УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/184/14Головуючий суду першої інстанції:Белоусов Е.Ф.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Кустова І. В.

"05" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

Головуючого суддіКустової І.В.,

СуддівПритуленко О.В., Ломанової Л.О.,

При секретаріМартиненко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 20 вересня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А:

14 липня 2011 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі- Банк) звернулося до суду з позовом, у яком просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 650 415 грн. 52 коп.

Позов мотивований тим, що 11 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі - ТОВ «Укрпромбанк») (яке відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30 червня 2010 року передало Банку право вимоги) та ОСОБА_6 укладений кредитний договір №264-026/ФК-08, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 600 000 грн. для придбання нерухомості зі строком повернення кредиту до 10 квітня 2031 року та сплатою 12 % річних за користування грошима. Внаслідок порушення позичальником умов договору станом на 01 квітня 2011 року виникла заборгованість за кредитом у сумі 650 415 грн. 52 коп., яка складається з суми непогашеного кредиту 571 977 грн. 94 коп., заборгованості за відсотками за користування кредитом 68 357 грн.58 коп., комісій у сумі 10 080 грн., яку відповідач добровільно не сплачує.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 20 вересня 2011 року позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь Банку заборгованість за кредитним договором у сумі 650 415 грн. 52 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі на це судове рішення відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.

Апелянт заперечує право позивача на стягнення заборгованості за спірним кредитним договором, посилаючись на невиконання ТОВ «Укрпромбанк» та Банком умов договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30 червня 2010 року щодо направлення на адресу відповідача рекомендованого повідомлення про передачу відповідних прав; вказує, що саме необізнаність про передачу права вимоги позивачу позбавила відповідача можливості належним чином виконати умови кредитного договору.

Апелянт не погоджується з висновком суду про наявність вини відповідача у невиконанні кредитних зобов'язань, оскільки вважає, що мав право не виконувати обов'язку по погашенню заборгованості за кредитним договором новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Апелянт вказує, що неповідомлення боржника про передачу права вимоги за спірним договором свідчить про прострочення кредитора, що звільняє відповідача від сплати процентів за користування грошима та комісії.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно вимог частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Обов'язок особи виконувати зобов'язання належним чином та заборона односторонньої відмови від зобов'язання передбачені статями 525, 526 ЦК України.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України, передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Цессія - це уступка прав вимоги або іншого майна, право власності на яке підтверджено певними документами (титулом).

З матеріалів справи вбачається, що за кредитним договором №264-026/ФК-08 від 11 квітня 2008 року ОСОБА_6 отримав у ТОВ «Укрпромбанк» грошові кошти у розмірі 600 000 грн. для придбання нерухомості зі строком повернення кредиту до 10 квітня 2031 року та сплатою 12 % річних за користування грошима (а.с. 8-12).

30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, за яким останнім набуто право вимоги до боржника - позичальника ОСОБА_6 за кредитним договором №264-026/ФК-08 від 11 квітня 2008 року (а.с.19-24, 96-106).

Пунктами 4.1, 4.2 та 4.3 договору про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30 червня 2010 року передбачено, що в порядку, в обсязі та на умовах, визначених цим договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними договорами, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк, як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях; внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до божників, Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (а.с.21).

У договорі про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанком та Дельта Банком погоджено порядок повідомлення боржника про передачу права вимоги, зокрема, Дельта Банк та Укрпромбанк зобовязані письмово повідомити боржників передачу Укрпромбанком Дельта Банку відповідних прав вимоги шляхом направлення їм спільного повідомлення за формою, узгодженою Дельта Банком та Укрпромбанком в усіх істотних аспектах впродовж п'яти робочих днів з дати укладення договору; зазначені повідомлення направляються рекомендованими листами з повідомленням про вручення або цінними листами з описом вкладення та здійснюється за рахунок Дельта Банку (пункт 4.8 договору - а.с.101).

Новому кредитору передано право вимоги заборгованості за кредитним договором у сумі 591142 грн. 46 коп., яка складається з заборгованості за кредитом (571977 грн. 94 коп.), заборгованості за процентами за користування кредитом (16644 грн. 52 коп.), заборгованості за комісіями (2520 грн. 00 коп.). Ця сума передана на його баланс 01 липня 2010 року.

Під час дії договору від 30 червня 2010 року, станом на 01 квітня 2011 року у відповідача виникла заборгованість з повернення кредиту у сумі 650 415 грн. 52 коп., яка складається з суми непогашеного кредиту 571 977 грн. 94 коп., заборгованості за відсотками за користування кредитом 68 357 грн.58 коп., заборгованості за комісіями у сумі 10 080 грн. (а.с.7).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з доведеності позову та наявності у позивача права на стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок порушення відповідачем кредитних зобов'язань.

Звертаючи увагу на наявність в матеріалах справи відомостей щодо переходу права вимоги до позивача в обсязі та на умовах, визначених пунктами 4.1, 4.2 та 4.3 договору про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30 червня 2010 року, колегія суддів погоджується з таким висновком міського суду.

Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують.

Відповідно до частини 2 статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Матеріали справи містять досудову вимогу № 17.5.3187 від 06 квітня 2011 року, яка направлена Банком на адресу відповідача, що вказана у кредитному договорі. Враховуючи відсутність доказів отримання цієї вимоги адресатом, а також наявність доказів належного повідомлення позикодавця (ТОВ «Укрпромбанк») про зміну адреси проживання позичальника (лист ОСОБА_6 від 16 жовтня 2009 року - а. с. 107), колегія суддів не може визнати беззаперечним доказом повідомлення Банком боржника - відповідача у справі про передачу Укрпромбанком Дельта Банку права вимоги за кредитним договором №264-026/ФК-08.

Незважаючи на відсутність доказів виконання Банком пункту 4.8 договору від 30 червня 2010 року , колегія суддів не може погодитися з доводом апеляційної скарги про те, що саме необізнаність про передачу права вимоги позивачу позбавила відповідача можливості належним чином виконати умови кредитного договору та про наявність у нього права не виконувати кредитні зобов'язання новому кредиторові до надання йому доказів переходу до Банку права вимоги, оскільки жодного доказу щодо намагання позичальника виконати свої зобов'язання, зокрема, і безпосередньо позикодавцю (ТОВ «Укрпромбанк»), апелянтом не надано.

Крім того, відповідно до частин 1 та 2 статті 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора; якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором.

Правом висунути заперечення проти вимог нового кредитора після повідомлення про відступлення права вимоги відповідач також не скористувався, ніяких заперечень по суті виконання зобов'язань за кредитним договором апелянтом не наведено.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідно до положень частини 2 статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, неповідомлення боржника пов'язується з відповідальністю нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Також колегія суддів не може погодитися з твердженням апелянта про те, що прострочення кредитора звільняє відповідача від сплати процентів за користування грошима та комісії.

Згідно частини 1 статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

У матеріалах справи відсутні докази того, що Банк відмовився прийняти від відповідача належне виконання грошових зобов'язань з повернення кредиту.

Також у матеріалах справи відсутні докази того, що неповідомлення боржника про передачу права вимоги Банку, на що посилається апелянт, перешкоджало відповідачу виконати зобов'язання за кредитним договором.

Матеріалами справи не підтверджено доводу апелянта про прострочення кредитора у правовідносинах сторін, тому відсутні підстави для застосування наслідків, які передбачені частиною 4 статті 613 ЦК України щодо звільнення відповідача від сплати відсотків за користування грошима та комісії.

Відповідно до положень частини 1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а рішення Керченського міського суду АР Крим від 20 вересня 2011 року - залишенню без змін.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 20 вересня 2011 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді

І.В. Кустова Л.О. Ломанова О.В. Притуленко