АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22-ц/796/2774/2014 Головуючий у 1 інстанції - Фролов М.О.

м. Київ Доповідач - Борисова О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарі: Мурга М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» - Гончаренко Любові Сергіївни на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК», треті особи: ОСОБА_4, товариство з обмеженою відповідальністю «САННІ ХОЛДІНГ» про припинення правовідношень за кредитними договорами у зв'язку з їх виконанням, припинення поруки та іпотеки у зв'язку з припиненням основного зобов'язання, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору- ОСОБА_4 до ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «САННІ ХОЛДІНГ» про припинення поруки та іпотеки у зв'язку з припиненням основного зобов'язання, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - товариства з обмеженою відповідальністю «САННІ ХОЛДІНГ» до ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК», третя особа: ОСОБА_4 про припинення поруки та іпотеки у зв'язку з припиненням основного зобов'язання,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2013 року позов ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», треті особи: ОСОБА_4, ТОВ «САННІ ХОЛДІНГ» про припинення правовідношень за кредитними договорами у зв'язку з їх виконанням, припинення поруки та іпотеки у зв'язку з припиненням основного зобов'язання - задоволено частково.

Припинено правовідношення за Договором про відкриття кредитної лінії №5-037/07Ф від 23 квітня 2007 року, у зв'язку з виконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії №5-037/07Ф від 23 квітня 2007 року.

Припинено правовідношення за Кредитним договором №1-004/09Ф від 23 квітня 2007 року у зв'язку з виконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань за Кредитним договором №1-004/09Ф від 23 квітня 2007 року.

Припинено правовідношення за Договором про відкриття кредитної лінії №5- 061/07Ф від 02 серпня 2007 року у зв'язку з виконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії №5- 061/07Ф від 02 серпня 2007 року.

Припинено правовідношення за Кредитним договором №1-006/09Ф від 02 серпня 2007 року, у зв'язку з виконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань за Кредитним договором №1-006/09Ф від 02 серпня 2007 року.

Припинено правовідношення за Договором про відкриття кредитної лінії № 2901-002/11Ф від 27 травня 2011 року, у зв'язку з виконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії №2901- 002/11Ф від 27 травня 2011 року.

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», третя особа: ТОВ «САННІ ХОЛДІНГ» про припинення поруки та іпотеки, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання - задоволено частково.

Припинено поруку згідно Договору поруки №5-037/07Ф від 24 квітня 2007 року в редакції укладеного 17 листопада 2011 року Договору про внесення змін і доповнень до Договору поруки №5-037/07Ф від 24 квітня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 24 квітня 2007 року і зареєстрованого в реєстрі за № 599у, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання.

Припинено іпотеку згідно Договору іпотеки №5-037/07Ф від 24 квітня 2007 року в редакції укладеного 17 листопада 2011 року Договору про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки №5-037/07Ф від 24 квітня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 24 квітня 2007 року і зареєстрованого в реєстрі за №597у, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання.

Припинено поруку згідно Договору поруки №5-061/07Ф від 03 серпня 2007 року в редакції укладеного 17 листопада 2011 року Договору про внесення змін і доповнень до Договору поруки №5-061/07Ф від 03 серпня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 03 серпня 2007 року і зареєстрованого в реєстрі за №2946, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання.

Припинено іпотеку згідно Договору іпотеки №5-061/07Ф-2 від 03 серпня 2007 року в редакції укладеного 17 листопада 2011 року Договору про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки №5-061/07Ф-2 від 03 серпня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 03 серпня 2007 року і зареєстрованого в реєстрі за №2945у, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання.

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ТОВ «САННІ ХОЛДІНГ» до ОСОБА_3, ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», третя особа: ОСОБА_4 про припинення поруки та іпотеки у зв'язку з припиненням основного зобов'язання - задоволено частково.

Припинено поруку згідно Договору поруки №2901-002/11Ф від 27 березня 2012 року, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання.

Припинено іпотеку згідно Договору іпотеки №2901-002/11Ф від 30 травня 2011 року в редакції укладеного 27 березня 2012 року Договору про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки №2901-002/11Ф від 30 травня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 30 травня 2011 року і зареєстрованого в реєстрі за № 2040, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання.

В іншій частині позовних вимог позивача та третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги - відмовлено.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» на користь держави Україна 229,40 грн. судового збору.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» на користь ОСОБА_3 16000 грн. судових витрат за проведення судової експертизи.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03 січня 2014 року виправлено описку, допущену в рішенні Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», треті особи: ОСОБА_4, ТОВ «САННІ ХОЛДІНГ» про припинення правовідношень за кредитними договорами у зв'язку з їх виконанням, припинення поруки та іпотеки у зв'язку з припиненням основного зобов'язання та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», третя особа: ТОВ «САННІ ХОЛДІНГ» про припинення поруки та іпотеки у зв'язку з припиненням основного зобов'язання та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ТОВ «САННІ ХОЛДІНГ» до ОСОБА_3, ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», третя особа: ОСОБА_4 про припинення поруки та іпотеки у зв'язку з припиненням основного зобов'язання.

Внесено виправлення в рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», треті особи: ОСОБА_4, ТОВ «САННІ ХОЛДІНГ» про припинення правовідношень за кредитними договорами у зв'язку з їх виконанням, припинення поруки та іпотеки у зв'язку з припиненням основного зобов'язання та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», третя особа: ТОВ «САННІ ХОЛДІНГ» про припинення поруки та іпотеки у зв'язку з припиненням основного зобов'язання та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ТОВ «САННІ ХОЛДІНГ» до ОСОБА_3, ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», третя особа: ОСОБА_4 про припинення поруки та іпотеки у зв'язку з припиненням основного зобов'язання, а саме:

видалено слово, що повторюється «із зв'язку» у абзаці другому, третьому та четвертому вступної частини рішення; у резолютивній частині рішення зазначити сторін правовідносин, а саме:

- у абз. 2 резолютивної частини рішення зазначити «укладеним між Акціонерним комерційним банком «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_3»;

- у абз. 3 резолютивної частини рішення зазначити «укладеним між Акціонерним комерційним банком «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_3»;

- у абз. 4 резолютивної частини рішення зазначити «укладений між Акціонерним комерційним банком «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_3»;

- у абз. 3 резолютивної частини рішення зазначити «укладений між Акціонерним комерційним банком «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_3»;

- у абз. 6 резолютивної частини рішення зазначити «укладений між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_3»;

- у абз. 8 резолютивної частини рішення зазначити «укладений між ОСОБА_4 та Акціонерним комерційним банком «ПРАВЕКС-БАНК»;

- у абз .9 резолютивної частини рішення зазначити «укладений між ОСОБА_4 та Акціонерним комерційним банком «ПРАВЕКС-БАНК»;

- у абз. 10 резолютивної частини рішення зазначити «укладений між ОСОБА_4 та Акціонерним комерційним банком «ПРАВЕКС-БАНК»;

- у абз. 11 резолютивної частини рішення зазначити «укладений між ОСОБА_4 та Акціонерним комерційним банком «ПРАВЕКС-БАНК»;

- у абз. 13 резолютивної частини рішення зазначити «укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «САННІ ХОЛДІНГ» та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК»;

- у абз. 14 резолютивної частини рішення зазначити «укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «САННІ ХОЛДІНГ» та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК».

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник відповідача ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» - Гончаренко Л.С. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та третіх осіб: ТОВ «САННІ ХОЛДІНГ», ОСОБА_4 до ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» відмовити повністю.

Посилається на те, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Апелянт зазначає, що позивач, після початку розгляду справи по суті, одночасно змінив предмет і підстави позову, порушивши при цьому порядок подання такої заяви, яка була прийнята і, в повному обсязі, задоволена судом внаслідок грубого порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції, призначаючи судово-економічну експертизу жодним чином не мотивував у своїй ухвалі, чому ним призначено конкретного судового експерта та чому вказана судова експертиза не може бути проведена в КНДІСЕ і, враховуючи виключно позицію позивача, призначив судову експертизу, доручивши її невідомій особі.

Судом першої інстанції не було застосовано строки позовної давності і, як наслідок, прийнято необґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні апеляційного суду представники відповідача ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» просили задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній доводів.

Представники позивача та третіх осіб проти апеляційної скарги заперечували, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.303 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційни й суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 квітня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 5-037/07Ф (далі - Кредитний договір № 5-037/07Ф) з Додатком №1 «Тарифи, комісії, інші платежі, що належать до сплати позичальником по договору». В подальшому, до даного договору вносились зміни, а саме було укладено між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» Договір від 31 серпня 2009 року Про внесення змін та доповнень до Договору про відкриття кредитної лінії №5-037/07Ф від 23 квітня 2007 року.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за даним договором, між відповідачем та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки №5-037/07Ф від 24 квітня 2007 року з Договорами про внесення змін та доповнень до договору поруки №5-037/07Ф від 15 грудня 2009 року, від 28 вересня 2010 року, від 27 травня 2011 року, від 12 вересня 2011 року, від 17 листопада 2011 року та Договір іпотеки №5-037/07Ф від 24 квітня 2007 року з Договорами про внесення змін та доповнень до договору іпотеки №5-037/07Ф від 15 грудня 2009 року, від 28 вересня 2010 року, від 27 травня 2011 року, від 12 вересня 2011 року, від 17 листопада 2011 року

Як зазначено в п.1.1. Кредитного договору №5-037/07Ф, банк надає позичальнику кредитну лінію в іноземній валюті для споживчих цілей, а також з метою оплати страхових платежів згідно договорів страхування заставного майна, укладення яких здійснюється на підставі і з врахуванням вимог п.6.1.11 даного Договору, з наступним графіком зменшення ліміту кредитування.

Згідно вказаного пункту Кредитного договору №5-037/07Ф визначено зобов'язання банку надати 23 квітня 2007 року позичальнику у користування кредитні кошти у розмірі 573680 доларів США та зменшення обсягу кредитних коштів, наданих банком у користування позичальнику, протягом перших 719 днів, тобто за період з 23 квітня 2007 року по 10 квітня 2009 року, у розмірі 13680 доларів США. Протягом наступних 35 періодів, тобто з 10 квітня 2009 року по 10 березня 2012 року узгоджено щомісячне зменшення ліміту кредитування на суму 15000 доларів США (35*15000 = 525000) та за останній період (45 днів), тобто з 10 березня 2012 року по 23 квітня 2012 року узгоджено, що обсяг кредитних коштів, наданих банком у користування, зменшується до 35000 доларів США.

З матеріалів справи вбачається, що погашення кредитних зобов'язань по основній сумі кредиту (тілу) по Кредитному договору №5-037/07Ф від 23 квітня 2007 року відслідковується за наданими на експертне дослідження квитанціями оформленими банком за типовою формою платником ОСОБА_3 протягом періоду з 28 листопада 2007 року по 31 серпня 2009 року включно, погашено (оплачено) основну суму кредитного зобов'язання усього в розмірі 623 680 доларів США.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що станом на 31 серпня 2009 року зобов'язання по сплаті основної суми кредиту позивачем виконано у повному обсязі.

Пунктом 1.2 Договору №5-037/07Ф, укладеного між позивачем та відповідачем визначено, що Кредит надається з платою 14% річних.

У пункті 4.2 Договору №5-037/07Ф сторони погодили, що проценти за користування кредитом підлягають сплаті щомісячно (за час фактичного користування грошовими коштами протягом календарного місяця) у строк до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів. Якщо останній день встановленого строку платежу є вихідним, святковим або іншим неробочим днем, позичальник зобов'язується здійснити відповідний платіж заздалегідь, тобто не пізніше останнього робочого дня, що передує неробочому.

Банком за даним договором за користування кредитом нараховані проценти на суму 160157 доларів США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 970 689,94 грн. В свою чергу, позивачем оплачено зобов'язання по сплаті процентів усього на суму 160157 доларів США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 975 092,26 грн.

Відповідно до п.9.1 Договору №5-037/07Ф, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» за порушення строків повернення кредиту та/або погашення чергової частини кредиту, згідно графіку зменшення ліміту кредитування, або внесення процентів за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної п.1.2 цього договору, від суми заборгованості за весь період прострочення.

Як вбачається з експертного розрахунку судово-економічної експертизи №1/11-13 від 08 листопада 2013 року відповідно до Договору про відкриття кредитної лінії № 5-037/07Ф за наданими на дослідження первинними документами і виписками ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» документально підтверджується отримання позичальником ОСОБА_3 кредитних коштів у розмірі 823 680 доларів США і повернення протягом терміну кредитування, основної суми кредиту у розмірі 825 693,47 доларів США, тобто станом на 13 липня 2012 року існує переплата по основній сумі кредиту (тіло кредиту) на суму 2013,47 доларів США, яка спрямовується на погашення заборгованості по сплаті процентів на суму 2559,87 доларів США.

Разом з тим, за даними банківських виписок відслідковується, що протягом терміну кредитування позичальником проценти за користування кредитними коштами оплачувалися у сумах нарахованих ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» у повному обсязі.

Згідно експертного розрахунку пеня за несвоєчасне погашення процентних зобов'язань по Договору №5-037/07Ф становить 262,33 долари США. Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів 18 грудня 2013 року позивачем сплачена пеня в сумі 262,33 долари США, що за курсом НБУ становить 2096,81 грн.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність припинення правовідношення за Договором про відкриття кредитної лінії №5-037/07Ф від 23 квітня 2007 року, у зв'язку з виконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань за даним договором.

Також, судом першої інстанції встановлено, що 31 серпня 2009 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про внесення змін та доповнень до Договору про відкриття кредитної лінії №5-037/07Ф від 23 квітня 2007 року, яким Договір було викладено в новій редакції, змінено назву та присвоєно новий номер - Кредитний договір №1-004/09Ф від 23 квітня 2007 року. До даного Кредитного договору №1-004/09Ф від 23 квітня 2007 року в подальшому вносились зміни, а саме, 15 грудня 2009 року, 28 вересня 2010 року, 27 травня 2011 року, 08 вересня 2011 року та 11 листопада 2011 року.

Згідно з п.1.1. Кредитного договору №1-004/09Ф від 23 квітня 2007 року банк надає позичальникові кредит в національній валюті на загальну суму 4687000 грн. для споживчих цілей, а також з метою оплати страхових платежів згідно з договорами страхування заставного майна, укладення яких здійснюється на підставі та з урахуванням вимог п.6.1.11 даного Договору.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки у договорі №1-004/09Ф, який укладається 31 серпня 2009 року, узгоджуються умови кредитування, що повинні діяти більш ніж за 2 роки до дати підписання цього договору, з огляду на виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії №5-037/07Ф від 23 квітня 2007 року, наявність іншого предмету договору - кредиту в національній валюті, за іншою процентною ставкою, на виконання п.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», то Кредитний договір №1-004/09Ф від 23 квітня 2007 року є окремим правочином, з якого з 31 серпня 2009 року виникають права та обов'язки сторін, відмінні від тих, що виникають з Договору про відкриття кредитної лінії № 5-037/07Ф від 23 квітня 2007 року.

Згідно з п.2.1 Договору №1-004/09Ф видача кредиту здійснюється шляхом видачі готівкових грошових коштів з каси банку після укладання договору застави та надання позичальником банку документу, який підтверджує страхування заставного майна на користь банку.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів, зобов'язання щодо видачі позичальникові кредиту в національній валюті на загальну суму 4687000 грн. для споживчих цілей банк виконав лише частково, а саме в сумі 815 332,50 грн., які і були повернуті позивачем станом на 07 травня 2012 року.

Відповідно до п.1.2 Кредитного договору №1-004/09Ф від 23 квітня 2007 року, кредит надається позичальникові строком з 23 квітня 2007 року по 23 квітня 2012 року. З 31 серпня 2009 року встановлюється відсоткова ставка в розмірі 20% річних.

Згідно з п.1.3 Договору №1-004/09Ф у кожному випадку невиконання (неналежного виконання) позичальником своїх зобов'язань за цим договором (відносно строків сплати відсотків і повернення кредиту та/або сплати відсотків та/або повернення кредиту не повному обсязі та/або погашення чергової частини кредиту, згідно графіку погашення кредиту) розмір ставки збільшується на 3 відсотки річних, починаючи від розміру, встановленого в п.1.2. даного договору. У випадку наступного невиконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором розмір відсоткової ставки збільшується з урахуванням збільшення відсоткових ставок, зроблених раніше, відповідно до умов даного пункту договору. Новий розмір відсоткової ставки встановлюється від дня наступного за днем в який позичальник повинен був виконати свої зобов'язання, однак не виконав їх або виконав не в повному обсязі.

Пункт 1.2 Кредитного договору №1-004/09Ф від 23 квітня 2007 року в подальшому змінювався договорами про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №1-004/09Ф від 23 квітня 2007 року, а саме від 28 вересня 2010 року, 27 травня 2011 року, 08 вересня 2011 року, але вказаний розмір ставки річних, а саме 20%, залишався незмінним.

Договором від 11 листопада 2011 року про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №1-004/09Ф від 23 квітня 2007 року процентна ставка встановлена в розмірі 18% річних.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, по кредитному договору №1-004/09Ф від 23 квітня 2007 року протягом періоду з 31 серпня 2009 року - дати укладання договору по 23 серпня 2012 року банком нараховані проценти за користування кредитними коштами на суму 2 708 059,95 грн., які оплачені позичальником ОСОБА_3 у повному обсязі.

Відповідно до п.9.1. Кредитного договору №1-004/09Ф від 23 квітня 2007 за порушення строків неповернення кредиту та/або погашення чергової частини кредиту, згідно графіку погашення кредиту або внесення відсотків за користування кредитними коштами позичальник сплачує банку пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної відсоткової ставки, зазначеної в п.1.2 даного Договору від суми заборгованості за весь період прострочення. Згідно даних квитанцій, позичальник ОСОБА_3 11 вересня 2009 року сплатив пеню за несвоєчасне погашення процентів по Кредитного договору №1-004/09Ф від 23 квітня 2007 року в розмірі 2,79 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно вважав встановленою обставину фактичного отримання кредиту позивачем за Кредитним договором №1-004/09Ф від 23 квітня 2007 року в сумі 815 332,50 грн., повернення даного кредиту у повному обсязі та оплату нарахованих відповідачем процентів в сумі 2 708 059,95 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про припинення правовідношення за Кредитним договором №1-004/09Ф від 23 квітня 2007 року у зв'язку з виконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань за даним кредитним договором.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 серпня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про відкриття кредитної лінії №5-061/07Ф, до якого в подальшому вносились зміни, а саме було укладено договори про внесення змін та доповнень від 19 листопада 2007 року, від 20 червня 2008 року, 11 серпня 2008 року.

На виконання вимог розділу 3 договору про відкриття кредитної лінії №5-061/07Ф від 02 серпня 2007 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» укладено договір поруки від 03 серпня 2007 року зі змінами від 03 серпня 2007 року, 11 серпня 2008 року, 31 серпня 2009 року, 15 грудня 2009 року, 28 вересня 2010 року, 27 травня 2011 року, 20 вересня 2011 року, 17 листопада 2011 року.

Згідно з п.1.1. Кредитного договору №5-061/07Ф банк надає позичальнику кредитну лінію в іноземній валюті для споживчих цілей, а також з метою оплати страхових платежів згідно договорів страхування заставного майна, укладення яких здійснюється на підставі та з урахуванням вимог п.6.1.11 даного Договору, з наступним графіком зменшення ліміту кредитування та поступового його зменшення з 2195200 доларів США станом на 02 серпня 2007 року до 59320 доларів США станом на 02 серпня 2012 року.

Позивач отримав по Кредитному договору № 5-061/07Ф від 02 серпня 2007 року зі змінами і доповненнями від відповідача кредитні кошти протягом періоду з 03 серпня 2007 року по 03 вересня 2009 року, усього на суму 3 765 250 доларів США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 18 748 486,55 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції позичкова заборгованість по договору №5-061/07Ф за період з 13 серпня 2007 року по 31 серпня 2009 року включно в сумі 3 765 250 доларів США позивачем погашена та станом на 31 серпня 2009 року зобов'язання по сплаті основної суми кредиту позивачем виконано у повному обсязі усього на суму 3 765 250 доларів США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 24 327 086,93 грн.

Згідно з п.1.2. Кредитного договору №5-061/07Ф від 02 серпня 2007 кредит надається з платою 13% річних. В подальшому, договором про внесення змін та доповнень в договір №5-061/07Ф про відкриття кредитної лінії від 02 серпня 2007 року, банком збільшено відсоткову ставку та встановлено її з 20 червня 2008 року в розмірі 14,5 % річних.

Процентні зобов'язання по договору №5-061/07Ф від 02 серпня 2007 оплачені позичальником ОСОБА_3 у розмірах нарахованих банком протягом періоду з 30 серпня 2007 року по 01 вересня 2009 року за користування кредитними коштами на суму 414 592 доларів США у повному обсязі.

Відповідно до п.9.1. Кредитного договору №5-061/07Ф від 02 серпня 2007 року за порушення строків повернення кредиту та/або погашення чергової частини кредиту, згідно графіку зменшення ліміту кредитування або внесення відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної відсоткової ставки, зазначеної в п.1.2 даного Договору від суми заборгованості за весь період прострочення. Згідно первинних документів, позивачем сплачувалась пеня за несвоєчасну оплату процентних зобов'язань у розмірі 16 доларів США.

Крім того, проведеним експертним розрахунком встановлено, що станом на 31 серпня 2009 року документально підтверджується переплата по основній сумі кредиту в розмірі 14237,76 доларів США.

Тобто, станом на 31 серпня 2009 року документально підтверджується виконання позивачем кредитних зобов'язань по договору про відкриття кредитної лінії №5-061/07Ф від 02 серпня 2007 року.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про припинення правовідношення за Договором про відкриття кредитної лінії №5-061/07Ф від 02 серпня 2007 року у зв'язку з виконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань за даним договором.

31 серпня 2009 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про внесення змін та доповнень до Договору про відкриття кредитної лінії №5-061/07Ф від 02 серпня 2007 року, яким даний Договір було викладено в новій редакції, змінено назву та присвоєно новий номер - Кредитний договір №1-006/09Ф від 02 серпня 2007 року. В подальшому до Кредитного договору №1-006/09Ф від 02 серпня 2007 року було внесено зміни, а саме від 15 листопада 2009 року, 29 вересня 2010 року, 27 травня 2011 року, 08 вересня 2011 року та від 11 листопада 2011 року.

Згідно з п.1.1. Кредитного договору №1-006/09Ф від 02 серпня 2007 року банк надає позичальникові кредит в національній валюті на загальну суму 16025240 грн., для споживчих цілей, а також з метою оплати страхових платежів згідно з договорами страхування заставного майна, укладення яких здійснюється на підставі та з урахуванням вимог п. 6.1.11 даного Договору.

Згідно з п.1.2 Кредитного договору №1-006/09Ф від 02 серпня 2007 року кредит надається позичальникові строком з 02 серпня 2007 року до 02 серпня 2012 року. З 31 серпня 2009 року встановлюється відсоткова ставка в розмірі 20% річних.

Договором від 11 листопада 2011 року про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 1-006/09Ф від 02 серпня 2007 з 11 листопада 2011 року відсоткова ставка була встановлена в розмірі 18% річних.

Оскільки, у Договорі №1-006/09Ф від 02 серпня 2007 року, який був укладений 31 серпня 2009 року узгоджуються істотні умови кредитування, що розповсюджуються на період до його підписання, з огляду на виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії №5-061/07Ф від 02 серпня 2007 року, наявність іншого предмету договору - кредиту в національній валюті, за іншою процентною ставкою, на виконання п.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що Кредитний договір №1-006/09Ф від 02 серпня 2007 року є окремим правочином, за яким з 31 серпня 2009 року виникають права та обов'язки сторін, відмінні від тих, що виникають з Договору про відкриття кредитної лінії №5-061/07Ф від 02 серпня 2007 року.

На виконання умов договору №1-006/09Ф від 02 серпня 2007 року банк надав позичальникові кредит в національній валюті всього на суму 2 850 365,68 грн. Вказані кредитні кошти були повернуті позичальником банку станом на 07 травня 2012 року.

Згідно наданих суду доказів позивачем ОСОБА_3 готівковими грошовими коштами через касу відділення банку оплачувались процентні зобов'язання по Кредитному договору №1-006/09Ф, з призначенням платежу: «погашення відсотків по договору №1-006/09Ф від 02 серпня 2007 року». Також вбачається, що позивач ОСОБА_3 сплачував відсотки за користування коштами відповідно до сум, нарахованими банком.

По кредитному договору №1-006/09Ф від 02 серпня 2007 року протягом періоду з дати укладання по 23 серпня 2012 року банком нараховано проценти за користування кредитними коштами на суму 9 259090,51 грн., які сплачені позичальником у повному обсязі.

Таким чином, суд першої інстанції вірно вважав встановленою обставину фактичного отримання кредиту позивачем за Кредитним договором №1-006/09Ф від 02 серпня 2007 року в сумі 2 850 365,68 грн., повернення даного кредиту у повному обсязі та оплату нарахованих відповідачем процентів в сумі 9 259090,51 грн. та дійшов правильного висновку про припинення правовідношення за Кредитним договором №1-006/09Ф від 02 серпня 2007 року у зв'язку з виконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань за даним договором.

Судом встановлено, що 27 травня 2011 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про відкриття кредитної лінії №2901-002/11Ф, до якого в подальшому вносились зміни.

Згідно п.1.1. Договору про відкриття кредитної лінії №2901-002/11Ф від 27 травня 2011 року, банк має право надати позичальникові кредитну лінію на споживчі цілі в національній валюті на загальну суму 5 800 000 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки передбачені цим договором.

27 березня 2012 року сторонами підписано договір про внесення змін та доповнень до Договору №2901-002/11Ф згідно якого викладено в новій редакції п.1.1., а саме, що банк має право надати позичальникові кредитну лінію в національній валюті на загальну суму 55 864 351,59 грн. з наступним цільовим призначенням: 8 222 358,59 грн. - на споживчі цілі; 47 641 993 грн. - на погашення заборгованості за кредитним договором №5-045/08Ф від 30 травня 2008 року укладеним між позичальником і банком.

Як вбачається з Договору про відкриття кредитної лінії №1-043/08Ф від 30 травня 2008 року та Договору про внесення змін та доповнень до Договору №1-043/08Ф від 02 червня 2008 року і від 07 липня 2008 року укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», починаючи з 02 червня 2008 року кредитні зобов'язання між позичальником ОСОБА_3 і банком не перевищують 10 (десять) грн., а станом на 07 липня 2008 року припиненні взагалі.

11 серпня 2008 року між банком і позичальником ОСОБА_3 укладено Договір про внесення змін та доповнень до Договору про відкриття кредитної лінії №1-043/08Ф від 30 травня 2008 року, яким узгоджено, що Договір про відкриття кредитної лінії №1-043/08Ф від 30 травня 2008 року викладається в новій редакції, зі зміною його номеру, а саме: Договір про відкриття кредитної лінії №5-045/08Ф. Відповідно до умов Договору про відкриття кредитної лінії №5-045/08Ф від 11 серпня 2008 року, банк надає позичальнику кредитну лінію в іноземній валюті для споживчих цілей, а також з метою сплати страхових платежів, відповідно до договорів страхування заставного майна.

