Справа № 2-а-57
2008 рік
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2008 року Замостянський районний суд м. Вінниці в складі: головуючого - судді Прокопчук А.В.,
при секретарі - Нідзельській Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці, Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання протиправними дій та стягнення щорічної разової грошової допомоги, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання протиправними дій та стягнення щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік.
Свій позов позивачка обґрунтовує тим, що вона є учасником війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим 12.05.1997 року.
Відповідно до ст. 12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальною, захисту" позивачці щорічно до 5 травня повинна надаватися грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, однак відповідачами з посиланням на Закони України «Про державний бюджет України» на відповідні роки дана допомога не виплачувалася в повному обсязі. В зв'язку з цим позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо недоплати їй щорічної разової допомоги за 2007 рік, яка підлягає виплаті учасникам війни та стягнути з відповідачів на її користь недоплачену частину разової грошової допомоги за 2007 рік в сумі 1163 грн.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила суд визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо недоплати їй разової грошової допомоги як учаснику війни та стягнути вказану допомогу на її користь за 2007 роки в розмірі 1163 грн.
Представник Управління праці та соціального захисту населення в Замостянськом урайоні м. Вінниці позов не визнала, мотивуючи тим, що органи праці та соціального захисту населення є розпорядниками бюджетних коштів при здійсненні наданих повноважень, приймають участь в бюджетному процесі на стадії виконання. Відповідно до ст 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобовязання та приводять видатки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Також доповнила, що згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуваннях розмір мінімальної пенсії за віком повинен враховуватись при обчисленні пенсії за віком особам, які мають відповідний страховий стаж, а при обчисленні разової грошової допомоги учаснику ВВВ враховуються вимоги Законів України «Про державний бюджет України» на відповідні роки, якими встановлюються розміри грошової допомоги окремим категоріям осіб. Це в повній мірі відповідає вимогам ст. 95 Конституції України, згідно якої будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямуванні, цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України. Також зазначила, що виплату даного виду допомоги здійснює Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради згідно рішення міської ради від 30.03.2007р. № 845 на підставі розрахункових документів, що подаються управліннями праці і соціального захисту населення міської ради у районах міста Вінниці, які безпосередньо здійснюють нарахування зазначеного виду допомоги.
Крім того, вона зазначила, що з 01.08.2006 року Головне управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради здійснює виплату щорічної разової допомоги за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та „Про жертви нацистських переслідувань", виключно у розмірах, передбачених Законом України ,,Про державний бюджет України" на відповідний рік, на підставі розрахункових документів, поданих зазначеними вище виконавчими органами міської ради.
Представник Головного управління праціта соціального захисту населення Вінницької міьскої ради в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Від нього до суду надійшла заява, в якій він позов не визнає та просить розглянути справу за його відсутності.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивачка є учасником війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим 12.05.1997 року, а також довідкою Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради від 30.08.2007 року.
Відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" їй щорічно до 5 травня повинна була надаватися грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, однак відповідачами, з посиланням на Закони України «Про державний бюджет України» на відповідні роки, дана допомога не виплачувалася в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних, не допускається звуження змісту існуючих прав і свобод, тому відсутність коштів на виплату позивачу такої допомоги не є підставою для відмови в позові.
З огляду на вищенаведене та відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, яка зазначена в його рішеннях N 20-рп/2004 від 1.12.2004 року, № 6-рп від 9.07.2007 року про недопущення звуження змісту та обсягу права громадян України, шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів, суд прийшов до висновку про задоволення вимог позивача.
В 2007 році щорічна разова грошова допомога позивачці виплачена у розмірі 55 грн.
Розмір мінімальної пенсії за віком у 2007 році становив - 406 грн.
Правовідносини, що виникли, регулюються ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Судом встановлено, що з 01.08.2006 року виплату щорічної грошової допомоги позивачці як учаснику війни здійснює Головне управління праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради, а тому, його діями щодо виплати позивачці щорічної грошової допомоги в зменшеному розмірі у відповідних роках, ніж це передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", порушено її конституційні права і свободи, в зв'язку з чим їх слід визнати незаконними та стягнути з ГУПЗСН Вінницької міської ради недоплачену грошову допомогу учаснику війни за 2007 роки в сумі 1163 грн. на користь позивачки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-12, 70, 94, 159-163 КАС України, п. 7 Прикінцевих перехідних положень КАС України, ст.ст. 12, 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дії Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради щодо виплати щорічної разової грошової допомоги як учаснику війни ОСОБА_1 в заниженому розмірі незаконними.
Стягнути з Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу за, 2007 рік в сумі 1163 грн.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання через Замостянський районний суд м. Вінниці заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: