№ справи:123/165/14-ц Головуючий суду першої інстанції:Тонкоголосюк О.В.
№ провадження:22-ц/190/1449/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Харченко І.О.
суддів:Любобратцевої Н.І. Філатової Є.В.
при секретарі:Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7, діючого на підставі довіреності, на дії Управління Державної казначейської служби України у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим щодо повернення виконавчого документу стягувачу без виконання,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7, діючого на підставі довіреності, на ухвалу Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 січня 2014 року, -
в с т а н о в и л а :
08 січня 2014 року представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7, діючий на підставі довіреності, звернувся до суду зі скаргою на дії Управління Державної казначейської служби України у місті Сімферополі АР Крим щодо повернення виконавчого документу стягувачу без виконання. Вимоги мотивовані тим, що рішенням Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 03 грудня 2009 року задоволено позов ОСОБА_6 до Управління закладів освіти Київської районної ради міста Сімферополя про стягнення компенсації втрати частини її заробітку у зв'язку з порушенням строків її виплати протягом грудня 2002 року - вересня 2009 року. Зазначене судове рішення набуло законної сили. Постановою державного виконавця від 18 лютого 2013 року виконавчий лист було повернено стягувачу, у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а тому даний лист було пред'явлено до виконання Управлінню державної виконавчої служби України у місті Сімферополі АР Крим. Проте, 19 грудня 2013 року Управління Державної казначейської служби України у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим супровідним листом від 19 грудня 2013 року повернуло його стягувачу з посиланням на те, що боржник за виконавчим листом знаходиться у стадії ліквідації, рахунок коштів закритий. Просили визнати дії Управління Державної казначейської служби України у місті Сімферополі АР Крим щодо повернення стягувачу ОСОБА_6 виконавчого листа, який видано Київським районним судом міста Сімферополя Автономної Республіки Крим 30 липня 2010 року у справі № 2-6599/2009, без виконання - протиправним.
Ухвалою Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 січня 2014 року у відкритті провадження за скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7, діючого на підставі довіреності, на дії Управління Державної казначейської служби України у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим щодо повернення виконавчого документу стягувачу без виконання - відмовлено. Матеріали скарги повернуті заявникові.
З вказаною ухвалою суду не погодився представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7, діючий на підставі довіреності, та подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 січня 2014 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема, апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального права та з неправильним застосуванням норм процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Частиною 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Враховуюче вищенаведене колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за відсутності сторін та/або їх представників, оскільки про місце та час слухання справи вони повідомлені належним чином, що підтверджено матеріалами справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла до наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження за скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7, діючого на підставі довіреності, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Державна казначейська служба України у місті Сімферополі АР Крим не є виконавчою службою, то оскарження її дій в порядку статті 383 Цивільного процесуального кодексу України, неможливо.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і визнає їх обґрунтованими та законними, оскільки вони не суперечать фактичним обставинам справи, відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Згідно зі статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до частини 4 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З аналізу наведених норм вбачається, що за вищезазначеним порядком оскаржуються лише рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, до яких Державна казначейська служба України в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим не відноситься.
За таких обставин суд першої інстанції правомірно зазначив, що пред'явлена ОСОБА_6 скарга не може бути розглянута на підставі приписів статті 383 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу про адміністративне судочинство України, до юрисдикції адміністративних судів відносяться публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 року № 4901, яким встановлено гарантії Держави щодо виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії.
На виконання зазначеного Закону видано постанову Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 року № 45 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".
Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів
Проаналізувавши вищенаведені приписи законів та обставини цієї справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_7, що діє в інтересах ОСОБА_6, оскільки заявниці ОСОБА_6 щодо дій (бездіяльності) Державної казначейської служби України в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим по виконанню судового рішення про стягнення на її користь грошових коштів з Державного бюджету України на підставі судового рішення, слід звертатися із позовом до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим в порядку КАСУ й така можливість нею дотепер не втрачена.
Доводи апеляційної скарги щодо порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процессуального права, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що зводяться до незгоди з висновками суду та особистого тлумачення апелянтом норм права, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу суду без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303-305, 307, 312, 313-315, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7, діючого на підставі довіреності, - відхилити.
Ухвалу Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 січня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
І.О.Харченко Н.І.Любобратцева Є.В.Філатова