перша інстанція
справа 763/6965/13
провадження 2а/763/294/13
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(повний текст)
17 грудня 2013 року Гагарінський районний суд міста Севастополя
у складі: головуючого судді -Євдокімової І.А.
при секретарі Білан К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя про скасування незаконного рішення Управління Пенсійного Фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя та зобов'язання прийняти рішення про задоволення заяви від 05 серпня 2013 року щодо призначення пенсії за вислугу років з моменту подання заяви на підставі ЗУ "Про прокуратуру", суд -
ВСТАНОВИВ:
27 вересня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя про визнання дій Управління Пенсійного Фонду у Гагарінському районі м. Севастополя про відмову в призначені пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», також просить зобов'язати УПФУ у гагарінському районі м. Севастополя задовольнити заяву від 05 серпня 2013 року та призначити пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" з моменту подання заяви, а саме з 05 серпня 2013 року.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідно до положення статті 50-1 ЗУ від 05.11.1991 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), якими встановлено правила пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих, згідно з якими до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховується, крім іншого, час роботи на посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, та половину строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах. Однак відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії так як відсутня необхідна вислуга в органах прокуратури. Відповідно до ч.3 ст. 56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується військова служба. Пунктом 1 ст.2 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійної діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаних із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до ї страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. На час звернення 05.08.2013 р. ним до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугу років мій стаж роботи на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури складає 11 років 5 місяців 15 днів, а стаж, який підлягає зарахуванню до 21річного стажу роботу, що дає право за вислугу років відповідно статті 50-1 ЗУ від 05.11.1991 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру» становить 9 років 6 місяців 21 день, з яких 4 роки 10 місяців 20 днів - навчання курсантом Севастопольського військово-морського інституту ім. Нахімова, 4 роки 8 місяців 1 день - час проходження військової служби на офіцерських посадах у Збройних Силах України, тобто загальний стаж становить 21 рік та 5 днів.
У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні з позовом не погодилась та пояснила суду, що посилання позивача на ч.3 ст. 56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 р. є недоцільним оскільки в ньому є посилання на зарахування військової служби до трудового стажу, а не вислуги років. Виходячи з наданих документів стаж роботи за вислугу років ОСОБА_1 склад лає 11 років 5 місяців 15 днів право на призначення пенсії за вислугу років відсутнє. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Вислухавши сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, згідно до послужного списку ОСОБА_1 військову службу проходив навчання з 01.08.1992 року по 08.07.1997 року курсантом Севастопольського військово-морського інституту ім. П.С. Нахімова.
Офіцером у Військово-Морських Силах Збройних Сил України у період з 01.08.1997 року по 22.02.2002 року.
Наказом Військового прокурору ВМС України №8 о/с від 22.02.2002 року ОСОБА_1 призначений на посаду слідчого військової прокуратури Севастопольського гарнізону ВМС України, а у подальшому переводився на різні посади в органах прокуратури України, де на протязі 11 років і 5 місяців та 15 днів - до подання 05.08.2013 року заяви про призначення пенсії до УПФУ у Гагарінському районі м. Севастополя працював за спеціальністю на різних прокурорсько-слідчих посадах.
Крім того, на даний час позивач проходжує службу в органах прокуратури й на теперішній час.
05 серпня 2013 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за вислугу років із дня звернення відповідно до положень Закону України «Про прокуратуру».
Протоколом №1 засідання комісії управління ПФУ у Гагарінському районі м. Севастополя по розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою пенсії від 02.09.20103 року ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії за вислугу років відповідно до ЗУ «Про прокуратуру» внаслідок відсутності необхідного стажу за вислугу років.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.І, 2 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно частини 1 статті 501 Закону України «Про прокуратуру» прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.
Частина 5 вказаної статті визначає, що до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до пункту «в» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховується військова служба незалежно від місця проходження служби. Будь-яких обмежень щодо зарахування часу проходження військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, передбачену законодавством для прокурорів і слідчих, зазначена норма закону не містить.
Вказане рішення відповідача є необґрунтованим та підлягає скасуванню з таких підстав.
Враховуючи рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Так, згідно висновків Верховного Суду України, викладених у постанові цього суду від 27 травня 2008 року (реєстраційний номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 2680279) вирішуючи питання про можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право прокурорам і слідчим на пенсію за вислугою років, слід виходити із того, що визначальною підставою у цьому випадку є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певних категорій, для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій. Так, можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і повинна пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугою років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення прокурорам і слідчим пенсій за вислугою років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Так, нормативно-правовим актом, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах військовослужбовцям є постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».
Згідно абзацу 7 підпункту «в» пункту 3 вказаної постанови (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця на посадах, де виконання обов'язків пов'язане з систематичними стрибками з парашутом, при виконанні річних норм, що визначаються відповідно Міністерством оборони, Службою зовнішньої розвідки, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Відповідно до ст. 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають, право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року (із змінами та доповненнями) "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" встановлено порядок обчислення вислуги років.
Таким чином, період військової служби позивача на посадах курсантом Севастопольського військово-морського інституту ім. П.С. Нахімова, та час проходження військової служби на офіцерських посадах у Збройних Силах України всього 09 років 06 років місяців та 21 день, також повністю підлягає зарахуванню до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" діючої на момент звернення до суб'єкта владних повноважень.
На підставі наведеного та керуючись ст.8-1 1,18, 69-71, 86, 158-163 КАС України, ст. 17, 19, 21-22, "24, 46, 58 Конституції України, ст.46-1, 50-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.2, 24, 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", пунктом 1 ст.8, ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя від 02 вересня 2013 року №31 про відмову у задоволенні заяви від 05.08.2013 року про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ЗУ "Про прокуратуру".
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя задовольнити заяву ОСОБА_1 від 05 серпня 2013 року та призначити пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" з моменту подання заяви, а саме з 05 серпня 2013 року.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання її копії сторонами по справі шляхом подання апеляційної скарги до Севастопольського апеляційного адміністративного суду м. Севастополя через Гагарінський районний суд м. Севастополя.
Суддя Гагарінського
районного суду м. Севастополя І.А. Євдокімова