РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

__________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/191/47/14Головуючий суду першої інстанції:Кіт М.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В.

"05" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосії у складі:

головуючого - суддіПритуленко О.В.,

суддів:Ломанової Л.О., Кустової І.В.,

при секретаріМартиненко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосія цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, виконавчого комітету Керченської міської ради АР Крим (треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, реєстраційна служба Керченського міського управління юстиції АР Крим, Кримське ріспубліканське підприємство «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації») про визнання рішення виконавчого комітету незаконним та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_10 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 24 вересня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_7 та виконавчого комітету Керченської міської ради АР Крим про визнання незаконним рішення виконкому № 842 від 04 грудня 2012 року в частині оформлення права власності за ОСОБА_7 на нерухоме майно, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане ОСОБА_7 17 грудня 2012 року на підставі зазначеного рішення, скасування реєстрації в Єдиному державному реєстрі прав власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_7 в розмірі 1/1 частини.

У позові зазначено, що на підставі договору дарування від 24 березня 2012 року вона набула право власності на 29/100 частин житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_1, яке належало ОСОБА_9

До 24.03.2012 року зазначене майно перебувало у спільній частковій власності ОСОБА_9, якому належала вказана частина будинку, а також у власності ОСОБА_7 і ОСОБА_8, яким належало, відповідно, 30/100 частин і 41/100 частин вказаної нерухомості.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 18 травня 2011 року ОСОБА_9 в натурі була виділена його частина вказаної нерухомості, яка складалася з житлового будинку літ. «В» загальною площею 31,5 кв. м. (жила площа 12,6 кв.м), літня кухня літ. «Е», літня кухня літ. «Н», гараж з підвалом літ. «Г», сараї літ. «М» і літ. «К», літній душ літ. «Л» та визнано за ним право власності на вказане майно.

Інша частина будинку, яка складалася з житлових будинків літ. «А» і «С» і інших господарсько-побутових будівель залишилась у власності ОСОБА_7 і ОСОБА_8

ОСОБА_7 реконструював житловий будинок літ. «А» та побудував житловий будинок літ. «С», зруйнувавши частину існуючих будівель.

На підставі поданої ним декларації, виконавчий комітет Керченської міської ради прийняв рішення № 842 від 04 грудня 2012 року, згідно якого оформив за ОСОБА_7 право власності на жилий будинок літ. «А», жилий будинок літ. «С», а також на 30/100 частин житлового будинку літ. «В» з відповідною часткою господарсько-побутових будівель, які перебувають в його власності на підставі договору дарування від 24 березня 2012 року і видав йому свідоцтво про право власності на домоволодіння в розмірі 1/1 частини, на підставі якого 18 грудня 2012 року вказана нерухомість була зареєстрована за ОСОБА_7

Посилаючись на те, що вказаним рішенням виконавчого комітету Керченської міської ради за відповідачем ОСОБА_7 визнано право власності на належне йому майно, чим порушується його право власності, просив суд задовольнити позов.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 24 вересня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Представник ОСОБА_6 - ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу на рішення, в який, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати, позов - задовольнити.

На думку апелянта, суд дійшов помилкового висновку про те, що реєстрація права власності ОСОБА_7 на частину придбаного ним домоволодіння не порушує його права.

ОСОБА_7 подав письмові пояснення на скаргу, які по суті є запереченням, зазначивши, що доводи апеляційної скарги необґрунтовані, в зв'язку з чим скарга підлягає відхиленню.

Представник третьої особи ОСОБА_8 - ОСОБА_11 також подав заперечення, в яких, посилаючись на неспроможність доводів апелянта, просить ухвалене у справі рішення залишити без змін.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутності позивача, представника виконавчого комітету Керченської міської ради і третіх осіб - ОСОБА_8, ОСОБА_9, реєстраційної служби Керченського міського управління юстиції АР Крим, Кримського республіканського підприємства «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч.4 ст.334 ЦК України).

Визнання незаконним правового акта, що порушує право власності, передбачено ст. 393 ЦК України, згідно якої правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що при оформленні права власності ОСОБА_7 на реконструйований житловий будинок літ. «А» та побудований житловий будинок літ. «С», виконавчий комітет Керченської міської ради правомірно включив до складу нерухомого майна, на яке визнано право власності, 30/100 частин житлового будинку «В» та прилеглих до нього господарсько-побутових будівель і споруд (літня кухня «Б», вбиральня «Д», літня кухня «Е», літній душ «Ж», ящик для вугілля «З», сарай «И», сарай «М», літня кухня «Н», гараж «Г», сарай «К», літній душ «Л», навіс «О», сарай «П», навіс «Р»), оскільки це майно було придбано у власність вказаним відповідачем підставі договору купівлі-продажу від 14 вересня 2004 року, тобто його право підтверджувалося правовстановлюючим документом, який вже був у відповідача.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна.

