РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 124/5223/13-ц

04.02.2014 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі

головуючого, судді - Заболотної Н.М.,

при секретарі - Корольковій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості за договором оренди, зобов'язання повернути оригінали документів на приміщення, ключі від приміщення, зобов'язати звільнити приміщення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості за договором оренди. Свої вимоги мотивує тим, що 19.03.2012 року між нею та ОСОБА_2 був укладений договір оренди нежилого приміщення, розташованого по АДРЕСА_1. Відповідно до п.5.1 договору розмір плати за користування приміщенням вказаний в розділі 1 Договору оренди та складає щомісячно у національній валюті України: з 01 травня 2012 року по 01 травня 2013 року - 8000 грн.; з 01 травня 2013 року по 01 травня 2014 року - 9000 грн.; з 01 травня 2014 року по 01 травня 2015 року - 10000 грн. Відповідно до п.4.1.9 орендатор зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендні платежі. З моменту укладення договору, орендатором 19 березня 2012 року був наданий завдаток у розмірі 1500 грн., також внесений аванс за комунальні послуги у розмірі 700 грн. та внесені грошові кошти за оренду нежилого приміщення за травень 2012 року у розмірі 6500 грн., що в сумі складає 8700 грн. В подальшому грошові кошти орендодавцем не сплачувалися. Орендатор використовує орендне приміщення до теперішнього часу, на вимогу добровільно розірвати договір оренди та виплатити заборгованість за договором оренди категорично відмовився. 31.05.2013 року нею було направлено на адрес відповідачки лист з вимогою погасити заборгованість за договором оренди, надати правовстановлюючі документи та ключі від приміщення. До теперішнього часу, ніякі дії відповідачем не вчинені, сума заборгованості не сплачена, ні документи, ні ключі від приміщення їй не передані, приміщення не звільненні, відповідач продовжує використовувати належне їй на праві власності майно - нежиле приміщення. Таким чином, в даний час виникла необхідність розірвання договору оренди та стягнення грошових коштів за договором оренди нежилого приміщення. П.8.7. договору оренди нежилого приміщення встановлено, що в разі несплати орендатором орендних платежів за приміщення, несплати послуг, суттєвого порушення договору, орендодавець може розірвати договір. У зв'язку з чим договір оренди нежилого приміщення, укладений 19.03.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню. На цей час сума заборгованості за договором оренди з урахуванням внесеної оплати складає 96300 грн. Посилаючись на ст.. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позивач просить стягнути з відповідача заборгованість разом з пенею в розмірі 110747 грн. На підставі наведеного позивач просить договір оренди нежилого приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1, укладений 19.03.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати, стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором оренди нежилого приміщення, розташованого по АДРЕСА_1 від 19.03.2012 року у розмірі 110747 грн.

Позивач неодноразово уточнювала позовні вимоги та в останнє просила розірвати договір оренди приміщення, розташованого за адресою по АДРЕСА_1, укладений 19.03.2012 року між нею та ОСОБА_2, стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором оренди приміщення в розмірі 221 321, 39 грн., зобов'язати ОСОБА_2 передати їй оригінали всіх документів на приміщення, розташоване за адресою по АДРЕСА_1 та ключі від приміщення, зобов'язати ОСОБА_2 звільнити приміщення, розташоване за адресою: по АДРЕСА_1, та стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що було проведено переобладнання жилого приміщення в нежиле, з 2002 року в спірному приміщенні знаходилася аптека - Центральний аптечний склад. Відповідачка, ознайомившись з правовстановлюючими документами, погодилася на укладення договору оренди. В офісі ними було підписано договір оренди та акт прийому-передачі в один день - 19.03.2012 року. При підписанні договору оренди вона передала відповідачу ключі від приміщення. Правовстановлюючі документи вона відповідачу не передавала, але вважає, що відповідач самостійно забрала їх з БТІ, де вони знаходилися на оформленні. Після укладення договору відповідач до неї не зверталася з претензіями щодо того, що її не влаштовує приміщення. На цей час у неї немає доступу до приміщення.

Представник позивача - ОСОБА_3 позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач - ОСОБА_2 та її представник- ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували та пояснили, що на початку березня 2012 року відповідач ОСОБА_2 у пошуках належного нежилого приміщення звернулася в агентство нерухомості, в якому їй підібрали приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1. 19.03.2012 року відповідач підписала з позивачем договір оренди, відповідно до п.1.1 якого позивач ОСОБА_1 надає їй у тимчасове оплатне користування нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 для використання під аптеку. Однак, нежиле приміщення відповідач в користування не отримала, акт прийому-передачі нею не підписувався, ключі від приміщення не передавалися. За призначенням - під використання аптеки його також неможливо було використовувати, оскільки на час укладення договору приміщення не набуло статусу нежилого. Зазначені обставини сталі відомі відповідачу після підписання договору оренди, після чого позивачу було повідомлено про розірвання договору оренди у зв'язку з відсутністю необхідності в оренді жилого. У зв'язку з вищезазначеним позивачу грошові кошти за договором оренди не передавалися. З моменту укладення договору оренди нежилого приміщення та до теперішнього часу нежиле приміщення у користуванні відповідача не знаходилось.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши докази та матеріали цивільної справи в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за таких підстав.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що 19.03.2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписали договір оренди нежилого приміщення. Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору орендодавець надає, а орендатор приймає у тимчасове платне користування (оренду) нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 яке належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності.

Відповідно до п.1.4 договору приміщення, що надається в оренду призначено для використання під аптеку.

Тобто предметом договору є нежиле приміщення, яке має використовуватися під аптеку.

Договір укладений строком на три роки - з 01.05.2012 року по 01.05.2015 року (п.2.1 договору оренди).

Згідно зі статтею 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 794 ЦК України право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно із ч.2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до ч.3 ст. 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Згідно з ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Як слідує з матеріалів справи, спірний договір оренди нежитлового приміщення не був нотаріально посвідчений та не була проведена його державна реєстрація.

Отже, даний договір є не укладеним.

Оскільки договір оренди відповідно до вищенаведених норм права є неукладеним, отже і вимоги про його розірвання, стягнення з відповідача орендної плати не підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню і вимоги про повернення ключів, правовстановлюючих документів на приміщення, звільнення приміщення, оскільки суду не надано належних доказів щодо знаходження саме у відповідача правовстановлюючих документів, передачу відповідачу ключів та зайняття відповідачем приміщення.

Показання свідків, допитаних в судовому засіданні, не можуть вважатися належними та достатніми доказами вищенаведених обставин, оскільки не підтверджені іншими письмовими доказами.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-64, 88, 209, 213-215 ЦПК України суд,

в и р і ш и в :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості за договором оренди, зобов'язання повернути оригінали документів на приміщення, ключі від приміщення, зобов'язати звільнити приміщення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Н. М. Заболотна