Справа №:101/1982/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Прищепа А.В.

№ провадження:22-ц/190/868/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.

______________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Харченко І.О.

суддів:Любобратцевої Н.І. Філатової Є.В.

при секретарі:Урденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів,

за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

23 квітня 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_7 про стягнення аліментів, який уточнив 27 листопада 2013 року. Вимоги мотивовані тим, що в період з 15.02.1997 року по 12.09.2012 року вони з відповідачкою перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Алуштинського міського суду від 12.09.2012 року шлюб був розірваний. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після розірвання шлюбу сторони проживають окремо. Неповнолітні діти залишились з батьком. Відповідачка участі у вихованні дітей не приймає, матеріальної допомоги не надає. Просив стягнути з відповідачки на свою користь на утримання дітей аліменти в розмірі 750 грн. на кожну дитину, починаючи з моменту розірвання шлюбу, а саме з 12 вересня 2012 року.

Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2013 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 750 грн. 00 коп., та доньки - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 750 грн. 00 коп., щомісячно починаючи з 23 квітня 2013 року до повноліття дітей.

Відповідно до статті 367 Цивільного процесуального кодексу України рішення по справі в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, допущене до негайного виконання.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням суду з апеляційною скаргою звернулася ОСОБА_7, в якій просить рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2013 року скасувати в частині стягнення з неї аліментів на утримання дітей в твердій грошовій сумі та стягнення судового збору, в іншій частині залишити без змін. Зокрема апелянт зазначив, що рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права та не ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному розгляду справи.

Частиною 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Враховуюче вищенаведене колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за відсутності апелянтки, оскільки про місце та час слухання справи вона повідомлена належним чином, що підтверджено матеріалами справи. Крім того, інтереси апелянтки ОСОБА_7 представляла уповноважена нею особа.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянтки, позивача ОСОБА_6 та його представника, дослідивши матеріали справи, додатково надані документи та доводи апеляційної скарги в межах вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла до наступного.

Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з вимогами статей 10, 11, 60 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог, зазначених та доведених ним обставин. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторонни посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_6 про стягнення аліментів, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України відповідач зобов'язаний утримувати дітей до досягнення ними повноліття. При цьому визнав можливим визначити розмір аліментів на кожну дитину по 750 грн. 00 коп. щомісяця до їх повноліття.

Проте, колегія суддів апеляційного суду не може повною мірою погодитися з таким вирішенням спору, вважає, що суд першої інстанції припустився суттєвих порушень норм процесуального та матеріального права, неповно і неправильно встановив дійсні обставини справи, дійшовши до помилкових висновків, що тягне за собою зміну судового рішення відповідно до приписів статті 309 Цивільного процесуального кодексу України.

При апеляційному перегляді справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі в перод з 15 лютого 1997 року по 12 вересня 2012 року. Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 вересня 2012 року шлюб між сторонами розірваний. Сторони мають дітей: неповнолітнього сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітню доньку - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчить свідоцтво про народження (аркуш справи 4).

Діти мешкають з позивачем та знаходяться на його позивача ОСОБА_6, про що свідчить акт обстеження житлово-побутових умов (аркуш справи 9-10).

Суд при вирішенні спору правильно посилався на матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини, а саме: приписи статей 180, 181, 182 Сімейного кодексу України, але неналежно оцінив докази та вимоги статті 182 Сімейного кодексу України, а тому дійшов необґрунтованого висновку щодо визначення розміру аліментів.

Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначені розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятків випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Ухвалюючи рішення та визначаючи розмір суми аліментів, суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував матеріальне становище платника аліментів та інші обставини, що мають істотне значення.

Так, при зверненні до суду, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався лише на те, що він один утримує дітей, а матір дітей, відповідачка по справі, не надає грошей на їх утримання. Разом з тим, позивач не надав суду ніяких доказів про свій матеріальний стан. Також позивачем не надано суду належних та допустимих доказів отримання відповідачкою таких доходів, які дають можливість виплати нею аліментів у заявленому позивачем розмірі. Не надано таких документів позивачем й апеляційному суду.

Проте, стягнувши з відповідачки аліменти у розмірі по 750 грн. 00 коп. щомісяця на кожну дитину, суд першої інстанції на вищезазначені обставини уваги не звернув.

Визначаючи розмір аліментів, колегія суддів вважає за необхідне врахувати такі обставини, як стан здоров'я та матеріальне становище дітей і платника аліментів; відсутність у платника аліментів інших утриманців; працевлаштування відповідачки з січня 2014 року, відсутність у неї інших доходів.

З урахуванням зазначених доказів, вищезазначених положень закону, колегія суддів вважає, що розмір аліментів може бути змінений і визначений у розмірі 400 (чотириста) грн. 00 коп. на місяць на кожну дитину, що є достатніми витратами відповідача на утримання дітей та буде відповідати вимогам законодавства, що регулює вказані правовідносини, засадам розумності, виваженості та справедливості.

В решті це ж рішення залишається без змін.

Що стосується інших доводів апеляційної скарги щодо порушенням судом норм матеріального та процессуального права, то колегія суддів вважає, що вони є необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права, висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Оскільки суд першої інстанції вирішив спір по неповно з'ясованим обставинам, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що відповідно до частини 3 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України, що є підставою для зміни рішення.

Керуючись статтями 303-305, 307, 309, 313-314, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2013 року змінити, зменшити розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 750 (Сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. до 400 (чотириста) грн. 00 коп. на місяць, та малолітньої доньки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 750 (Сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. до 400 (чотириста) грн. 00 коп. на місяць.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене протягом двадцяті днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді

І.О.Харченко Н.І. Любобратцева Є.В.Філатова