Вирішуючи спір, суд не звернув увагу на те, що на час придбання ОСОБА_7 30/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 (14.09.2004 р.), вказане домоволодіння складалося з житлового будинку «А» жилою площею 24,3 кв.м, житлового будинку «В», жилою площею 12,6 кв.м, та господарсько-побутових будівель і споруд: літньої кухні «Б», вбиральні «Д», літньої кухні «Е», літнього душу «Ж», ящику для вугілля «З», сараїв «И», «М», «К», «П», літньої кухні «Н», гаражу «Г», літнього душу «Л», навісів «О», «Р», 1-10 огорожі, І-мостіння (а.с.52).

Домоволодіння належало на праві спільної часткової власності ОСОБА_9 в розмірі 29/100 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та ОСОБА_8 в розмірі 41/100 частин на підставі договору купівлі-продажу від 19 грудня 1994 року (а.с. 60, 66).

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 18 травня 2011 року належна ОСОБА_9 частка була виділена в натурі і йому у власність перейшла частина домоволодіння, яка складалася з житлового будинку літ. «В» загальною площею 31,5 кв. м. (жила площа 12,6 кв.м), літньої кухні літ. «Е», літньої кухні літ. «Н», гаражу з підвалом літ. «Г», сараїв літ. «М» і літ. «К», літнього душу літ. «Л». Право спільної часткової власності ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на 29/100 частин було припинено (а.с.60).

Як слідує з договору дарування від 24 березня 2012 року (а.с. 6-9), саме виділену частку домоволодіння ОСОБА_9 подарував позивачці.

Незважаючи на це, 04 грудня 2012 року виконавчий комітет Керченської міської ради прийняв рішення № 842 від 04 грудня 2012 року про оформлення права власності за ОСОБА_7 на зданий в експлуатацію реконструйований житловий будинок літ. «А» загальною площею 79,6 кв.м, побудований житловий будинок літ. «С» загальною площею 143,3 кв.м, а також на 30/100 частин житлового будинку літ. «В» загальною площею 31,5 кв. м. (жила площа 12,6 кв.м), літньої кухні літ. «Е», літньої кухні літ. «Н», гаражу з підвалом літ. «Г», сараїв літ. «М» і літ. «К», літнього душу літ. «Л».

Виходячи з того, що право власності ОСОБА_7 на житловий будинок літ. «В», літні кухні літ. «Е» і «Н», гараж з підвалом літ. «Г», сараї літ. «М» і літ. «К», літній душ літ. «Л» було припинено за рішенням Керченського міського суду АР Крим від 18 травня 2011 року, виконавчий комітет Керченської міської ради не мав правових підстав для прийняття 04 грудня 2012 року рішення про оформлення за ОСОБА_7 права власності на 30/100 частин вказаної нерухомості і видачі свідоцтва про право власності на нього.

Згідно ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Виходячи з того, що на підставі рішення виконавчого комітету Керченської міської ради № 842 від 04 грудня 2012 року проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_7 на 30/100 частин нерухомого майна, зареєстрованого 11 квітня 2012 року за ОСОБА_6 (реєстраційний номер майна - 6199512, а.с. 29, 10), висновок суду про те, що права позивача не порушені, а тому і не підлягають захисту, слід визнати помилковим.

Невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування ухваленого у справі рішення на підставі п.3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Позовні вимоги ОСОБА_6 в частині визнання незаконним рішення виконавчого комітету Керченської міської ради АР Крим № 842 від 04 грудня 2012 року та визнання недійсним свідоцтва про право власності ОСОБА_7, виданого 17 грудня 2012 року на підставі вказаного підлягають задоволенню з вищенаведених підстав.

Вимоги щодо скасування реєстрації в Єдиному державному реєстрі прав власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_7 задоволенню не підлягають, оскільки згідно ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

Виходячи з того, що питання про скасування запису у Державному реєстрі прав реєстраційною службою Керченського міського управління юстиції АР Крим не розглядалося, будь-якого рішення вказаного органу з цього приводу не приймалося і не оскаржується у даній справі, відсутні підстави для задоволення вказаних вимог позивача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_10 задовольнити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 24 вересня 2013 року скасувати. Ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Визнати незаконним рішення виконавчого комітету Керченської міської ради АР Крим № 842 від 04 грудня 2012 року в частині оформлення права власності ОСОБА_7 на 30/100 частин житлового будинку літ. «В» загальною площею 31,5 кв. м., жилою площею 12,6 кв.м, з відповідною часткою господарсько-побутових будівель і споруд: літньої кухні літ. «Е», літньої кухні літ. «Н», гаражу літ. «Г», сараїв літери «М», «К», літнього душу літ. «Л», розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_7 на ціле домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_1, видане 17 грудня 2012 року виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим на підставі рішення № 842 від 04 грудня 2012 року.

В решті вимог - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді:

Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.