ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 108/2512/13-пСуддя у І-й інстанції: Данилова О.В.
Провадження №33/191/211/13 Суддя-доповідач: Фаріна Н. Ю.
23 грудня 2013 року суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії Фаріна Н.Ю. за участю апелянта ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3, прокурора Ганієва Е.Н., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Кіровського районного суду АР Крим від 19 листопада 2013 року, якою
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, працюючий на посаді начальника Старокримського МВМ Кіровського РВ ГУ МВС України в АР Крим, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, провадження в справі закрито у зв'язку зі спливом строку накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В:
Згідно постанови суду, ОСОБА_2 05 жовтня 2013 року о 16 год. 00 хв., керував автомобілем «Chrysler-Sebring» реєстраційний номер НОМЕР_1, на автодорозі Сімферополь-Феодосія 94 км.+700 м. в межах с. Первомайське Кіровського району АР Крим з ознаками сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, шляхом умисного ухилення від здачі біологічної середи (сечі) відмовився 05.10.2013 року о 17 год. 30 хв.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування постанови та закриття справи, оскільки вважає, що висновки, до яких дійшов суд першої інстанції, є упередженими, помилковими, суперечать матеріалам справи та доказам, здобутим в судовому засіданні. В обґрунтування своїх вимог, апелянт вказує, що показання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не містять відомостей про те, що саме він керував автомобілем у той момент, коли відбулася дорожньо-транспортна пригода, а напроти свідчать про те, що за кермом його автомобіля знаходився ОСОБА_9
На думку апелянта посилання суду на докази, здобуті під час досудового розслідування за цим фактом, є безпідставними, оскільки свідчення потерпілих та свідків викликають сумніви щодо можливості бачити певні обставини події, та вони не перевірені шляхом проведення слідчого експерименту та впізнання особи, що вийшла з автомобілю «Chrysler-Sebring» після вчинення ДТП.
Апелянт вважає, що він, як учасник ДТП, не повинен був проходити медичний огляд на стан сп'яніння оскільки направлення на такий огляд згідно спільного наказу МВС та МОЗ України від 09 вересня 2009 року № 400/666 повинно видаватися виключно працівниками ДАІ, до яких майор міліції ОСОБА_6, з якою вони знаходяться у відносинах підлеглості, не відноситься.
Вважає, що навіть не зважаючи на все це суд не приділив належної уваги також і тому, що він навпаки погодився проходити медичний огляд, що підтверджується як свідченнями його самого, так і свідченнями медичних працівників ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_4, працівників міліції ОСОБА_6, ОСОБА_7 а також відповідними медичними документами, долученими до матеріалів службового розслідування.
Заслухавши апелянта, та його представника, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, матеріали кримінального провадження № 42013130710000030, оглянувши в судовому засіданні постанову Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 18.12.2013 року відносно ОСОБА_2 за ознаками ст.124 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, окрім іншого, також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт керування ОСОБА_2 автомобілем «Chrysler-Sebring» під час здійснення ДТП встановлений в судовому засіданні Кіровського районного суду від 19.11.2013 року, постанова якого залишена без змін постановою Апеляційного суду АР Крим від 18.12.2013 року. Таким чином, вищевказаний факт повністю знайшов своє підтвердження, а тому вимоги апелянта стосовно того, що він не повинен був проходити медичний огляд на стан сп'яніння, оскільки не керував транспортом та не був водієм, є неспроможними та задоволенню не підлягають.
Згідно п 1.8. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 400/666 від 09.09.2009 року, у разі дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у вищезазначених закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п. 3.7. цієї Інструкції під час огляду у медичному закладі, проведення лабораторних досліджень біологічного середовища на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Як убачається зі свідчень медичних працівників ОСОБА_10 ОСОБА_5, ОСОБА_4, та працівника міліції ОСОБА_6, допитаних у судовому засіданні, ОСОБА_2, знаходячись в приймальному покої Старокримської лікарні, будучі зобов'язаним на підставі направлення працівника міліції ОСОБА_6, як учасник ДТП пройти огляд на стан сп'яніння, розпочав його проходити, але ухилився від проходження обов'язкового лабораторного дослідження біологічного середовища, що також підтверджується і актом медичного огляду на стан сп'яніння від 05.10.2013 року (а.с.136-137), залишивши приміщення лікарні. Крім того, як убачається з показань свідка ОСОБА_7, допитаного в судовому засіданні, він, побачивши, що ОСОБА_2 залишає приміщення лікарні, не пройшовши у повному обсязі медичний огляд на стан сп'яніння, ще раз повідомив останньому про обов'язковість проходження такого огляду.
Всі ці доказі, які є послідовними та узгоджуються між собою, безумовно вказують, на умисне ухилення ОСОБА_2 від повного проходження медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тобто свідчать про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи, що факт керування ОСОБА_2 автомобілем «Chrysler-Sebring» під час ДТП 05.10.2013 року встановлений рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, які вже набрали законної сили, а свідчення, що безпосередньо підтверджують факт ухилення ОСОБА_2 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, здобуті під час судового розгляду, який проводився у процесуальному порядку, передбаченому КУпАП, де відсутня можливість проведення слідчого експерименту та пред'явлення особи до впізнання, вважаю доводи апелянта в частині необхідності перевірки цих свідчень в такому порядку неспроможними.
Безпідставними також є доводи апелянта стосовно обов'язковості видачі направлення на медичний огляд на стан сп'яніння виключно працівниками ДАІ, оскільки згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, водій повинен пройти в установленому порядку медичний огляд для визнання стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин на вимогу будь якого працівника міліції, а відповідно до матеріалів справи такий огляд стосовно нього проводився на підставі направлення майора міліції ОСОБА_6, яка у той час виконувала обов'язки начальника сектору з кадрового забезпечення Кіровського РВ ГУ МВС України в АР Крим.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду АР Крим від 19 листопада 2013 року, якою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП із закриттям провадження по справі у зв'язку зі спливом строку накладення адміністративного стягнення, - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Ю. Фаріна