ МВС України в АРК для перевірки її на причетність до скоєння вищезазначених кримінальних правопорушень на території санаторію "Морський прибій".

Того ж дня та при інших особистих зустрічах ОСОБА_7 з ОСОБА_1, обвинувачений давав вказівки своїм підлеглим відбирати пояснення та заяви від ОСОБА_8 про вчинення кримінальних правопорушень на території санаторію "Морський прибій".

14 вересня 2013 року приблизно о 16:00 годині ОСОБА_1, знаходячись в автомобілі "SUZUKI Baleno", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, біля будинку №5 по вул. М.Тамарли в смт. Гаспра м. Ялта, звернулась до обвинуваченого з проханням про непритягнення її до кримінальної відповідальності, на що ОСОБА_3, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, всупереч інтересам служби, будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, з корисливих мотивів, шляхом обману, з метою заволодіння грошима ОСОБА_1, користуючись неграмотністю останньої у правових питаннях, підбурюючі її до надання неправомірної вигоди, вказуючи на своє високе службове становище та авторитет у співробітників Алупкінського ВМ ЯМУ ГУ МВС України в АР Крим, які в силу свої службових повноважень можуть допомогти їй уникнути кримінальної відповідальності, повідомив, що може допомогти їй уникнути кримінальної відповідальності, якщо вона передасть йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 500 доларів США.

16 вересня 2013 року у першій половині дня, у ході телефонної розмови між ОСОБА_1 і ОСОБА_3, останній пред'явив потерпілій вимогу про збільшення суми неправомірної вигоди до 600 доларів США.

ОСОБА_1, будучи поставленою у безвихідне становище і переконавшись, що іншими можливими способами неможливо уникнути кримінальної відповідальності, погодилась з вимогами ОСОБА_3 про передачу йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 600 доларів США.

20 вересня 2013 року приблизно о 19:30 годині ОСОБА_1, знаходячись в автомобілі "SUZUKI Baleno", під керуванням ОСОБА_3, біля будинку №5 по вул. М. Тамарли в смт. Гаспра м. Ялта, передала ОСОБА_3 першу частину від обумовленої суми неправомірної вигоди у розмірі 1600 гривень, які обвинувачений, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, шляхом обману, отримав від ОСОБА_1 за непритягнення її до кримінальної відповідальності у кримінальних провадженнях № 12013130800001616 і № 12013130800001853, які перебували у провадженні слідчих Алупкінського ВМ ЯМУ ГУ МВС України в АРК. Частину отриманих грошей він повинен був передати в якості неправомірної вигоди невстановленому слідством співробітнику вказаного органу внутрішніх справ за позитивне вирішення питання.

ОСОБА_3, не маючи ніякої службової можливості для вирішення питання про непритягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності та закриття кримінальних проваджень, не повідомив про це ОСОБА_1, прийняв передані йому останньою гроші та звернув їх на свою користь.

24 вересня 2013 року приблизно о 20:00 годині ОСОБА_1, знаходячись в автомобілі "SUZUKI Baleno", під керуванням ОСОБА_3, біля будинку № 5 по вул. М. Тамарли в смт. Гаспра м. Ялта, передала ОСОБА_3, останню суму неправомірної вигоди у розмірі 3200 гривень, які обвинувачений, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, шляхом обману, отримав від неї за непритягнення її до кримінальної відповідальності у кримінальних провадженнях № 12013130800001616 і № 12013130800001853, які перебували у провадженні слідчих Алупкінського ВМ ЯМУ ГУ МВС України в АР Крим. Частину отриманих грошей він повинен був передати в якості неправомірної вигоди невстановленому слідством співробітнику вказаного органу внутрішніх справ за позитивне вирішення питання.

ОСОБА_3, не маючи ніякої службової можливості для вирішення питання про непритягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності та закриття кримінальних проваджень, не повідомив про це ОСОБА_1, прийняв ці гроші та звернув їх на свою користь.

Таким чином, ОСОБА_3, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, всупереч інтересам служби, будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, отримав від ОСОБА_1 неправомірну вигоду в сумі 4800 гривень, заволодів зазначеними грошовими коштами, чим підірвав авторитет та престиж органу державної влади - міліції, тобто завдав істотну шкоду як інтересам держави, так і громадським інтересам у вигляді протиставлення себе громадянському суспільства шляхом нехтування правовим порядком в Україні, принципи якого закріплені в ст. 19 Конституції України, згідно з вимогами якої органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що у липні 2013 року виконував обов'язки начальника сектору карного розшуку Алупкінського відділу міліції ЯМУ ГУ МВС України в АРК. 30 липня 2013 року до відділу надійшло повідомлення про вчинення крадіжки паспортів громадян РФ та іншого майна з кімнати санаторію "Морський прибій". У серпні 2013 року до відділу надійшло повідомлення від ОСОБА_5 про вчинення крадіжки належного їй майна. За даними фактами були внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате досудове розслідування. В ході розслідування стало відомо про можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаних злочинів. Остання була доставлена для перевірки до Алупкінського відділу міліції, після чого 14 вересня 2013 року вона зателефонувала йому та за її пропозицією вони зустрілися біля будинку № 5 по вул. М. Тамарли в смт. Гаспра м. Ялти. В ході зустрічі за непритягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, він запропонував їй передати йому гроші в суму 600 доларів США, хоча службової можливості вирішити це питання у нього не було. ОСОБА_1 погодилась на його пропозицію, 20 вересня 2013 року вони знов зустрілися і ОСОБА_1 передала йому першу частину від обумовленої суми грошей, в розмірі 1600 гривень, частину з яких він повинен був передати іншій особі за позитивне вирішення питання. 24 вересня 2013 року вони знов зустрілися і ОСОБА_1 передала йому ще 3200 гривень, частину з яких він також повинен був передати іншій особі. У вчиненому кається.

Суд, виконавши вимоги ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам провадження і ним не оспорюються.

Крім визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні цього злочину, його вина також підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка пояснила в суді, що влітку 2013 року вона знайшла три паспорта громадян РФ та здала їх в міліцію, після чого у серпні 2013 року її затримали працівники міліції, доставили до Алупкінського відділу міліції, де почали з'ясовувати, де вона взяла паспорта, погрожуючи їй при цьому, що вона буде притягнута до кримінальної відповідальності за крадіжку, після чого її відпустили додому. Вона злякалася, тому у вересні 2013 року зателефонувала ОСОБА_3 та запропонувала зустрітися. В ході зустрічі вона попросила обвинуваченого допомогти їй не бути притягнутою до відповідальності за вчинення крадіжки. ОСОБА_3 погодився на її пропозицію та за вирішення цього питання сказав передати йому 500 доларів США, після чого збільшив суму до 600 доларів, на що вона погодилася. Після цього вони зустрілися ще два рази - спочатку вона передала обвинуваченому 1600 гривень, а при наступній зустрічі - ще 3200 гривень.

Крім показань потерпілої, вина обвинуваченого у вчиненні вищенаведених злочинів підтверджується також сукупністю досліджених судом письмових доказів, а саме:

- заявою ОСОБА_1 до прокурора м. Ялти про вчинене відносно неї ОСОБА_3 кримінального правопорушення (а.п. 83);

- протоколом помітки та огляду грошових коштів в сумі 1600 гривень, які 20 вересня 2013 року були надані працівниками міліції ОСОБА_1 для послідуючої їх передачі у якості неправомірної винагороди ОСОБА_3 (а.п. 88-92);

- протоколом помітки та огляду грошових коштів в сумі 3200 гривень, які 24 вересня 2013 року також були надані ОСОБА_1 для документування злочинної діяльності ОСОБА_3 (а.п. 93-100);

- протоколом огляду автомобілю ОСОБА_3 від 24 вересня 2013 року, в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 3200 гривень, серії купюр яких співпадають з грошовими купюрами, врученими ОСОБА_1 працівниками міліції (а.п. 109-111);

- протоколом обшуку житла ОСОБА_3 від 25 вересня 2013 року, в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 1000 гривень, серії купюр яких співпадають з грошовими купюрами, переданими ОСОБА_1 працівниками міліції для документування злочинної діяльності ОСОБА_3 (а.п. 102-104);

- постановами слідчого від 25 та 26 вересня 2013 року про долучення виявлених грошей до матеріалів провадження у якості речових доказів (а.п. 105-107, 112-114);

- копіями матеріалів кримінального провадження за заявою ОСОБА_4 про вчинення крадіжки його майна з кімнати санаторію "Морський прибій", де маються заяви та пояснення ОСОБА_1 щодо причетності її до цього злочину (а.п. 126-155);

- копіями матеріалів кримінального провадження за заявою ОСОБА_5 про вчинення крадіжки її майна з кімнати санаторію "Морський прибій", де також маються пояснення ОСОБА_1 про її причетність до вчинення цього злочину (а.п. 156-165).

Таким чином, дії обвинуваченого необхідно кваліфікувати:

- за ч. 3 ст. 364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним і громадським інтересам, вчинене працівником правоохоронного органу;

- за ч. 1 ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману;

- за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 369 КК України, як підбурювання до надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Обговорюючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані, що характеризують особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Діяння, передбачене ст. 364 ч. 3 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 190 ч. 1 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості. Злочин, кваліфікований за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 369 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Обвинувачений раніше не судимий, за місцем роботи характеризується посередньо, на обліку у лікарів - психіатра та нарколога не перебуває.

До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням всіх обставин по справі і даних про особу обвинуваченого, а також враховуючи обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, що покарання обтяжують, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, оскільки цілі покарання, передбачені ст. 50 КК України, можуть бути досягнуті і без ізоляції обвинуваченого від суспільства, але в умовах здійснення за ним контролю. Підстав для застосування до обвинуваченого вимог ст. 69 КК України, не вбачається.

При цьому покарання за ст.ст. 364 ч. 3, 27 ч. 4, 369 ч. 2 КК України, обвинуваченому повинно бути призначено відповідно до санкції закону про кримінальну відповідальність, редакції якиї діяли на момент вчинення ним злочинів.

Такий додатковий вид покарання, як конфіскація майна, передбачений санкцією ч. 3 ст. 364 КК України, до обвинуваченого застосований бути не може, відповідно до вимог ст. 77 КК України.

Оскільки обвинувачений вчинив умисні злочини у сфері службової діяльності, будучи працівником правоохоронних органів і представником влади, суд вважає за необхідне позбавити його спеціального звання "майор міліції", відповідно до вимог ст. 54 КК України.

Питання щодо речових доказів вирішується в порядку 100 КПК України.

Питання щодо процесуальних витрат вирішується в порядку ст. 124 КПК України.

Цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч. 3, 190 ч. 1, 27 ч. 4, 369 ч. 2 КК України та призначити йому покарання:

- за ст. 364 ч. 3 КК України - у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати атестовані посади в правоохоронних органах, а також посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності, а також займатися діяльністю, пов'язаною з представництвом держави, строком на 3 роки;

- за ст. 190 ч. 1 КК України - у виді 3 (трьох) років обмеження волі;

- за ст.ст. 27 ч. 4, 369 ч. 2 КК України - у виді штрафу в сумі 8500 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень).

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати атестовані посади в правоохоронних органах, а також посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності, а також займатися діяльністю, пов'язаною з представництвом держави, строком на 3 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки.

У відповідності зі ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи.

Відповідно до ст. 54 КК України, позбавити ОСОБА_3 спеціального звання "майор міліції".

Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покладені на нього обов'язки при обранні цього запобіжного заходу, - скасувати після набрання вироком законної сили.

Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення ОСОБА_3 від посади начальника сектору кримінальної міліції у справах дітей Лівадійського ВМ Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АРК, та покладені у зв'язку з цим на обвинуваченого обов'язки, - скасувати після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 4406,40 грн. (чотири тисячі чотириста шість гривень 40 копійок).

Речові докази:

- грошові кошти в розмірі 1000 грн. (одна тисяча гривень) та 3200 грн. (три тисячі двісті гривень), -повернути ОСОБА_1 (а.п. 105-107, 112-114);

- контрольний зразок "Світлячок-М", чотири марлевих тампона, копії кримінальних проваджень №№ 12013130800001616, 12013130800001853 та оптичний диск, інв. № 41 від 20.09.2013 р. (а.п. 120-122, 166-168, 175-176), - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія цього судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.

Суддя: