Справа № 2-а-65

2008 рік

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  2 грудня 2008 року                                                          Замостянський районний суд м. Вінниці

                     в складі:   головуючого - судді Прокопчук А.В.,   

                                                     при секретарі  - Нідзельській Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці, Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання протиправними дій та стягнення щорічної разової грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці, Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання протиправними дій та стягнення щорічної разової грошової допомоги за 2004-2006 роки.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що він є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим 03.02.1997 року Вінницьким міським військовим комісаріатом.

Відповідно до ст. 12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальною, захисту" позивачу щорічно до 5 травня повинна надаватися грошова допомога в розмірі пяти мінімальних пенсій за віком, однак відповідачами з посиланням на Закони України «Про державний бюджет України» на відповідні роки дана допомога не виплачувалася в повному обсязі. В зв'язку з цим позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо недоплати йому щорічної разової допомоги за 2004, 2005, 2006 роки, яка підлягає виплаті учаснику бойових дій та стягнути з відповідачів на його користь недоплачену частину разової грошової допомоги за  2004-2006 роки в сумі 3297 грн. 25 коп.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просив суд визнати дії відповідачів щодо виплати йому як учаснику бойових дій разової щорічної допомоги в заниженому розмірі неправомірними та стягнути на його користь недоплачену допомогу за 2004, 2005, 2006 роки в розмірі 3297 грн. 25 коп.

 Представник Управління праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці позов не визнала і, заперечивши проти його задоволення пояснила, що УПЗСН в Замостянському районі м. Вінниці є виконавчим органом Вінницької міської ради, яке створене 01.08.2006 року відповідно до рішення Вінницької міської ради від 04.07.2006 року № 180 «Про реформування системи захисту населення у м. Вінниці». Відповідно до вимог Конституції Українги та ст.ст. 11, 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи міських рад виконують надані їм Законом делеговані повноваження та є підконтрольними і підзвітними з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади відповідним органам та вповноважені діяти лише в межах та на підставі Закону та наданих їм повноважень. УПСЗН в Замостянському районі м. Вінниці наділене лише повноваженнями з призначення та нарахування вказаного виду допомоги, однак виплату його здійснює Головне управління  праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради. Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування розмір мінімальної пенсії за віком повинен враховуватись при обчисленні пенсії за віком особам, які мають відповідний страховий стаж, а при обчисленні разової грошової допомоги учаснику бойових дій враховуються вимоги Законів України «Про державний бюджет України» на відповідні роки, якими встановлюються розміри грошової допомоги окремим категоріям осіб. Це в повній мірі відповідає вимогам ст. 95 Конституції України, згідно якої будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямуванні, цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України.

Представник Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Від нього до суду завчасно надійшла заява, в якій він позов не визнає та просить розглянути справу за його відсутності.

За таких обставин суд розглядає справу у відсутності представника ГУ ПСЗН Вінницької міської ради на підставі наявних в справі доказів.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим 03.02.1997 року Вінницьким міським військовим комісаріатом.

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" йому щорічно до 5 травня повинна була надаватися грошова допомога в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, однак відповідачами, з посиланням на Закони України «Про державний бюджет України» на відповідні роки дана допомога не виплачувалася в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних, не допускається звуження змісту існуючих прав і свобод, тому відсутність коштів на виплату позивачу  такої допомоги не є підставою для відмови в позові.

З огляду на вищенаведене та відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, яка зазначена в його рішеннях N 20-рп/2004 від 1.12.2004 року, № 6-рп від 9.07.2007 року про недопущення звуження змісту та обсягу права громадян України, шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів, суд прийшов до висновку про задоволення вимог позивача.

            В 2004, 2005, 2006 роках щорічна разова грошова допомога позивачу виплачена у розмірі 120 грн, 250 грн., 250 грн. відповідно.

            Розмір мінімальної пенсії за віком у 2004 році становив 92,45 коп., у 2005 році - 332 грн., у 2006 році - 359 грн.

Правовідносини, що виникли, регулюються  ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Судом встановлено, що виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як учаснику бойових дій з 01.08.2006 року здійснює Головне управління праці та соціального захисту населення Вінницької мівської ради. За таких обставин слід визнати, що виплатою позивачу щорічної грошової допомоги в зменшеному розмірі у 2004, 2005, 2006 роках, ніж це передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", порушено його конституційні права і свободи, в зв'язку з чим дії Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради слід визнати незаконними та стягнути з нього на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну грошову допомогу як учаснику бойових дій за 2004,2005, 2006 роки в сумі 3297 грн. 25 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-12, 70, 94, 159-163 КАС України, п. 7 Прикінцевих перехідних положень КАС України, ст.ст. 12, 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати дії Головного Управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради щодо виплати щорічної разової грошової допомоги ОСОБА_1 як учаснику бойових дій в заниженому розмірі незаконними.

Стягнути з Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу у 2004, 2005, 2006   роках в сумі 3297 грн. 25 коп.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного  суду протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

       Суддя: