ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 119/7974/13-пСуддя у І-й інстанції: Шаповал А.В.

Провадження №33/191/195/13 Суддя-доповідач: Фаріна Н. Ю.

20 листопада 2013 року суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії Фаріна Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Феодосійського міського суду АР Крим від 15 жовтня 2013 року по справі про адміністративне правопорушення, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сиваське Новотроїцького району, громадянина України, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1,

за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою судді ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпУП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік за те, що він 28.09.2013 р. о 19 год. 40 хв. по вул. Керченське шосе в м. Феодосії АР Крим керував транспортним засобом - автомобілем марки “ВАЗ-2105”, д/н НОМЕР_2, з ознаками алкогольного спяніння, від проходження медичного огляду та продуття алкотестеру відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та скоїв правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не оспорюючі доведеність вини у вчиненні вказаного вказаного правопорушення і кваліфікацію дій, просить вказану постанову змінити, змінивши накладений на нього вид стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на штраф, передбачений мінімальною санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, вважає, що суд першої інстанції при наявності інших альтернативних видів стягнень не врахував пом'якшуючи обставини, а саме те, що він визнав себе винним та щиро розкаявся, що вчинив правопорушення у перше, жодного разу не притягувався до адміністративної відповідальності, а також дані про його особу, що він працює, є інвалідом третьої групи, йому необхідно часто відвідувати лікувальні заклади, тому автомобіль йому життєво необхідний.

Заслухавши ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не були досліджені раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або безпідставним відхилення їх місцевим судом.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_2 ґрунтується на підставі письмових доказів: протоколу про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 672755 від 28.09.2013 р. (а.с. 1), пояснень ОСОБА_2, який сам підтвердив, що вживав алкоголь (а.с. 2), пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3, в присутності яких ОСОБА_2 відмовився від проходження будь-якого огляду на стан сп'яніння (а.с. 3,4), довідки "АРМОР" (а.с. 5), своїми діями порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

Частиною 1 статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто кожна з цих дій правопорушника є окремим складом адміністративного правопорушення, який підлягає встановленню та доказуванню.

В даному випадку ОСОБА_2 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від продуття алкотестеру і проходження медичного огляду у присутності двох свідків, що ним не оспорюється.

Вважаю, що доводи ОСОБА_2 щодо зміни стягнення з позбавлення спеціального права на штраф заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст.33 при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.35 КУпАП обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

1) щире розкаяння винного;

2)відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;

3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

4) вчинення правопорушення неповнолітнім;

5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає альтернативний вид адміністративного стягнення яке може бути застосовано до правопорушника, а саме: накладення штрафу, позбавлення права керування транспортними засобами, громадські роботи, або адміністративний арешт.

При накладенні адміністративного стягнення суддею в постанові не наведено мотивів, з яких до правопорушника застосовано адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік.

Вважаю, що при накладенні стягнення, фактично не досліджена особа правопорушника, який працює та місцем роботи характеризується позитивно (а.с. 13), має інвалідність третьої групи (а.с. 12), раніше порушень ст.130 КУпАП не допускав (а.с. 5), а також не враховані обставини, що пом'якшують відповідальність, а саме, що ОСОБА_2 свою вину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому правопорушенні, усвідомив усю небезпечність своїх дій, що дає підставу визнати ці обставини такими, що пом'якшують відповідальність за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Виходячи з наведеного, з урахуванням особи правопорушника, обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, та вимог наведених у ст.23 КУпАП, вважаю, що адміністративне стягнення накладене на ОСОБА_2 у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік підлягає зміні, та накладення на нього більш м'якого адміністративного стягнення у вигляді штрафу у максимальному розмірі передбаченому санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Феодосійського міського суду АР Крим від 15 жовтня 2013 року змінити.

Адміністративне стягнення накладене на ОСОБА_2 у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік - змінити та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень в дохід держави.

В іншій частині постанову судді залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Ю. Фаріна