ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 червня 2006 року у м. Києві колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Ліпського Д.В.,
суддів: Юрченка В.В., Амєліна С.Є., Гуріна М.І., Леонтович К.Г.,
при секретарі : Проценко О.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату про перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 28 листопада 2005 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 28 листопада 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату про перерахунок пенсії.
Зазначає, що її чоловік ОСОБА_2 проходив службу у Збройних Силах України, та був звільнений в запас, після його смерті їй була призначена пенсія у зв”язку з втратою годувальника.
Вважає, що розрахунок пенсії є неправильним, оскільки проведений з порушенням вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», оскільки в грошове забезпечення не включені премія в розмірі 33,3%, та інші передбачені надбавки.
Вказуючи на допущені, на її думку, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 6 вересня 2005 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 28 листопада 2005 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була відхилена, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 6 вересня 2005 року залишено без змін.
Судові рішення були мотивовані тим, що право на надбавки, які просила включити в перерахунок призначеної пенсії позивачка, вона не набула, оскільки прийнятими нормативними актами зазначені надбавки були введені вже після звільнення її чоловіка з військової служби.
Стосовно премії було визначено, що вона не є додатковим видом грошового забезпечення, а нормативні акти, які вводили її в дію, не передбачали включення останньої до грошової суми, з якої здійснюється нарахування пенсії.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Під час розгляду справи по суті судом першої інстанції встановлено, що в лютому 1975 року ОСОБА_2 був звільнений в запас зі служби в Збройних Силах України за станом здоров”я з призначенням йому пенсії військовослужбовця. Пенсія йому була призначена з усіх видів грошового забезпечення, які він отримував під час служби, за винятком премії.
Відповідно до положень ст. 43 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» при обчисленні пенсій особам офіцерського складу , прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей” передбачено, що пенсії особам зазначеної категорії військовослужбовців обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується їм на день звільнення з військової служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 452 «Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців», якою затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, премія, що виплачується військовослужбовцям, не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення.
Зазначене преміювання військовослужбовців було запроваджене на підставі Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року № 923 «Про грошове забезпечення військовослужбовців» та здійснювалось на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців». Проте наведеними нормативними актами не визначено, що ці премії віднесені до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців і що вони підлягають врахуванню при визначенні суми грошового забезпечення, з якої обчислюється пенсія.
Оскільки премія в розмірі 33,3% не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення, тому вона не могла бути врахована позивачу при нарахуванні пенсії.
Що стосується інших надбавок, про врахування яких просила позивачка, то щомісячні надбавки військовослужбовцям, встановлені з 1 вересня 1999 року Указом Президента України від 14 липня 1999року № 847 «Про додаткові заходи щодо упорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України» в розмірі до 40% посадового окладу, Указом Президента України від 23 лютого 2002року №173 «Про посилення соціального захисту військовослужбовців» у розмірі 100%, Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу» у розмірі до 90% не є підвищенням грошового забезпечення, з якого нарахована пенсія, а новими видами грошового забезпечення, яких чоловік позивачки під час його служби в Збройних Силах України не отримував, а тому ці надбавки не могли бути враховані позивачці при перерахунку пенсії.
Крім цього, зазначеними указами не передбачено перерахунку пенсій військовослужбовцям у зв'язку із запровадженням цих надбавок.
Суд першої інстанції правильно встановив, а апеляційний суд обґрунтовано погодився з тим, що після смерті чоловіка військовослужбовця позивачці ОСОБА_1 призначена пенсія у відповідності з вимогами чинного на той період законодавства.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій правильно виходили з того, що передбачених чинним законодавством підстав для проведення позивачці за період до 1 січня 2005 року перерахунку призначеної пенсії з урахуванням премії та інших надбавок немає.
За таких обставин судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для скасування постановлених по справі судових рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 230,231 КАС України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 28 листопада 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: Ліпський Д.В.
Судді: Юрченко В.В.
Амєлін С.Є.
Гурін М.І.
Леонтович К.Г.