УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 117/762/13-к Суддя у І-й інстанції: Тощева О.О.
Провадження №11/191/4/14 Суддя-доповідач: Фаріна Н. Ю.
14 січня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді - Гриценка Ю.Ф.
суддів - Фаріни Н.Ю., Іванченка О.Ю.,
за участю прокурора - Лесіна С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на постанову судді Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2013 року у кримінальній справі за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Колхозбадського району Таджицької РСР, громадянина України, маючого 4 класи загальної середньої освіти, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,, раніше судимого: 16.03.2007 р. Совєтським районним судом АР Крим за ч. 1 ст. 309 КК України до одного року позбавлення волі, звільненого 14.12.2007 р. умовно-достроково на 3 місяця 10 днів,
у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України, -
В С Т А Н О В И Л А:
Досудовим слідством ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 15.09.2009 року о 13-00 год. в ході проведення у нього оперативної закупівлі, знаходячись в будинку за адресою: АДРЕСА_2, з корисних мотивів, незаконно збув ОСОБА_3 полімерні шприци з рідиною коричневого кольору та з прозорою рідиною, які підсудний придбав у невстановлений слідством час і місці у невстановленої особи, та зберігав з ціллю збуту, та які були вилучені у ОСОБА_3 працівниками міліції в той же день о 13-10 год. Згідно висновків експертиз рідина коричневого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм екстрадіційним, а рідина прозорого кольору є прекурсором - ангідридом оцтової кислоти.
10.02.2010 року о 15-00 год, ОСОБА_2, при тих самих обставинах, збув ОСОБА_4 два полімерних згортка з речовиною коричневого кольору, які були вилучені в останнього 10.02.2010 року о 15-10 год., яка згідно з висновком експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм екстрадіційним.
02.03.2010 року о 15-00 год. ОСОБА_2 при тих самих обставинах, збув ОСОБА_5 полімерний шприц з рідиною коричневого кольору, який був вилучений в останнього в той же день о 15-20 год., яка згідно з висновком експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм екстрадіційним.
23.03.2010 року о 14-20 год, ОСОБА_2, при тих самих обставинах, збув ОСОБА_6 два полімерних згортка з речовиною темного кольору, які були вилучені в останнього в той же день о 14-30 год.., яка згідно з висновком експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм екстрадіційним.
21.04.2010 року о 17-20 год, ОСОБА_2, при тих самих обставинах, збув ОСОБА_7 полімерний згорток з речовиною темного кольору та полімерний ковпачок з прозорою рідиною, які були вилучені в останнього в той же день о 17-30 год., які згідно з висновками експертиз речовина темного кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм екстрадіційним, а рідина прозорого кольору є прекурсором - ангідридом оцтової кислоти.
Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання та збут наркотичних засобів, особою, яка раніше скоїла злочин, передбачений ст. 309 КК України, оскільки предметом його дій є особливо небезпечні наркотичні засоби, а також злочин, передбачений ч. 2 ст. 311 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання та збут прекурсов.
Постановою судді Совєтського районного суду АР Крим від 28.11.2013 р. кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України, повернута на додаткове розслідування на підставі ст. 281 КПК 1960 року. Постанова судді обґрунтована тим, що в зв'язку з неможливістю встановлення місця знаходження ОСОБА_2, суд позбавлений можливості розглянути справу по суті.
Прокурор, який приймав участь у розгляді кримінальної справи в суді, подав апеляцію, в який просить постанову судді скасувати та повернути справу на новий розгляд в суд першої інстанції в зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону.
Апеляція обґрунтована тим, що на момент затвердження обвинувального висновку 21.06.2010 року та направлення його до суду відомості про місце проживання ОСОБА_2 було встановлено достовірно, а обставини, які зазначені в постанові виникли після припинення 09.04.2013 року застосування відносно ОСОБА_2 примусових заходів медичного характеру.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора на підтримку апеляції, думку захисника підсудного - адвоката ОСОБА_8, який надіслав письмове клопотання про вирішення апеляції на розсуд суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів прийшла до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 281 КПК 1960 р. повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Згідно роз'яснень п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 р. "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК 1960 року не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого).
Колегія суддів вважає, що під час розгляду справи суддя не виконав вимог зазначеного закону, з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, 13.10.2010 року справа з обвинувальним висновком за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України надійшла до Совєтського районного суду АР Крим, та 26.10.2013 року прийнята до провадження суду (т.2, а.с. 3, 10).
Постановою судді від 03.02.2011 року відносно ОСОБА_2 були застосовані примусові заходи медичного характеру, які ухвалою Білогірського районного суду АР Крим від 08.04.2013 року скасовані (т.2, а.с. 65-69, 116). 29.04.2013 року ОСОБА_2 був виписаний за заявою у супроводі родичів (т.2, а.с. 131).
29.05.2013 року провадження у кримінальній справі було відновлено та на 06.06.2013 року призначений судовий розгляд, про що ОСОБА_2 був повідомлений особисто (т.2, а.с. 118, 119,120). В зв'язку з неявкою підсудного відносно нього був застосований привід, який виконувався за адресою проживання ОСОБА_2: АДРЕСА_2 що результату не дало (т.2, а.с. 122, 127).
Постановою судді від 12.06.2013 року ОСОБА_2 був оголошений у розшук, а провадження у кримінальній справі зупинено (т.2, а.с. 130).
19.11.2013 року в зв'язку з тривалим не виконанням постанови судді про розшук провадження у справі було поновлено, розгляд призначений на 28.11.2013 року (т.2, а.с. 142). Судова повістка підсудному не була вручена із-за не проживанням ОСОБА_2 за адресою реєстрації його місця проживання: АДРЕСА_1 (т. 2, а.с. 144,145).
Колегія суддів приходить до висновку, що обставини, які унеможливлюють розгляд кримінальної справи, виникли після скасування судом примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_2, тобто те, що підсудний зник і місце його перебування невідоме не є наслідком неправильного встановлення досудовим слідством особи чи фактичного місця його проживання.
Колегія суддів вважає, що при розгляді кримінальної справи суддею не використані всі надані йому кримінально-процесуальним законом права для забезпечення розгляду кримінальної справи, зокрема, передбачені ст.ст. 23-2, 288 КПК України 1960 року щодо винесення окремої постанови з приводу бездіяльності правоохоронних органів у проведенні розшукових заходів та обрання запобіжного заходу, також суд не з'ясував з якими родичами і куди ОСОБА_2 був виписаний з лікарні.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи в судових засіданнях при призначенні ОСОБА_2 судово-психіатричної експертизи та застосуванні до нього примусових заходів медичного характеру, приймав участь захисник підсудного - адвокат ОСОБА_8 (т.2, а.с. 13, 27,28,60-69).
На думку колегії суддів, не сповіщення судом захисника - адвоката ОСОБА_8 про дату та час розгляду кримінальної справи є порушенням права ОСОБА_2 на захист, яке передбачене ст. 263 КПК 1960 року.
Крім того, суддя повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування, не зазначив у своїй постанові кому повертається справа, та які слідчі дії необхідно виконати під час додаткового розслідування.
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з доводами прокурора щодо безпідставного повернення кримінальної справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового розслідування.
Колегія суддів вважає, що суддею при повернені кримінальної справи на додаткове розслідування допущені такі порушення кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність прийнятого рішення у справі, що відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 370, ч. 2 ст. 374 КПК 1960 року є підставою для скасування постанови.
Тому колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а постанова судді про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування - скасуванню з поверненням кримінальної справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 365, ст.366, ст. 377 КПК 1960 року, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, задовольнити.
Постанову судді Совєтського районного суду АР Крим від 28 листопада 2013 року скасувати і повернути кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України на новий судовий розгляд у суд першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
Ю.Ф.Гриценко Н.Ю.Фаріна О.Ю.Іванченка