Справа №11-1274 2007р.

                                                              Головуючий у 1 інстанції Шевчук М.П.

Категорія  ст.  309 ч. 1 ККУ              

Доповідач   Рубайло Г.Я.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 грудня 2007року   колегія суддів судової   палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області у складі: головуючого Рубайла Г.Я.,  суддів Нагорного A.M.,  Шевченка О. В.,  з участю прокурора Нечепоренко С. П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора у справі помічника прокурора м.  Бровари ОСОБА_2 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2007 року,    яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н.,  уродженець м.  Бровари Київської області,  громадянин України,  не судимий відповідно  ст.  89 КК України,

засуджений за  ст.  309 ч.1 КК України   на 2 роки позбавлення волі.

На підставі  ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з встановленням іспитового строку 2 роки та зобов'язано повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтись в ці органи для реєстрації.

Як визнав суд,  ОСОБА_1 25 липня 2007 року близько 16 години в м.  Бровари по вул Київській за приміщенням магазину „ОАЗІС" нарвав гілок дикоростучої коноплі,  які переніс по місцю свого проживання в АДРЕСА_1,  де висушив над плитою,  подрібнив та зберігав для власного вживання в якості наркотичного засобу без мети збуту і який був у нього вилучений працівниками міліції 25 липня 2007 року у 6 паперових пакунках. Згідно висновку судово-хімічної експертизи вилучена у ОСОБА_1висушена речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом - висушеним канабісом в кількості 20, 8 грам.

В апеляції державний обвинувач ставить питання про пом»якшення покарання засудженому,  оскільки суд всупереч вимог  ст.  65 КК України призначаючи найбільш суворий вид покарання,  передбачений ч.1  ст.  309 КК України,  не мотивував чому він не призначив засудженому інше більш м'яке покарання. З наведених підстав просить вирок скасувати та постановити новий вирок,  призначивши ОСОБА_1  покарання у вигляді 2 років обмеження волі та на підставі  ст.  75 КК України звільнити

його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покласти на засудженого обов'язки,  передбачені  ст.  76 КК України.

Заслухавши доповідача,  прокурора про залишення вироку без змін,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляції,  колегія суддів дійшла до наступного.

Із матеріалів справи видно,  і це не заперечується в апеляції державного обвинувача,  що висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 в скоєнні злочину,  за який його засуджено,  грунтуються на доказах,  яким суд дав об'єктивну оцінку і змістовно навів у вироку.

У своїх показаннях як на досудовому,  так і в судовому слідстві ОСОБА_1повністю визнав свою вину,  не оспорював фактичних обставин справи,  а тому суд за згодою учасників процесу відповідно до  ст.  299 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом засудженого та дослідженням документів,  що характеризують його особу.

Кваліфікація дій засудженого за  ст.  309 ч. 1 КК України є правильною і колегією суддів під сумнів не ставиться.

Немає підстав ставити під сумнів і рішення суду щодо виду та розміру покарання ОСОБА_1,  яке оскаржується прокурором.  Із мотивувальної частини вироку вбачається,  що суд вирішив це питання з дотриманням вимог чинного законодавства. Було враховано характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого,  дані про особу винного,  а також усі ті обставини які обтяжують та пом"якшують його відповідальність,  у тому числі й ті,  на які вказується в апеляції.

За таких обставин колегія суддів вважає,  що апеляція прокурора,  який приймав участь у справі,    задоволенню не підлягає.

Керуючись  ст.   ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів

ухвалила:

 Апеляцію    прокурора       залишити    без    задоволення,     а        вирок Броварського міськрайонного суду Київської області   від 22 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без змін.