Справа № 2-3000/13
Провадження № 22ц/782/5167/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2014 року, лютого місяця, 03-го дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого судді: Яресько А.В.,
суддів: Борисова Є.А., Луганської В.М.,
при секретарі: Веселові С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 06 листопада 2013 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, встановлення сервітуту,-
встановила :
У липні 2012 року позивачі звернулися до суду із позовною заявою про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та встановлення сервітуту, просили суд винести рішення, яким усунути їм перешкоди у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, просили суд зоб'язати ОСОБА_3 демонтувати паркан уздовж стіни будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, на межі з будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, просили про встановлення їм сервітуту на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, що знаходиться у власності ОСОБА_3 для обслуговування та ремонту стіни та даху будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та забезпечення підходу до газового лічильника за цією адресою. Сервітут просили встановити таким чином: два місяця у теплу пору року без обмеження робочими днями у тижні у період світового дня (з 08 годин ранку до 18 годин ввечері), а після проведення будівельних робіт - два дня на тиждень у період світового дня (з 08 годин ранку до 18 годин ввечері).
Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 06 листопада 2013 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Позивачі не погодились із винесеним рішенням суду та надали на нього апеляційну скаргу, у якій просили скасувати рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 06 листопада 2013 року і ухвалити нове, задовольнивши позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права і невідповідність висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів, вислухавши доповідача, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.
Статтею 303 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
При розгляді справи по суті судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем було встановлено паркан на межі земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, через що було ускладнено обслуговування частини задньої стіни АДРЕСА_1 та підхід до газового лічильника, з цього приводу між сторонами виникла суперечка. Проте, суд першої інстанції дійшов при цьому і висновків про те, що з позовної заяви та матеріалів справи нібито не вбачається які саме у позивачів існують створені відповідачем перешкоди - а відтак вимоги про усунення цих перешкод є недоведеними та не можуть бути задоволеними. Також суд вказав , що не надано доказів про те, що єдиним можливим способом усунення перешкод є демонтаж паркану і що усунення перешкод можливо встановленням сервітуту, проте відмовив у встановленні сервітуту з мотивів того, що відповідачі не звертались попередньо до відповідачки із пропозицією щодо встановлення земельного сервітуту - а отже у них немає права на цей час вимагати встановлення сервітуту.
Колегія суддів не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції, адже ці висновки є суперечливими, не ґрунтуються на встановлених по справі обставинах, до них суд дійшов із порушенням норм процесуального права та порушивши правила оцінки доказів.
Так, відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Частиною 3 ст. 10 ЦПК України є визначеним, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У оскаржуваному рішенні судом першої інстанції цілком слушно було зроблено висновок про те, що через встановлення відповідачем паркану на межі земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 було ускладнено обслуговування частини задньої стіни АДРЕСА_1 та підхід до газового лічильника, і що з цього приводу між сторонами виникла суперечка. Суд вказав у рішенні, що ці обставини не запечреуються сторонами (а.с. 155). Як вбачається з матеріалів справи саме з приводу таких дій відповідача, позивачі у травні 2012 року звернулися з відповідною заявою до Ленінської районної у м. Луганську ради, на що їм було надано відповідь, що в ході візуального обстеження підтвердилися факти, викладені в скарзі, паркан дійсно встановлено сусідами на межі земельних ділянок, в результаті чого унеможливлюється обслуговування частини задньої стіни АДРЕСА_1 та підхід до газового лічильника, запропоновано позивачам з цього приводу звернутися до суду за вирішенням спору. Як вбачається із висновків проведеною під час судового розгляду справи за ухвалою суду судової будівельно-технічної експертизи встановлене відповідачкою огородження розташовано на відстані усього від 0,73м. до 0,55 м. від глухих стін будівель, чого недостатньо для обслуговування цих будівель та газового лічильника - адже державними будівельними нормами передбачено тут інший, більший інтервал - а саме не менш ніж 1 метр, а отже експерт визнає ці огородження перешкодою, визнає необхідним для усунення цих перешкод встановлення сервітутів та здійснення демонтажу огородження (а.с. 67-68).
За таких обставин суд повинен був врахувати ці висновки судового експертного дослідження та вирішити справу із врахуванням цих висновків, діючи при цьому у межах заявлених позовних вимог та із врахуванням особливостей спірних правовідносин. Та обставина, що ще до звернення до суду між сторонами виникла суперечка з приводу зазначених перешкод, що позивачі вживали заходів для вирішення спірної ситуації, зокрема звертаючись до органів місцевого самоврядування (а.с. 18) є підтвердженою - з огляду на позицію відповідачки, що повністю заперечувала проти задоволення позовних вимог і після ознайомлення із позовом - міркування суду про відсутність підстав для встановлення сервітутів у судовому порядку за таких обставин на увагу не заслуговують, адже завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідачем не було надано суду належних та допустимих спростувань проти тверджень позивачів, відсутні підстави для того, щоб не враховувати висновки проведеного по справі експертного дослідження, сторони не бажають вирішити справу мирним шляхом. Відповідно до правил ст. 143 ЦПК «Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі». З огляду на встановлені експертним дослідженням особливості розміщення та розташування спірного огородження та будівель сторін колегія суддів вважає за можливе вирішити спір наступним чином: рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 06 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково, зобов'язати ОСОБА_3 демонтувати огородження з металевих елементів (профільованих листів та труб), що розташоване за глухою стіною сараїв літери «Б», літера «В», задньою стіною житлового будинку літера «А-1» домоволодіння АДРЕСА_1. Встановити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постійні безстрокові безоплатні земельні сервітути на обмежене користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 з метою забезпечення доступу та отримання права проходу для обслуговування задньої стіни та відповідної частини даху житлового будинку літера «А-1» з розміщеними на ньому та розташованими зовні мережею газопостачання та газового лічильника , обслуговування глухих стін господарських споруд - сараїв літера «Б», «В», з правом встановлення будівельних лісів і складування будівельних матеріалів з метою ремонту зазначених будов та інженерних мереж (щорічно не довше одного місяця у теплу пору року протягом світового дня у робочі дні), доступу до лічильника та до газових мереж з метою їх експлуатації (раз на місяць для зняття показів з лічильника чи за наявності до того технологічної потреби щодо ремонту мереж), а у іншій частині заявлених позовних вимог відмовити. З огляду на викладене вище оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із винесенням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Статтею 88 ЦПК є передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З матеріалів справи вбачається, що позивачкою ОСОБА_1 було сплачено при поданні позову до суду 220 гривень 40 копійок (а.с. 3), крім того позивачами по справі було сплачено 942 гривні 72 копійки - вартість експертизи (а.с. 65), ОСОБА_1 було сплачено і 114 гривень 70 копійок при поданні апеляційної скарги (а.с. 161), тобто загальний розмір понесених позивачами судових витрат склав 1277 гривень 82 копійки, оскільки задоволено позовні вимоги частково, то пропорційне відшкодування понесених витрат з відповідачки становить 1000 гривень.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 315- 316 ЦПК України судова колегія, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 06 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково, зобов'язати ОСОБА_3 демонтувати огородження з металевих елементів (профільованих листів та труб), що розташоване за глухою стіною сараїв літери «Б», літера «В», задньою стіною житлового будинку літера «А-1» домоволодіння АДРЕСА_1.
Встановити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постійні безстрокові безоплатні земельні сервітути на обмежене користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 з метою забезпечення доступу та отримання права проходу для обслуговування задньої стіни та відповідної частини даху житлового будинку літера «А-1» з розміщеними на ньому та розташованими зовні мережею газопостачання та газового лічильника , обслуговування глухих стін господарських споруд - сараїв літера «Б», «В», з правом встановлення будівельних лісів і складування будівельних матеріалів з метою ремонту зазначених будов та інженерних мереж (щорічно не довше одного місяця у теплу пору року протягом світового дня у робочі дні), доступу до лічильника та до газових мереж з метою їх експлуатації (раз на місяць для зняття показів з лічильника чи за наявності до того технологічної потреби щодо ремонту мереж);
У іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту його проголошення, може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Cудді: