Справа № 764/4132/13-ц

Провадження6/764/21/2014

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2014 року Ленінський районний суд міста Севастополя в складі: головуючого - судді Гаркуші О.М., при секретарі - Грищенко Ю.В.

розглянув в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції в місті Севастополі ОСОБА_1 про вирішення питання про примусове проникнення до житла боржника - ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

Старший державний виконавець Гагарінського районного управління юстиції в місті Севастополі(надалі по тексту ВДВС Гагарінського РУЮ)- ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про вирішення питання про примусове проникнення до місця мешкання боржника ОСОБА_2 - квартиру АДРЕСА_1

Вказане подання з посиланнями на статтю 11 Закону України «Про виконавче провадження» мотивоване тим, що на примусовому виконанні ВДВС Гагарінського РУЮ знаходиться виконавче провадження, порушене на підставі виконавчого листа Ленінського районного суду міста Севастополя у справі № 2-1711/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» суми у розмірі 2 421 565,37 грн. З подання вбачається, що від виконання наведеного виконавчого документу у добровільному порядку ОСОБА_2 ухиляється. З огляду на викладене, державний виконавець вважає доцільним здійснити примусове проникнення до житла боржника з метою перевірки та оцінки його майнового стану та опису виявленого майна.

Відповідно до статті 376 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

На виклик суду щодо розгляду вказаного подання державний виконавець не з'явився, що за приписами наведеної вище процесуальної норми не є перешкодою суду для вирішення порушеного у ньому питання по суті.

Дослідивши матеріали подання, суд вважає, що підстави для задоволення подання державного виконавця відсутні, з огляду на наступне.

Статтею 30 Конституції України запроваджена гарантія недоторканості житла.

Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Поряд із тим, Закон "Про виконавче провадження" передбачає право державного виконавця на звернення до суду із поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи (п.10 ч. 3 ст. 11 цього Закону).

Згідно з п.п. 15 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.

Одночасно статтею 52 наведеного нормативного акту зумовлено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Отже, сукупний аналіз приведених правових норм та дослідження матеріалів подання вказує на те, що вирішенню питання про звернення стягнення на майно боржника передує здійснення державним виконавцем необхідних дій зі з'ясування наявності в боржника грошових коштів на відповідних рахунках або готівкою, цінних паперів, цінностей тощо.

Тобто, логічним є те, що звернення стягнення на особисте майно боржника, що може знаходитись за місцем його проживання, можливе лише після з'ясування державним виконавцем через компетентні державні органи наявності зареєстрованого за ним на праві власності нерухомого або рухомого майна.

Проте, будь-яких доказів про відсутність у боржника коштів або будь-якого рухомого майна у відповідних установах та державних органах, державний виконавец не надав.

На підставі викладеного, суд вважає, що задоволення подання про про примусове проникнення до житла боржника є передчасним, оскільки державним виконавцем не був доведений факт відсутності у боржника коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача, не була доведена необхідність зернення стягнення на особисте майно ОСОБА_2, для чого є необхідним приникнення до його житла.

На підставі викладеного, керуючись ст.30 Конституції Укрраїни, ст. 376 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ггарінського районного управління юстиції в місті Севастополі про вирішення питання про примусове проникнення до житла боржника - ОСОБА_2 - відмовити

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя -