Справа № 101/6336/13-ц
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2014 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим в складі головуючого судді Ізотенка Д.О., при секретарі Баєвій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Алушті цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, позбавленням права користуватися житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулись до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, позбавленням права користуватися житловим приміщенням.
Вимоги мотивовані тим, що позивачі з народження прописані і постійно проживають в квартирі АДРЕСА_1. Квартира є приватизованою, свідоцтво про право власності на житло в рівних частках, ОСОБА_2 і ОСОБА_1, видано 25.04.2005 року.
У зазначеній квартирі в даний час зареєстровані: ОСОБА_2 1983 р.н. - сестра, ОСОБА_4 1988 р.н. - сестра ( зареєстрована з 2006 року), ОСОБА_3 1989 р.н - сестра ( зареєстрована з 2009), ОСОБА_1 1980 р.н, та її малолітній син ОСОБА_6 2008 р.н., (який постійно проживає разом із позивачкою).
Сестри позивачів - відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 довгий час за адресою реєстрації не проживають без поважної причини. ОСОБА_4 відсутня за адресою реєстрації і не проживає з 2009 року, ОСОБА_3 за місцем проживання відсутня, не проживає і не з'являлася близько двох років.
Будь - яких речей відповідачів, а так само інших ознак вказують на їх фактичне місце проживання в квартирі немає.
Весь цей час позивачі самостійно несуть всі обов'язки з утримання будинку, комунальних послуг, електроенергії, послуг з утримання будинку, а також з ремонту та обслуговування квартири.
Реєстрація відповідачів в належній позивачам квартирі позбавляє їх можливості в міру користуватися належними їм правами з утримання житла та вони змушені нести додаткові обов'язки з її утримання.
Відповідачі без поважних причин не проживають (відсутні), в квартирі що належить позивачам на праві особистої власності, вже кілька років, тому вважають що за таких обставин відповідачі втратили право проживання в АДРЕСА_1, та просять визнати ОСОБА_3 1988 року народження такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1. Позбавити ОСОБА_3 1988 року народження, права користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 і зняти її з реєстраційного обліку.
Визнати ОСОБА_4 1989 року народження такою що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1. Позбавити ОСОБА_4 1989 року народження, права користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 і зняти її з реєстраційного обліку.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримали позов у повному обсязі.
Позивачка ОСОБА_2 до суду не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.35).
Відповідачі до суду не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином. Судову повістку було направлено за зареєстрованим місцем проживання відповідачів, згідно адресної довідки, та повернуто до суду за закінченням строку зберігання (а.с.27-28).
Відповідно до приписів ч. 3 п. 5 ст. 74 ЦПК у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за зареєстрованим місцем проживання, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
За вищевикладених обставин суд вважає що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сповіщені належним чином, в порядку ч. 3 п. 5 ст. 74 ЦПК України.
В судовому засіданні 14.02.2014 року за згодою позивача та її представника ухвалено розглядати справу у відсутності відповідачів в заочному порядку.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Частиною 1 статті 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 25.04.2005 року, виданого Партенітською селищною радою (а.с.4) квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, належить в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_2
З витягу про державну реєстрацію прав (а.с.6) вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_1 - ? частка та ОСОБА_2 - ? частка.
З копії свідоцтва про шлюб (а.с. 38) вбачається, що після укладення шлюбу у 2007 році ОСОБА_1 має прізвище ОСОБА_1.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97 - ВР «Про ратифікацію Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власності володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 156 ЖК України та ст. 405 ЦК України право члена сім'ї власника будинку, який не є його співвласником, на користування цим будинком обумовлено наявністю сімейних відносин із власником і спільним із ним проживанням у цьому будинку.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності його без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником будинку або законом.
Факт відсутності, не проживання, відсутності особистих речей в квартирі АДРЕСА_1, відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується Актами від 24.06.2011 року (а.с.7), 15.07.2009 року (а.с.8), 14.04.2009 року (а.с.9), 20.11.2011 року (а.с.10), 21.02.2012 року (а.с.11), 20.01.2010 року (а.с.12), 01.03.2009 року (а.с.12), 02.02.2014 року (а.с.39), 02.09.2013 року (а.с.40), 11.11.2013 року (а.с.41) та 20.10.2013 року (а.с.42).
З наведених актів вбачається, що відповідачі ОСОБА_3 не проживає за вказаною адресою з 2009 року, а ОСОБА_4 з 2011 року, особистих речей відповідачів в квартирі немає.
За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання відповідачів такими що втратили право користування спірним житлом обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Водночас, позовні вимоги про позбавлення їх же даного права не ґрунтуються на Законі, оскільки належним способом захисту в даному випадку визначено визнання особи такою що втратила право користування житлом, крім того, такі вимоги фактично дублюють ті вимоги, що визнані судом обґрунтованими.
За таких обставин суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення решти позовних вимог.
Питання про судові витрати суд вирішує згідно приписів ст. 88 ЦПК України та вважає що їх належить стягнути з відповідачів пропорційно до частини задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 156 ЖК України, 405 Цивільного кодексу України, статтями 10, 11, 61,209, 212, 214-215, 279, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 понесені ними витрати на судовий збір у розмірі 114,7 гривень, в рівних частках, по 57,35 гривень з кожної.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду АРК через Алуштинський міський суд у строки та в порядку згідно статей 294, 296 ЦПК України.
Суддя Алуштинського
міського суду Д.О. Ізотенко