Справа № 430/2923/13-а

2-а/430/10/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

"13" лютого 2014 р. смт.Станиця Луганська Луганської області

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі головуючого - судді Антонова Ю.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити донарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

в с т а н о в и в:

18.11.2013 р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та на теперішній час перебуває на обліку в УСЗН Станично-Луганської райдержадміністрації Луганської області, як особа, яка не застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130,00 грн., тобто в значно менших розмірах ніж передбачено чинним законодавством. Звернувшись 12.11.2013 р. до відповідача із заявою про виплату допомоги, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років, на що отримала відмову. Вважає дії відповідача по нарахуванню та виплаті їй вказаної допомоги неправомірними, оскільки відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Просила суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати здійснити донарахування та виплату їй за рахунок коштів Державного бюджету України допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років на відповідний період, з ІНФОРМАЦІЯ_1 р. з урахуванням проведених виплат.

Позивач в судове засіданні не з'явилася, просила суд розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача - Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області до суду надала заперечення, в яких просила відмовити повністю в задоволенні позовних вимог, оскільки пунктом 22 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 року №1751 з усіма змінами (а саме від 22.02.2008 року) передбачено: «Відповідно до статті 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між : 01.01.2008 року - 50 відсотків: з 01.01.2009 року - 75 відсотків; з 01.01.2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше як 130 грн.». Виплата державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку проводиться згідно діючого «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751 з усіма змінами (а саме від 22.02.2008 р.).

Ухвалою суду від 22.11.2013 позовні вимоги ОСОБА_1 за період з ІНФОРМАЦІЯ_1 року по 17.05.2013 р. включно були залишені без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду (а.с. 12).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу на підставі заявленого позову та з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, згідно свідоцтва про народження дитини є матір'ю ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у зв'язку з чим перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримує грошову допомогу у розмірі: за серпень 2012 р. - 20,97 грн., а з вересня 2012 р. по жовтень 2013 р. по 130,00 грн на місяць, виплату якої здійснює Управління соціального захисту населення Станично-Луганської РДА, що підтверджується довідкою (а.с. 8).

Листом від 13.11.2013 року №2343 позивачці відмовлено в здійсненні перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років (а.с. 7).

Судом також встановлено, що позивачка не є застрахованою особою, у зв'язку з чим норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням» (далі - Закон № 2240), на які вона посилається, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, на правовідносини, які виникли за її участю, не поширюються.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом №2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом № 2240-III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (Закон № 2811).

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

- 2 -

Відповідно до ст. 13 цього Закону ( в редакції Закону, яка діяла до 01.01.2008) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.

Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до інших законодавчих актів України» ст. 15 Закону № 2811-ХІІ викладено в наступній редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень». Проте відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» Розділ І цього Закону набирає чинності з 01.01.2008 і діє по 31.12.2008. Отже, з 01.01.2009 ст. 15 Закону № 2811-ХІІ відновила попередню редакцію, відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Оскільки ані Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ані іншими законами не встановлювалось на 2011 рік іншій, ніж у Законах № 2811-ХІІ та № 2240-ІІІ розмір допомоги, а дії Законів про бюджет діяли, відповідно, лише в 2009 та 2010 роках, спірні відносини з 01.01.2011 року регулюються Законами № 2811-ХІІ та № 2240-ІІІ, а положення Постанови КМУ № 1751 від 27.12.2001 року в тій частині, в якій воно суперечить названим законам, застосовуватись не може. Отже з 01.01.2011 року у відповідача виник обов'язок здійснювати виплату державної допомоги в розмірах, передбачених Законами №2811-ХІІ та № 2240-ІІІ.

Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» також не встановлювався іншій розмір вказаного виду допомоги, ніж у Законі України № 2811-ХІІ.

Прожитковий мінімум (відповідно до ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум») - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Згідно зі статтею 12 ЗУ «Про державний бюджет України на 2012 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років складає: з 1 січня - 893 грн., з 1 квітня - 911 грн., з 1 липня - 917 грн., з 1 жовтня - 930 грн., з 1 грудня - 961 грн.; ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2013 рік»: з 1 січня - 972 грн., з 1 грудня - 1032 гривні.

Позивачка отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому від законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Тобто, своїми діями відповідач порушив права позивача на гарантовану державою матеріальну підтримку материнства та належний соціальний захист, який гарантується державним соціальним забезпеченням, що має забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму.

Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, оскільки статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (яка є чинною на теперішній час) встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Разом з тим, позивачка просить суд зобов'язати відповідача здійснити донарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років на відповідний період, з ІНФОРМАЦІЯ_1 р. з урахуванням проведених виплат, але оскільки судом застосовано строк звернення до суду, тому вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити певні дії підлягають задоволенню з 18.05.2013 року по день ухвалення рішення суду - по 13 лютого 2014 року, з урахуванням фактично здійснених виплат. Крім того, суд не може взяти до уваги період (досягнення дитиною трирічного віку) - до 22.06.2015 р., оскільки Кодексом адміністративного судочинства України передбачено захист порушених прав та інтересів, а не тих, що можуть бути порушені в майбутньому.

Згідно ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України ( або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). За таких обставин, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з місцевого бюджету Станично-Луганського району пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням», Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст. 22 Конституції України, керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 17, 70-72, 86, 104, 105, 128, 158-163, 186 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років.

- 3 -

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області здійснити донарахування та виплату за рахунок коштів Державного бюджету України ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років на відповідний період, з 18.05.2013 року по 13.02.2014 року з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 34 гривні 41 копійка.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Станично-Луганський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий: Ю.А. Антонов