ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № К-1244/06                      

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2006 року                                                                                                              м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Ліпського Д.В.-  головуючий,

Амєліна С.Є.   -   суддя-доповідач,

Гуріна М.І.,

Леонтович К.Г.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Проценко О.О. 

з участю представника позивачів ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4 

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційними скаргами ОСОБА_1, Виконавчого комітету Харківської міської ради на постанову Апеляційного суду Харківської області від 27 грудня 2005 року в справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 до Виконавчого комітету Харківської міської ради, третя особа ОСОБА_1 про визнання нечинним рішення -

в с т а н о в и л а :

В касаційних скаргах, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач та третя особа ставлять питання про скасування постанови Апеляційного суду Харківської області від 27 грудня 2005 року, якою скасована постанова Київського районного суду міста Харкова від 02 листопада 2005 року про відмову в задоволенні позову про визнання нечинним рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради НОМЕР_1, яким квартира АДРЕСА_1 переведена у нежиле приміщення та надано третій особі дозвіл на її реконструкцію під магазин. Оскарженою постановою визнано нечинним та скасовано рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради НОМЕР_1 в частині надання дозволу на реконструкцію квартири під магазин; закрито провадження в частині позовних вимог про усунення перешкод в користуванні приміщеннями бомбосховища, як таке, що не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства (частина 3 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України). Просять постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В касаційній інстанції третя особа та її представник підтримали доводи касаційної скарги.

            Позивачі в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 (третя особа) є власником АДРЕСА_1.

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради НОМЕР_1 ОСОБА_3 наданий дозвіл на реконструкцію квартири під магазин непродовольчих товарів з улаштуванням двох окремих входів.

Позивачі, які є мешканцями  будинку АДРЕСА_1, вважають, що оскільки не давали згоди на переведення квартири ОСОБА_3 у нежиле приміщення і облаштування в ній магазину, то таке рішення суб'єкту владних повноважень є нечинним.

Приведені обставини  учасники справи не оспорюють.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Закриваючи провадження в частині позовних вимог про усунення перешкод в користуванні приміщеннями бомбосховища, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що відповідно до частини 3 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, тому згідно з пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу провадження в цій частині позовних вимог підлягає закриттю.

Однак, скасовуючи рішення суду першої інстанції та визнаючи нечинним рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради НОМЕР_1 в частині надання дозволу на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 під магазин, апеляційний суд помилково виходив з того, що оскільки відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України власникам квартир у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир та власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку, тому суб'єкт владних повноважень порушив передбачене статтею 41 Конституції України право на власність, не отримавши від позивачів як від власників квартир та допоміжних приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 згоду на реконструкцію квартири.

Судом апеляційної інстанції неправильно застосоване рішення Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року №4-рп/2004, оскільки воно стосується допоміжних приміщень (підвалів, сараїв, кладовок, горищ, колясочних і т.ін.), до яких спірна квартира не відноситься. Не підлягає застосуванню до спірних правовідносин і Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», оскільки таке об'єднання позивачами не створено.

Висновки суду апеляційної інстанції про те, що рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради НОМЕР_1 в частині надання дозволу на реконструкцію квартири під магазин порушує права та законні інтереси позивачів не ґрунтуються на законі та суперечать вимогам статті 41 Конституції України, частині  статті 319 Цивільного кодексу України, відповідно до яких власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і не використовує право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, має право скасувати судові рішення судів першої та  апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

п о с т а н о в и л а :

Касаційні скарги ОСОБА_1, Виконавчого комітету Харківської міської ради задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Харківської області від 27 грудня 2005 року в частині, що стосується вимог про усунення перешкод у користуванні бомбосховищем в будинку АДРЕСА_1 залишити без змін, а врешті скасувати.                           

Постанову Київського районного суду міста Харкова від 02 листопада 2005 року в частині відмови у визнанні нечинним рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради НОМЕР_1 в частині надання дозволу на реконструкцію квартири АДРЕСА_1у нежиле приміщення та надання дозволу ОСОБА_1 на реконструкцію під магазин непродовольчих товарів з улаштуванням двох окремих входів залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.