Пунктом 1.2. визначено, що кредит надається позичальникові строком з 30 травня 2008 року до 30 травня 2013 року.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що підстав визначати у договорі від 11 серпня 2008 року будь які умови з 30 травня 2008 року, тобто за три місяця за його укладання, не відслідковуються. Враховуючи те, що станом на 11 серпня 2008 року зобов'язання по договору №1-04308Ф були припинені, визначати строк надання кредиту з 30 травня 2008 року є неправомірним. У цьому випадку цільове спрямовування по Договору №2901-002/11Ф грошових коштів у національній валюті у розмірі 47 641 993 грн. на погашення заборгованості за кредитним договором №5-045/08Ф від 30 травня 2008 року є безпідставним, тому що цієї заборгованості не існуватиме. Внаслідок чого, надання кредитних коштів з цільовим призначенням на погашення заборгованості, якої не існує, є безпідставним.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що згідно наявних в матеріалах справи доказів зобов'язання по основній сумі кредиту (тіло кредиту) позичальника ОСОБА_3 по договору про відкриття кредитної лінії №2901-002/11Ф від 27 травня 2011 року, станом на 27 грудня 2012 року обліковуються як виконані, а саме обліковується, що видано грошові кошти на суму 55 866 080,13 грн. і погашено позичальником ОСОБА_3 кредитні зобов'язання у розмірі 55 866 080,13 грн. Тобто, заборгованість по договору №2901-002/11Ф у бухгалтерському обліку ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» не обліковується.

Враховуючи, що Договором №2901-002/11Ф та договорами про внесення змін і доповнень до Договору №2901-002/11Ф дата повернення кредиту неодноразово змінювалась, експертним розрахунком встановлено, що станом на 13 липня 2012 року не погашена частина основного боргу за Договором про відкриття кредитної лінії №2901-002/11Ф від 27 травня 2011 року дорівнює 2 659 874,69 грн., але оскільки термін кредитування, узгоджений сторонами 11 листопада 2011 року не сплив, суд першої інстанції вірно встановив, що ця сума не є заборгованістю. Платіжним дорученням №289410 від 18 грудня 2013 року позивачем ОСОБА_3 вказана сума коштів перерахована на депозит нотаріуса згідно заяви на погашення зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії № 2901-002/11Ф від 27 травня 2011 року.

За даними виписок банку вбачається погашення позичальником ОСОБА_3 процентних зобов'язань по Договору №2901-002/11Ф укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» у обсягах нарахованих банком. Заборгованості по сплаті процентів станом на 13 липня 2012 року, за наданими на дослідження документами, не вбачається.

З огляду на те, що станом на дату ухвалення рішення Договору про відкриття кредитної лінії №2901-002/11Ф від 27 травня 2011 року позивачем погашено залишок основного боргу в сумі 2 659 874,69 грн., суд першої інстанції дійшов вірного висновку про припинення правовідношення за Договором про відкриття кредитної лінії №2901- 002/11Ф від 27 травня 2011 року у зв'язку з виконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань за даним Договором.

Також судом першої інстанції встановлено, що на забезпечення виконання зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії №5-037/07Ф від 23 квітня 2007 року між відповідачем та третьою особою ОСОБА_4 укладений Договір іпотеки № 5-037/07Ф від 24 квітня 2013 року та Договір поруки №5-037/07Ф від 24 квітня 2007 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії №5-061/07Ф від 02 серпня 2007 року укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» укладено Договір іпотеки №5-061/07Ф-2 від 03 серпня 2007 року та Договір поруки №5-061/07Ф від 03 серпня 2007 року поручителем та іпотекодавцем за якими виступає ОСОБА_4

На забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №5-045/08Ф від 30 травня 2008 року, Кредитним договором №1-008/09Р від 02 жовтня 2008 року, Кредитним договором №1-006/09Ф від 02 серпня 2007 року, Кредитним договором 1-005/09Ф від 01 червня 2007 року, Кредитним договором №1-004/09Ф від 23 квітня 2007 року, Договором про відкриття кредитної лінії №2901-002/11Ф від 27 травня 2011 року був укладений Договір іпотеки №2901-002/11Ф від 30 травня 2011 року за яким іпотекодавцем виступає третя особа у справі - ТОВ «САННІ ХОЛДІНГ».

На забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №2901-002/11Ф від 27 травня 2011 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», був укладений Договір поруки №2901-002/11Ф від 27 березня 2012 року, за яким поручителем виступає третя особа - ТОВ «САННІ ХОЛДІНГ».

Порука є способом забезпечення виконання зобов'язання (стаття 553 ЦК), договір поруки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором.

В силу застави кредитор має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (ст.572 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст.575, 583 ЦК України, іпотека є окремим видом застави, стороною якої є заставодавець та кредитор.

Згідно з ст.3 Закону України «Про іпотеку», іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі, зокрема, припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Частиною 1 ст.546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Нормами ст.559 ЦК України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч.1 ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Пунктом ч.1 ст.593 ЦК України визначено, що право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що порука згідно Договору поруки №5-037/07Ф від 24 квітня 2007 року, Договору поруки № 5-061/07Ф від 03 серпня 2007 року, Договору поруки №2901-002/11Ф від 27 березня 2012 року та іпотека згідно Договору іпотеки № 5-037/07Ф від 24 квітня 2007 року, Договору іпотеки № 5-061/07Ф-2 від 03 серпня 2007 року, Договір іпотеки №2901- 302/11Ф від 30 травня 2011 року є припиненими у зв'язку з припиненням основних зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії №5-037/07Ф від 23 квітня 2007 року, Кредитним договором №1-004/09Ф від 23 квітня 2007 року, Договором про відкриття кредитної лінії №5-061/07Ф від 02 серпня 2007 року, Кредитним договором №1-006/09Ф від 02 серпня 2007 року, Договором про відкриття кредитної лінії №2901-002/11Ф від 27 травня 2011 року, які були укладені між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК».

В силу ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Частинами 2 та 3 ст.27 ЦПК України визначено, що особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідач ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» доказів на спростування позовних вимог не надав.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про припинення правовідношень за кредитними договорами у зв'язку з їх виконанням, оскільки вказані позовні вимоги є законними та обґрунтованими та підтверджуються належними та допустимими доказами, а саме: виписками банку за рахунками, заявами на видачу готівки, квитанціями, висновком судово-економічної експертизи №1/11-13 від 08 листопада 2013 року, показами експерта ОСОБА_8

Враховуючи, що позивач та треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору не є сторонами всіх договорів поруки та іпотеки, вказані договори не створюють обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, проте заявляють вимоги про припинення поруки та іпотеки щодо всіх договорів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та третіх осіб.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач після початку розгляду справи по суті одночасно змінив предмет і підстави позову, порушивши при цьому порядок подання такої заяви, яка була прийнята і в повному обсязі задоволена судом внаслідок грубого порушення норм процесуального права колегія суддів відхиляє, оскільки, як вбачається з матеріалів справи заява про уточнення позовних вимог була подана позивачем до початку розгляду справи по суті.

Також не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, призначив судову експертизу, доручивши її невідомій особі, а не КНДІСЕ.

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30 травня 1997 року №8, з подальшими змінами, судово-експертна діяльність також може здійснюватись на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також громадянами за разовими договорами. Видача ліцензій та атестація судових експертів з числа працівників підприємницьких структур та громадян здійснюється Міністерством юстиції України або Міністерством охорони здоров'я України відповідно до їх повноважень. У випадках, коли проведення експертизи доручається працівникові підприємницької структури, яка має ліцензію на здійснення судово-експертної діяльності, суд повинен перевірити, чи є у спеціаліста свідоцтво про присвоєння йому кваліфікації судового експерта за відповідною спеціальністю.

Як вбачається з матеріалів справи, за клопотанням представника позивача судом першої інстанції була призначена судово-економічна експертиза, проведення якої було доручено атестованому судовому експерту ОСОБА_8, яка внесена до реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України, свідоцтво №780, що відповідає вимогам ст.ст. 143-144 ЦПК України.

Крім того, в судовому засіданні, під час якого було призначено експертизу по даній справі, був присутній представник банку, проте він не скористався правом пропонувати свої питання експертові та подавати докази.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення експертом при проведенні експертизи вимог Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 грудня 2003 року №170/5, зареєстрованої Міністерством юстиції України 24 грудня 2003 року за №1209/8530, судом до уваги не приймаються, оскільки вказана інструкція втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року №3505/5.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з позовом колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється у три роки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом 12 липня 2012 року, а тому строк позовної давності позивачем не пропущено.

Інших доводів, які спростовують висновки суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими в судовому засіданні та наявними в матеріалах справи доказами, і, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Підстав для його скасування не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРАВЕКС-БАНК» - Гончаренко ЛюбовіСергіївни - відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: