Справа №11-1273 2007р.

                                                                     Головуючий у 1 інстанції Шевчук М. П.

Категорія  ст.  309 ч. 1 ККУ

                                                                     Доповідач  Рубайло Г.Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 грудня 2007року   колегія суддів судової   палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області у складі: головуючого Рубайла Г.Я.,  суддів Нагорного A.M.,  Шевченка О.В.,  з участю прокурора Нечепоренко С. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2007 року,     яким ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н.,  уродженець м.  Іркутськ Росія,  громадянин України,  раніше не судимий,

засуджений за  ст.  286 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі  ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з встановленням іспитового строку 2 роки та зобов'язано повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтись в ці органи для реєстрації.

Відповідно до  ст. 1 п. б „Закону України про амністію" від 19.04.2007 року засудженого ОСОБА_1звільнено від покарання.

Як визнав суд 13 жовтня 2006 року близько 18 год. 45 хв. ОСОБА_1,  керуючи автомобілем „ Renault clio Simbol" д. н. НОМЕР_1,  рухаючись в районі 44 км.  автодороги Чернігів-Київ в с Залісся Броварського району Київської області в порушення вимог п. п. 11.2,  11.4,  12. 1,  12.2,  12.3,  18.4 Правил дорожнього руху проявив неуважність,  в темну пору доби не обрав безпечної швидкості руху,  не рухався як найближче до правого боку проїзжої частини дороги,  в результаті чого допустив виїзд на зустрічну смугу руху та наїзд на пішохода ОСОБА_2,  який рухався в лівий бік по відношенню до руху автомобіля,  маючи згідно з висновком судово-технічної експертизи технічну можливість уникнути наїзду на потерпілого. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження від яких настала його смерть.

В апеляції ОСОБА_1 вказує,  що вирок суду упереджений та такий,  що постановлений з грубим порушенням норм матеріального та процесуального законодавства. Висновки автотехнічної експертизи зроблені на даних,  що не відповідають фактичним обставинам справи,  а його клопотання про проведення такої експертизи    неупередженим експертом,  не задоволено. Не

враховано,  що потерпілим ОСОБА_2 також порушено Правила дорожнього руху,  але це не перевірено. Окрім того,  потерпіла до нього не має ніяких претензій,  не визнавалась цивільним позивачем і не заявляла позову про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,  а тому не було підстав для винесення обвинувального вироку. З наведених підстав просить вирок скасувати,  а справу повернути на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача,  прокурора про залишення вироку суду без змін,  а апеляції ОСОБА_1 без задоволення,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляції,  колегія суддів вважає,  що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено матеріалами справи,  досудове та судове слідство по ній проведено з дотриманням вимог чинного законодавства,  а викладені у вироку висновки про винність Лут у вчиненні злочину,  за який його засуджено,  відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами,  зокрема,  показаннями потерпілої ОСОБА_2,  свідків ОСОБА_3  та ОСОБА_4,  даними протоколу огляду місця події та схемою і фототаблицею до нього,  на яких зафіксовано факт наїзду на потерпілого /а.с. 20-30/,  висновками судово-медичної експертизи про характер та механізм тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2,  спричинених при дорожньо-транспортній пригоді,  від яких настала його смерть / а.с. 71 /,  та судово-автотехнічної експертизи про порушення Правил дорожнього руху з боку Лут та наявність у нього технічної можливості попередити наїзд на потерпілого /а.с.  89-90 /.

Дослідивши докази по справі суд дав їм належну оцінку в сукупності та обгрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_1 за  ст.  286 ч.2 КК України.

Доводи в апеляції ОСОБА_1 про недоведеність його вини суперечать матеріалам справи. Окрім того,  твердження в апеляції про грубі порушення закону при розгляді справи безпідставні,  оскільки будь-яких даних про це в апеляції не наведено,  а необхідність в проведенні додаткової автотехнічної експертизи ніяк не мотивована. Окрім того,  таке клопотання заявлялось при розгляді справи в суді,  розглянуте та в задоволенні його обгрунтовано відмовлено.

Немає підстав ставити під сумнів і рішення щодо виду та розміру покарання. Із мотивувальної частини вироку вбачається,  що суд вирішив це питання з дотриманням вимог чинного законодавства та належно мотивував.

Як видно з матеріалів справи,  Лут вину на досудовому слідстві та в суді не визнавав,  але в процесі судового слідства заявив клопотання про застосування щодо нього Закону про амністію,  надавши суду свою заяву та копію свідоцтва про народження сина. Суд за таких обставин обгрунтовано розглянув справу по суті,  постановив вирок та задовольнив клопотання ОСОБА_1,  звільнивши його від покарання на підставі  ст. 1 п. "б" Закону України „Про амністію" від 19.04.2007 року.

Керуючись  ст.   ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів

ухвалила:

 Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення,  а вирок Броварського міськрайонного суду Київської області щодо нього від 16 жовтня 2007 року - без змін.