Номер провадження 2-а/228/17/2014

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2014 року Докучаєвський міський суд Донецької області у складі судді Клименка В.П., при секретарі Панихіній Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Докучаєвську, в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо патрульної службі РДПС ВДАІ Донецького міського управління ст. лейтенанта міліції Радченка Максима Анатолійовича про визнання постанови про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 251743 незаконною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним адміністративним позовом і в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що за постановою відповідача серії ПС1 № 251743 від 15.01.2014 його, у відповідності з протоколом про адміністративне правопорушення серії АВ2 №223403 від 15.01.2014, на підставі ч.2 ст 122 КУпАП піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 425 грн. за те, що він, 15.01.2014, о 08:10, керуючи автомобілем Форд, номерний знак НОМЕР_1, по палацу Павших Комунарів - ТЦ "Золоте кільце", здійснив рух по розділювальній смузі. Непогоджуючись з діями відповідача позивач просив визнати його постанову ПС1 № 251743 від 15.01.2014 неправомірною та скасувати її.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, зазначив, що в указані день, час та місці він дійсно керував указаним автомобілем і при цьому здійснив рух по роподілювальній смузі, щоб уникнути зіткнення з автомобілем, акий рухався з місця стоянки від правої бордюри на смугу його руху. Але відповідач його доводи не сприйняв до уваги і без урахування всіх обставин склав протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого прийняв постанову про притягнення його до адиіністративної відповідальності.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги. Відповідач у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, заперечень з приводу заявленого позову не подав. Суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення АВ2 №223403 від 15.01.2014 та постанови відповідача ПС1 № 251743 від 15.01.2014, 15.01.2014, о 08:10, позивач, керуючи автомобілем Форд, номерний знак НОМЕР_1, по палацу Павших Комунарів - ТЦ "Золоте кільце", здійснив рух по розділювальній смузі, чим порушив п. 11.9 ПДР України. За що його відповідачем було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно пп 11.9 пункту 11 (розташування транспортних засобів на дорозі) ПДР забороняється виїжджати на трамвайну колію зустрічного напрямку, відокремлені від проїзної частини трамвайні колії та розділювальну смугу.

З указане порушення правил дорожнього руху передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме за порушення водіями транспортниз засобів правил розташування транспортних засобав на на проїзній частині.

Частиною 2 татті 222 КУпАП встановлено, що від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: зокрема за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 122 цього Кодексу, - працівники відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають спеціальні звання.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення доводяться відповідачем протоколом про адміністративне правопорушення серії АВ2 №223403 від 15.01.2014, який у відповідності до ст. 251 КУпАП є доказом по справі. Тим більше, що сам факт порушення вимог п.11.9 позивачем не заперечується. В той же час позивач не надав жодного доказу, який би підтверджував його заперечення протоколу. Від виклику і допиту в суді свідків позивач відмовився.

При таких обставинах у суду немає достатньо підстав вважати дії відповідача неправомірними.

Відповідно до частини другої статті 171-2 КАС України, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Виходячи із викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 18, 128 ч. 4, 158-161, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо патрульної службі РДПС ВДАІ Донецького міського управління ст. лейтенанта міліції Радченка Максима Анатолійовича про визнання постанови про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 251743 незаконною та скасування постанови залишити без задоволення як необгрунтований.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя

31.01.2014