ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 118/1359/13-пСуддя у І-й інстанції: Іоненко Т.І.

Провадження №33/191/155/13 Суддя-доповідач: Фаріна Н. Ю.

04 вересня 2013 року , суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії Фаріна Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Судацького міського суду АР Крим від 18 липня 2013 року, по справі про адміністративне правопорушення, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кахеті Грузії, громадянина Грузії, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпУП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік за те, що він 10.07.2013 р. о 05 год. 20 хв. по вул. Гагаріна в м. Судаку АР Крим керував транспортним засобом - автомобілем марки "Hyundai", д/н НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, здійснив продув газоаналізатору алкотест № 6810, згідно з показаннями якого концентрація алкоголю склала 0,52 промілі, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України, та скоїв правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не оспорюючи доведеність вини у вчиненні вказаного правопорушення і кваліфікацію дій, просить вказану постанову змінити, змінивши накладений на нього вид стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на штраф, передбачений санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, вважає, що суд першої інстанції при наявності інших альтернативних видів стягнень не врахував дані про його особу, а саме те, що він визнав себе винним та щиро розкаявся, а також те, що він прибув до України на відпочинок на автомобілі, на якому без посвідчення водія не зможе залишити територію України.

Заслухавши ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не були досліджені раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або безпідставним відхилення їх місцевим судом.

Частиною 1 статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, яким надане таке право, та перелік яких затверджений управлінням охорони місцевих державних адміністрацій.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок судді щодо вини ОСОБА_2 ґрунтується на підставі письмових доказів: протоколу про адміністративне правопорушення серії АБ 2 № 532098 від 10.07.2013 р, відповідно до якого 10.07.2013 р. о 05 год. 20 хв. у м. Судак на вул. Гагаріна ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки "Hyundai", д/н НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, був оглянутий за допомогою газоаналізатору алкотесту, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, своїми діями порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с. 3); роздруківки газоаналізатору алкотест № 6810, згідно якої концентрація алкоголю склала 0,52 промілі (а.с. 2), письмових пояснень свідків, які засвідчили відмову ОСОБА_2 від проходження огляду в медичному закладі (а.с. 4,5).

Однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази оспорювання ОСОБА_2 результатів його огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. ОСОБА_2 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується матеріалами справи, і не оспорюється правопорушником. Незважаючи на те, що ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду в медичній установі, в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КупАП в частині відмови від проходження відповідно до встановленного порядку проходження на стан алкогольного сп'яніння, з огляду на положення ст. 266 КУпАП, оскільки ОСОБА_2 не оспорює результат огляду за допомогою алкотестеру "Драгер" № 6810.

Тому дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП тільки як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Що стосується доводів апелянта щодо зміни стягнення з позбавлення спеціального права на штраф, то вони заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Стаття 23 КУпАП визначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Накладення адміністративних стягнень має відбуватися із дотриманням найважливіших принципів адміністративної відповідальності - її законності та індивідуалізації.

Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Так ОСОБА_2 свою вину у скоєному визнав, щиро розкаявся у скоєному. Зазначив, що позбавлення його права керування транспортними засобами суттєво вплине на його матеріальний стан та можливість повернутися до дому, раніше порушень правил дорожнього руху за ст. 130 КУпАП не допускав (а.с. 6), до адміністративної відповідальності не притягувався.

В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що має на утриманні неповнолітню дитину, працює в Грузії водієм, перевозить хліб.

Таким чином, при апеляційному розгляді справи було встановлено неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, а тому апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, а постанова судді - зміні в частині кваліфікації дій правопорушника та виду застосованого адміністративного стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, а постанову судді Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2013 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - змінити щодо кваліфікації його дій та пом'якшення накладеного на нього стягнення, обравши його у вигляді штрафу.

Вважати ОСОБА_2 притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння із застосуванням до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. Ю.Фаріна