Судове рішення #35348141

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 111/3384/13-кСуддя у І-й інстанції: Шувалов М.В.

Провадження №11-кп/191/13/14 Суддя-доповідач: Фаріна Н. Ю.


16 січня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого-судді - Іщенка В.І.,

суддів - Фаріни Н.Ю., Белоусова Е.Ф.,

при секретарі - Стрижевській О.О.,

за участю: прокурора - Волімбовської Т.П.,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

представника потерпілого - ОСОБА_4,

потерпілого - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 10 жовтня 2013 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кізел с. Пів. Коспаський Пермської області Росії, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого,

визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та йому призначено покарання у виді шести років позбавлення волі;

запобіжний захід у виді тримання під вартою залишений без змін та продовжений до набрання вироком законної сили. Строк відбування покарання обчислений з 08 липня 2013 року;

задоволені цивільні позови прокурора про стягнення з ОСОБА_3 на користь Керченської міської лікарні № 1 ім. М.І.Пирогова 1100,34 грн., на користь Ленінської центральної районної лікарні 432,00 грн.;

частково задоволений позов потерпілого ОСОБА_5 та з ОСОБА_3 на його користь стягнуто в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 7510 грн., 40000 грн. моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду встановлено, що 29.06.2013 року о 04 год., ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, у ході сварки, умисно наніс ОСОБА_5 один удар ножем в область грудної клітини, чим завдав потерпілому тілесне ушкодження, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння і відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій після усунення недоліків просить вирок суду скасувати, кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 закрити в зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості обвинуваченого в суді.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник обвинуваченого зазначив, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, та містять істотні суперечності. На думку захисника обвинуваченого, всі докази винуватості ОСОБА_3 базуються тільки на показаннях потерпілого. Судом не встановлено місце вчинення злочину, та не усунута суперечність між висновками експертиз та показаннями потерпілого щодо характеру поранення та механізму нанесення удару.

Прокурор Якобсон А.В., який приймав участь в суді першої інстанції, подав заперечення на апеляційну скаргу захисника обвинуваченого, в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

В обґрунтування заперечень прокурор зазначив, що вина ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доведена, дослідженими в суді доказами. В ході судового розгляду будь-яких скарг чи заяв щодо наданих доказів від обвинуваченого не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2, думку обвинуваченого ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу захисника, думку потерпілого ОСОБА_5 та його представника - адвоката ОСОБА_4, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, однак зазначив, що в зв'язку з допущеними судом істотними порушеннями кримінального процесуального закону, вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного висновку.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 409 КПК України, підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачене пунктами 2-7 частини другої статті 412 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Виходячи зі змісту ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог, щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Вирок є обґрунтованим, якщо він ухвалений судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є вирок, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що зазначені вимоги закону судом не дотримані.

Згідно з п.п. 1,2 ч. 1 ст. 108 КПК України під час судового засідання ведеться журнал судового засідання, в якому зазначаються відомості про найменування та склад суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, а саме з фонограми, 04.09.2013 року Ленінським районним судом АР Крим було проведене підготовче судове засідання, однак в порушення зазначених вимог в матеріалах судового провадження відсутній як журнал підготовчого судового засідання, так і ухвала про призначення судового розгляду. Натомість є журнал судового засідання Гуляйпольського районного суду та ухвала Ленінського районного суду про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою від 04.09.2013 року, які, на думку колегії суддів, не підміняють собою відсутні обов'язкові процесуальні документи (а.с.пр. 38-40).

Колегія суддів зауважує, що підготовче судове засідання має важливе значення для розгляду кримінального провадження, оскільки на цій стадії судового розгляду суд може:

- затвердити або відмовити у затверджені і повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку ст.ст. 468-475 КПК України;

- закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п.п. 4-8 частини першої або частини другої ст. 284 КПК України;

- повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України;

- направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

- призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Колегія суддів вважає, що судом в порушення положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України не виконаний обов'язок щодо здійснення перевірки обвинувального акту на відповідність вимогам ст. 291 КПК України, з огляду на наступне.

Як убачається з обвинувального акту, останній в порушення положень п.п. 4,5 ч. 1 ст. 291 КПК України складений і підписаний старшим слідчим СВ Ленінського РВ ГУ МВС України в АР Крим Г.В.Бєловою та прокурором прокуратури Ленінського району АР Крим А.В.Якобсоном без зазначення їх повних імен та по батькові, а також не містить зазначення всіх необхідних ознак об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_3 злочину, а саме зазначення точного місця вчинення злочину, що, на думку колегії суддів, має суттєве значення для доведеності винуватості особи (а.с.пр. 2,3).

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 42, ст. 54 КПК України обвинувачений має право на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження або його заміни на іншого.

Як убачається з матеріалів провадження, а саме з фонограми судового засідання, яке відбулося 09.10.2013 року, обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про відмову від послуг адвоката ОСОБА_7 та про бажання укласти договір з іншим адвокатом, в обґрунтування клопотання пояснив, що призначений захисник його не влаштовує, а знайти іншого до судового засідання йому перешкодило перебування під вартою.

Колегія суддів вважає, що відмовивши ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про заміну захисника, суд порушив його право на захист.

На думку колегії суддів, суд у порушення положень ст. 94 КПК України не дав належну оцінку всім зібраним у кримінальному провадженні доказам з точки зору їх достатності та взаємного зв'язку та не навів у вироку чому при наявності суперечливих доказів, взяв до уваги одні і відкинув інші, зокрема доказів точного місця вчинення злочину та всіх обставин спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, тому доводи захисника обвинуваченого в цій частині заслуговують на увагу.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що в зв'язку з допущеними судом істотними порушеннями кримінального процесуального закону, а саме п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України, та іншими суттєвими порушеннями кримінального процесуального закону, на підставі п.3 ч.1 ст.409 КПК України вирок суду підлягає скасуванню з призначеним нового розгляду у суді першої інстанції.

Під час нового судового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, провести судовий розгляд з дотриманням вимог кримінального процесуального закону та прийняти законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.

Керуючись ст. 404, п. 6 ч. 1 ст. 407, п. 3 ч.1 ст. 409, п. 7 ч.2 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 415, ст.ст. 418,419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Ленінського районного суду АР Крим від 10 жовтня 2013 року відносно ОСОБА_3 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити тримання під вартою.

Ухвала оскарженню не підлягає.


СУДДІ:


В.І.Іщенко Н.Ю.Фаріна Е.Ф.Белоусов


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація