Справа № 114/2513/13-а
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.02.2014року с. Роздольне
Роздольненський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Абеляшева О.В.,
при секретарі - Ігнат'євій Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до голови Руч'ївської сільської ради Роздольненського району АР Крим про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Роздольненського районного суду АР Крим з позовом до голови Руч'ївської сільської ради Роздольненського району АР Крим Мірошніченко Анатолія Євгеновича, просить суд визнати протиправними дії відповідача із неповідомлення в рішенні від 14.11.2013 року прізвища, імені, по батькові та посади особи відповідальної за розгляд запиту, неповідомлення причин відтермінування розгляду запиту та не зазначення терміну задоволення та порядку оскарження рішення, визнати незаконним рішення відповідача про відтермінування розгляду запиту та скасувати рішення, спонукати відповідача до беззастережного розгляду запиту. Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.11.2013 року позивач звернувся до відповідача з інформаційним запитом, але 14.11.2013 року позивачу було повідомлено про відтермінування задоволення запиту, крім того не зазначено прізвища, імені, по батькові та посади особи відповідальної за розгляд запиту, не повідомлено причин відтермінування розгляду запиту, не зазначено терміну задоволення та порядку оскарження рішення. За вказаних обставин, позивач вважає що рішення відповідача про відтермінування задоволення запиту має бути скасоване, а відповідач спонуканий до беззастережного розгляду запиту.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений, відповідно до позовної заяви просить суд розглядати справу за його відсутності, позов просить задовольнити.
Відповідач - голова Руч'ївської сільської ради Мірошниченко А.Є. у судовому засіданні позов не визнав. Суду пояснив, що термін розгляду запиту позивача було подовжено відповідно до вимог діючого законодавства, що було пов'язано з необхідністю запиту та отримання додаткової інформації , 13.12.2013 року позивачу було надано відповідь на запит у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню за наступних правових підстав.
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, що також закріплено у правових висновках, викладених у Постанові Пленуму Вищого Адміністративного Суду України Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» №11 від 30 вересня 2013 року.
Судом встановлено, що відповідно до наданої відповідачем копії запиту, 07.11.2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся з запитом на ім'я відповідача - голови Руч'ївської сільської ради Мірошниченко А.Є. , щодо надання інформації та документів .
14.11.2013 року на адресу позивача за підписом голови Руч'ївської сільської ради Мірошниченко А.Є. було направлено повідомлення про необхідність додаткового строку для виконання запиту.
Як вбачається з копії письмової листа, за вихідним номером Щ -34/02-13 від 13.12.2013 року, на адресу ОСОБА_1 за підписом відповідача - голови Руч,ївської сільської ради Мірошниченко А.Є. було направлено письмову відповідь на інформаційний запит.
За статтею 40 Конституції України, держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
безсторонньо (неупереджено);
добросовісно; розсудливо;
з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992р. № 2657-ХІІ, інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Згідно ст. 5 вказаного Закону, кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 13.01.2011р. № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, визначені в ст. 1 Закону України від 13.01.2011р. № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» , полягають у обов'язку розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію .
Пунктом 1 ч. 1 ст. 13 Закону України від 13.01.2011р. № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» визначено, що розпорядниками інформації визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Відповідно до частин першої - п'ятої ст. 19 Закону України від 13.01.2011р. № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації», запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Таким чином, суд приходить до висновку, що запитувана інформація, яка була предметом листа позивача, може вважатися такою, що отримана або створена в процесі виконання відповідачем, суб'єктом владних повноважень, своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, а тому є публічною інформацією в розумінні Закону України від 13.01.2011р. № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації».
Позивач звернувся з запитом про надання інформації до А.Мірошніченко саме як до голови Руч'ївської сільської ради, тобто органу місцевого самоврядування, який відповідно до ст.13 Закону «Про доступ до публічної інформації» саме й є розпорядником інформації.
Термін розгляду інформаційного запиту передбачено статтею 20 Закону «Про доступ до публічної інформації», відповідно до якої Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відстрочка у задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення у передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право оскаржити:
1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;
2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;
3) ненадання відповіді на запит на інформацію;
4) надання недостовірної або неповної інформації;
5) несвоєчасне надання інформації;
6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;
7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Судом встановлено, що рішення про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію, яке передбачало би, відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», зазначення розпорядником відповідної інформації про : 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку; 3) причини, у зв'язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк;4) строк, у який буде задоволено запит;5) підпис; 6) роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення, та надавало би право позивачу на оскарження дій відповідно до п.2 ч.2 ст.23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідачем не ухвалювалось.
Листом розпорядника інформації, позивача ОСОБА_1 в письмовій формі було повідомлено саме про продовження строку розгляду запиту.
Крім того, судом встановлено, що фактично відповідач свої обов'язки щодо розгляду запиту позивача та надання відповіді виконав, за вихідним номером Щ -34/02-13 від 13.12.2013 року, на адресу ОСОБА_1 за підписом відповідача - голови Руч,ївської сільської ради Мірошниченко А.Є. було направлено письмову відповідь на інформаційний запит.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем право позивача на доступ отримання публічної інформації порушено не було, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
За змістом п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 р., (зі змінами та доповненнями) розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що заподіяна особі і майну громадянина шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи
З урахуванням викладеного, суд вважає, такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про відшкодування витрат, оскільки права та законні інтереси позивача порушені розпорядниками інформації не були, судом не встановлено умов заподіяння шкоди позивачу з боку відповідача та умов за яких заподіяна особі і майну громадянина шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві докази позивача не є обґрунтованими та відповідно позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.94 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 68, 82 гривень залишити на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 6, 71, 158-163, 171 КАС України суд
п о с т а н о в и в:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до голови Руч'ївської сільської ради Роздольненського району АР Крим про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим шляхом подання до Роздольненського районного суду АР Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя -