Судове рішення #35310502

Справа № 121/270/14-к

1-кп/121/87/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


17 лютого 2014 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: судді - Ганича М.Ф.,

при секретарі - Гавриковій Ж.І.,

за участю прокурора - Багратян К.З.,

потерпілого - ОСОБА_1,

законного представника обвинувачених - ОСОБА_2,

захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

представника служби у справах дітей Ялтинської міської ради - Семенової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013130220000409, відносно неповнолітніх:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Ялта, громадянки України, з неповною середньою освітою, учениці 11-го класу Ялтинської вечірньої (змінної) школи Ялтинської міської ради АРК, не одруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Ялта, громадянки України, з неповною середньою освітою, учениці 11-го класу Ялтинської вечірньої (змінної) школи Ялтинської міської ради АРК, не одруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої,

обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,


В С Т А Н О В И В:


24 травня 2013 року неповнолітні обвинувачені - сестри ОСОБА_6 та ОСОБА_7, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 за місцем проживання раніше знайомого ОСОБА_1, достовірно знаючи, що на банківський картці останнього маються грошові кошти, вступили у злочинну змову, направлену на таємне викрадення цих грошових коштів.

З цією метою, у період часу з 01:00 години до 01:30 години 24 травня 2013 року, ОСОБА_6 з кімнати зазначеної квартири умисно, таємно, скориставшись тим, що потерпілий спить, викрала кредитну картку ОСОБА_1 При цьому ОСОБА_7 знаходилась біля ліжка ОСОБА_1 та спостерігала, щоб останній не прокинувся.

Після цього ОСОБА_6 подивилась у мобільному телефоні ОСОБА_1 унікальний пін-код кредитної картки, повідомила про це ОСОБА_7, після чого вони разом, з метою зняття грошових коштів пішли на вул. Леніна, 17 в м. Ялта, де в банкоматі ПАТ КБ «Приватбанк» 24 травня 2013 року у період часу з 03:08 години до 03:15 години зняли грошові кошти з банківської картки ОСОБА_1 в сумі 4000 гривень, після чого повернулись до квартири потерпілого та з метою приховання вчиненого злочину, ОСОБА_6 повернула банківську картку на місце та видалила з мобільного телефону ОСОБА_1 смс-повідомлення про зняття грошей. При цьому ОСОБА_7 знаходилась біля ліжка ОСОБА_1 та спостерігала, щоб останній не прокинувся.

Вподальшому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з квартири ОСОБА_1 втікли, звернувши викрадені гроші на свою користь та розпорядившись ними за власним розсудом, заподіявши тим самим потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 4000 гривень.

В судовому засіданні неповнолітня обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину визнала в повному обсязі та пояснила, що 24 травня 2013 року вночі вона разом зі своєю сестрою ОСОБА_7 знаходилась в гостях у ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1. Достовірно знаючи, що на його банківській картці є грошові кошти, вони вирішили викрасти цю картку та зняти гроші. З цією метою вона з тумбочки в кімнаті взяла картку, в той час як її сестра спостерігала, щоб ОСОБА_1 не прокинувся. Потім вона взяла мобільний телефон потерпілого, в якому знайшла пін-код від банківської картки, про що повідомила сестрі, та вони пішли до банкомату «Приватбанк» по вул. Леніна, 17 у м. Ялті, де зняли з картки ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4000 гривень. Після цього вони повернулись до квартири потерпілого, де вона поклала картку на місце, а ОСОБА_7 у цей час спостерігала, щоб ОСОБА_1 не прокинувся. Далі вони пішли з квартири та витратили гроші на свої особисті нужди. У вчиненому каялася.

Обвинувачена ОСОБА_7 в судовому засіданні свою вину у вчиненні цього злочину визнала в повному обсязі та дала показання, аналогічні показанням ОСОБА_6 У вчиненому каялася.

Суд, виконавши вимоги ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Показання обвинувачених відповідають фактичним обставинам провадження і ними не оспорюються.

Крім визнання своє вини, винність обвинувачих підтверджується також дослідженими судом доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що 24 травня 2013 року у нічний час у нього в квартирі АДРЕСА_1 знаходились сестри ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Вранці він прийшов до банкомату, щоб зняти гроші з належної йому кредитної картки, та з'ясував, що не вистачає 4000 гривень. В банку йому пояснили, що вночі з картки були зняті гроші. З даного приводу він зателефонував сестрам ОСОБА_6, але вони відповіли, що грошей з його картки не знімали. Тоді він звернувся з заявою до органів внутрішніх справ. Цивільний позов підтримав.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинувачених необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обговорюючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченим, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться до категорії середньої тяжкості, дані, що характеризують особи обвинувачених, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 раніше не судимі (т. 1 а.п. 230, 231), проживають у неповній родині з матір'ю, навчаються в Ялтинській вечірній (змінній) школі Ялтинської міської ради АРК, де характеризується посередньо (т. 1 а.п. 234, 235), перебувають на консультативному обліку у лікаря-психіатра з діагнозом: змішаний розлад поведінки та емоцій (т. 1 а.п. 232, 233).

До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченим, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та вчинення злочину неповнолітніми.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

При цьому судом також враховуються висновки служби у справах дітей щодо неповнолітніх обвинувачених, з якого вбачається, що вони, як особи, врівноважені, добрі, скритні; шкодують про вчинені неправомірні дії та готові нести відповідальність за це, що, на думку суду, знижує ступінь їх суспільної небезпечності (т. 2 а.п. 35-43).

З урахуванням всіх обставин у провадженні і даних про особи обвинувачених, приймаючи до уваги обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченим та відсутність обставин, що покарання обтяжують, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, встановленого у ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченим покарання у вигляді позбавлення волі, із застосуванням вимог ст. ст. 75, 76, 104 КК України, оскільки цілі покарання, передбачені ст. 50 КК України, можуть бути досягнуті і без ізоляції обвинувачених від суспільства, але в умовах здійснення за ними контролю. Підстав для застосування до обвинувачених вимог ст. 69 КК України судом не вбачається.

Потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов, в якому він просить стягнути з матері обвинувачених матеріальну шкоду в сумі 4000 гривень, яку він зазнав в результаті неправомірних дій обвинувачених та яка йому не повернута.

Оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що цивільний позов потерпілого підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 ЦК України, неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до ст. 1179 цього Кодексу.

При цьому статтею 1179 ЦК України передбачено, що неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками, якщо вони не доведуть, що шкода була завдана не з їхньої вини.

Судом встановлено, що у зв'язку з неправомірними злочинними діями обвинувачених, потерпілому була завдана матеріальна шкода в сумі 4000 гривень, яка йому на теперішній час не відшкодована. Суд вважає, що саме ця сума має бути стягнена на користь потерпілого.

Приймаючи до уваги, що обвинувачені є неповнолітніми, навчаються у школі, не працюють, не мають самостійного доходу та майна, достатнього для відшкодування шкоди, суд вважає за необхідно стягнути завдану злочином матеріальну шкоду з матері обвинувачених ОСОБА_2

Речових доказів та процесуальних витрат не мається.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 374, 484 КПК України, суд


З А С У Д И В:


ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст. 75, 104 КК України, звільнити засуджену ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком в 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на засуджену ОСОБА_6 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання та роботи.

ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст. 75, 104 КК України, звільнити засуджену ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком в 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на засуджену ОСОБА_7 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання та роботи.

Обраний ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжний захід - особисте зобов'язання - скасувати після набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 4000 грн. (чотири тисячі гривень).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія цього судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.


Суддя:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація