Справа № 11 - 1214 2007р.

                                                            Головуючий у 1 інстанції Тетервак Н.А.

Категорія  ст.  115 ч.1ККУ

                                                            Доповідач Рубайло Г.Я.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

5 грудня   2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі: головуючого судді  Рубайла Г.Я.,  суддів   Дриги А.М. ,    Шроля В.Р.,  з участю прокурора Нечепоренко С. П.,  засудженого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.  Києві кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на вирок Іванківського районного суду Київської області від 9 жовтня 2007 року,  яким

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1р. н.,  уродженець с Малі Петрівці Миколаївської області,  громадянин України,  в силу  ст.  89 КК України не судимий,

засуджений за  ст.  115 ч. 1 КК України на 8 років позбавлення волі.

Вирішено цивільний позов та стягнуто з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_2 50 тисяч гривень у відшкодування моральної шкоди.

Як зазначено у вироку 13 червня 2007 року близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_1 ,  перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння та знаходячись у дворі власного господарства поАДРЕСА_1,  в ході сварки,  що виникла на побутовому грунті,  умисно,  наніс своєму зятю ОСОБА_3,  який також був у стані алкогольного сп"яніння,  чотири удари складним ножем в область живота,  груднини та сідниць,  спричинивши тяжкі тілесні ушкодження у вигляді двох проникаючих поранень живота зліва та справа з пошкодженням внутрішніх органів,  кореня брижі тонкого кишечника та нижньої порожнистої вени. Смерть потерпілого ОСОБА_3 настала на місці події від гострої крововтрати.

В апеляції потерпілий ОСОБА_2 вказує,  що призначене покарання засудженому занадто м'яке,  оскільки судом не враховано,  що ОСОБА_1 не розкаявся і не визнав вину,  бійка між потерпілим та засудженим виникла внаслідок неправомірної поведінки останнього,  ОСОБА_1 намагався ухилитись від відповідальності,  характеризується негативно за місцем проживання. З наведених підстав просить вирок змінити та призначити засудженому більш суворе покарання в межах санкції  ст.  115 ч. 1 КК України.

Заслухавши доповідача,  прокурора вважавшого апеляцію залишити без задоволення,  а вирок без змін,  засудженого ОСОБА_1 ,  який у виступі та

останньому слові заперечував проти задоволення апеляції,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції,  колегія суддів вважає,  що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи видно,  що висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1  в умисному вбивстві ОСОБА_3 грунтуються на доказах,  яким суд дав об'єктивну оцінку та виклав у вироку. У своїх показаннях як на досудовому,  так і в судовому слідству ОСОБА_1 детально розповів і показав,  де й за яких обставин він спричинив тілесні ушкодження потерпілому від яких той помер. Усе це об'єктивно підтверджено,  зокрема,  даними,  що містяться в протоколах огляду місяця події та її відтворення,  а також даними,  зафіксованими у висновках судових експертиз,  показаннях свідків.

Кваліфікація злочинних дій є правильною і в апеляції не оспорюється.

Немає підстав ставити під сумнів і рішення щодо виду та розміру покарання ОСОБА_1,  яке оскаржується потерпілим ОСОБА_2 Із мотивувальної частини вироку вбачається,  що суд вирішив це питання з дотриманням вимог чинного законодавства. Було враховано характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого,  дані про особу винного,  а також усі ті обставини,  які обтяжують та пом"якшують його відповідальність,  у тому числі,  на які вказується в апеляції.

З огляду наведеного і керуючись  ст.   ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів

ухвалила:

Апеляцію потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення,  а вирок Іванківського районного суду Київської області від 9 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без змін.