ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 119/7155/13-пСуддя у І-й інстанції: Гаврилюк І.І.

Провадження №33/191/179/13 Суддя-доповідач: Фаріна Н. Ю.

16 жовтня 2013 року суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії Фаріна Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Феодосійського міського суду АР Крим від 12 вересня 2013 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Магдебург Німеччина, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

Встановила:

Постановою судді Феодосійського міського суду АР Крим від 12 вересня 2013 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік, за те, що він 30 серпня 2013 року о 01 год. 40 хв. на автошляху Алушта-Судак-Феодосія 116 км. керував транспортним засобом «SKODA OCTAVIA TOUR», держ. номер НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння. На місці продув «alcotest драйгер 6810» який показав вміст алкоголю 2,36%о (промілей), через 20 хвилин 1,66%о (промілей). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, ОСОБА_2 відмовився у присутності двох свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, своїми діями порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову судді від 12 вересня 2013 року скасувати, провадження по справі закрити. Вважає, що постанова судді є незаконною та необґрунтованою, тому підлягає скасуванню у зв'язку з недоведеністю обставин які мають значення для справи. Зазначає, що суддею було порушено норми матеріального та процесуального права, що потягло за собою невідповідність висновків судді обставинам справи. Крім того, посилання суду на відмову проходити медичний огляд у присутності двох свідків не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки він на цьому огляді наполягав, але йому було відмовлено працівниками ДАІ. Не звертаючи уваги на відмову, він пройшов огляд на стан сп'яніння у лікарні самостійно, результати якого показали, що він тверезий, у зв'язку з чим, вважає себе невинним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні апелянт змінив свої показання та вимоги, надав суду документи, які характеризують його особу: довідку про склад сім'ї та характеристику з Первомайської сільради. ОСОБА_2 пояснив, що 29 серпня 2013 року він у друга вжив декілька стаканів вина, тому можливо «alcotest драйгер 6810» і дав позитивний результат, свою вину не визнавав оскільки боявся, що його позбавлять посвідчення водія і він не зможе заробляти на транспорті та утримувати свою дружину та малолітню дитину. Він усвідомив незаконність і небезпечність своїх дії, щиро розкаявся, у зв'язку з чим вважає постанову судді занадто суворою і простить її змінити, та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу, оскільки робота на транспорті є єдиним джерелом його доходу та утримання сім'ї.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Висновки судді, про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на таких доказах як: протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 1), пояснення правопорушника (а.с. 4), пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 5,6), висновки алкотестору «Драгер» (а.с.2,3), довідка АРМОР (а.с. 7,8 ).

На підставі цих доказів суддя обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_2 порушив п. 2.9а ПДР України, вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.

Тому вважаю, що доводи наведені в апеляційній скарзі, стосовно недоведеності вини правопорушника та не відповідності висновків судді у цій частині не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та належними доказами, а також визнані правопорушником в судовому засіданні апеляційного суду.

Відповідно до ч.4 ст.266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності працівника міліції.

Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Висновок на який посилається правопорушник у апеляційній скарзі, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції №53 не може бути належним доказом, оскільки він складений з порушенням ч.4 ст.266 КУпАП, а саме, огляд проводився пізніше двох годин з моменту керування транспортним засобом, а також за відсутності працівника міліції. (правопорушення виявлено о 01 год. 40 хв., огляд у Феодосійській міській лікарні №1 за відсутності працівника ДАІ проведено о 04 год. 05 хв.), тому доводи апеляційної скарги у цій частині підлягають відхиленню.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст.33 при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.35 КУпАП обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

1) щире розкаяння винного;

2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;

3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

4) вчинення правопорушення неповнолітнім;

5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає альтернативний вид адміністративного стягнення яке може бути застосовано до правопорушника, а саме: накладення штрафу, позбавлення права керування транспортними засобами, громадські роботи, або адміністративний арешт.

При накладенні адміністративного стягнення, суддею, не наведено мотивів, чому саме до правопорушника застосовано адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік.

Стосовно пояснень порушника та зміні своїх вимог у суді апеляційної інстанції, вважаю, що вони заслуговують на увагу за наступних обставин.

При накладенні стягнення, суддею, фактично не досліджена особа правопорушника, який за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 24), має на утриманні дружину та малолітню дитину (а.с. 23), раніше порушень ст.130 КУпАП не допускав (а.с. 8). У суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому правопорушенні, у зв'язку з чим вважаю, що правопорушник дійсно усвідомив усю небезпечність своїх дій та щиросердно розкаявся, що дає підставу визнати цю обставину такою, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.

Виходячи з наведеного, з урахуванням особи правопорушника, обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, та вимог наведених у ст.23 КУпАП, вважаю, що адміністративне стягнення накладене на ОСОБА_2 у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік підлягає зміні, та накладення на нього більш м'якого адміністративного стягнення у вигляді штрафу у максимальному розмірі передбаченому санкцією ч.1 ст.130 КУпАП,

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,

Постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, задовольнити частково.

Постанову судді Феодосійського міського суду АР Крим від 12 вересня 2013 року, змінити.

Адміністративне стягнення накладене на ОСОБА_2 у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік - змінити та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень в дохід держави.

В іншій частині постанову судді залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Ю. Фаріна