Справа 22ц-154 2008 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія: № № 11, 18 Пархета А.В.
Доповідач в апеляційній Інстанції
Василенко Л.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 лютого 2008 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Адаменко Л.В.
суддів Василенко Л.І. Бородійчука В.Г.
при секретарі Шульзі Я.В.
адвокатів ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 листопада 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу по договору позики, збитків та моральної шкоди,
встановила:
13 квітня 2007 р. ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу по договору позики, збитків та моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених вимог вказав, що між ним та відповідачем було укладено договір позики на суму 40400 грн., що в доларовому еквіваленті становить 8000 доларів США та стверджується розпискою від 20.12.2006 р. Його вимога про повернення грошей відповідачем залишена без реагування.
Через несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання він поніс додаткові витрати, які полягають у зберіганні належного ОСОБА_2 автобусу в спеціальному приміщенні - боксі та сплатою з 01.01.2007 р. орендної плати в сумі 1500 грн. за місяць, всього ним сплачено 4500 грн.
У зв'язку з тим, що відповідачем не проведено з ним своєчасно розрахунок він не мав можливості забезпечити собі та членам сім'ї мінімальний рівень проживання, був вимушений докладати зусиль для повернення коштів, що завдало йому моральних страждань.
Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь 40400 грн. боргу, 4500 грн. завданих збитків та 5000 грн. у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 листопада 2007 р. позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача борг в сумі 40400 грн., моральну шкоду в сумі 500 грн., судові витрати в сумі 480 грн., а всього 41380 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду, як постановлене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, при невідповідності
висновків суду фактичним обставинам справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права скасувати провадження у справі закрити, в зв'язку з ненастанням моменту вимоги.
При цьому вказується, що боргова розписка свідчить про те, що між сторонами мав місце договір підряду, а не позики.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її частково задовольнити.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача районний суд виходив з того, що згідно до боргової розписки ОСОБА_2 взяв у борг в ОСОБА_3 8 000 доларів США, які зобов'язувався повернути по першій вимозі. Враховуючи, що боргова розписка написана власноручно відповідачем, без будь - якого примусу, суму боргу визнавав проте не повернув, суд першої інстанції дійшов висновку, що борг підлягає стягненню в сумі 40400 грн. В частині завданих збитків, у зв'язку з їх недоведеністю в задоволенні позовних вимог відмовлено. Заподіяння позивачеві моральної шкоди суд вважав доведеним, оцінивши її у 500 грн.
Однак повністю погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду, в частині відшкодування завданої моральної шкоди не відповідають обставинам справи, суд не правильно застосував норми матеріального закону.
Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. п.3 і 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції, в частині стягнення моральної шкоди, скасовує та ухвалює нове рішення в цій частині із наступних підстав.
Згідно до змісту ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш, як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, при цьому на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Статтею 207 ЦК України встановлені вимоги до письмової форми правочину, зокрема правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Під час розгляду справи судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, а саме борговою розпискою від 20.12.2006 p., що ОСОБА_2 взяв у борг в ОСОБА_3 8 000 доларів США, які зобов'язувався повернути по першій вимозі. Вказана розписка була написана і підписана відповідачем власноручно в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які будучи допитані в суді першої інстанції підтвердили те, що розписка була написана відповідачем власноруч, добровільно без будь - якого примусу.
Як вбачається зі змісту долученої до матеріалів справи копії позовної заяви поданої 07.06.2007 p., тобто під час розгляду цього позову, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння, відповідач вказав, що від свого боргу він не відмовляється, зазначена ним в розписці сума у розмірі 8000 доларів США значно завищена, але він її вказав, з вдячності ОСОБА_3 за допомогу.
Таким чином сам відповідач визнає написання даної розписки власноруч та без будь - якого примусу.
На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку задовольнивши позовні вимоги в частині стягнення боргу за договором позики.
Посилання апеляційної скарги на те, що між сторонами мав місце договір підряду, а не позики, судова колегія вважає безпідставним.
Статтею 1053 ЦК України визначено, що за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі - продажу, найму майна або з інших підстав, може бути замінений позиковим зобов'язанням.
Заміна боргу позиковим зобов'язанням проводиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики ( стаття 1047 цього Кодексу).
Виходячи з викладеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи в цій частині.
Наряду з викладеним, судова колегія враховує, що згідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Таким чином не зважаючи на те, що апелянт в частині стягнення моральної шкоди, окремо не наводить докази в апеляційній скарзі, які б були підставою для скасування рішення суду, судова колегія вважає, що в цій частині рішення суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Статтею 1167 ЦК України визначені випадки відшкодування моральної шкоди.
Діюче законодавство не допускає відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.
А оскільки законом не визначено відшкодування моральної шкоди при договорі позики, спір лежить в іншій вищезазначеній площині, вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.
За таких обставин колегія суддів вважає, що при вирішенні справи судом, в частині відшкодування моральної шкоди, застосовано закон, хоча і без посилки на норму матеріального права, який не поширюється на дані правовідносини, а тому ухвалене у справі рішення в зазначеній частині підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення завданих збитків рішення суду сторонами не оскаржується. З висновками суду першої інстанції, в цій частині, погоджується судова колегія.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 листопада 2007 р., в частині вирішення спору про стягнення моральної шкоди, скасувати.
ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.