У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Малько С.С., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

з участю відповідача, представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є у спільній частковій власності та визначення порядку користування земельною ділянкою,

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 15 листопада 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Житловий будинок з надвірними будівлями розташований за адресою АДРЕСА_1, який є спільною частковою власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розділено, згідно варіанту №1 висновку судової будівельно-технічної експертизи №20301/1-С від 22 червня 2012 року наступним чином:

ОСОБА_2 виділено у власність 1/2 частки жилого будинку з надвірними будівлями розташованого за адресою АДРЕСА_1, згідно номеру приміщення: 2-3 кухню, площею 6,8 кв.м.; 2-5 жиле приміщення, площею 13,4 кв.м.; 2-1 коридор прибудови, площею 7,5 кв.м.; 2-2 жиле приміщення прибудови, площею 13,1 кв.м.; 2-6 жиле приміщення прибудови, площею 10,1 кв.м.

ОСОБА_1 виділено у власність 1/2 частки жилого будинку з надвірними будівлями розташованого за адресою АДРЕСА_1, згідно номеру приміщення: 1-1 кухню, площею 9,1 кв.м.; 1-2 жиле приміщення, площею 13,4 кв.м.; 1-3 жиле приміщення, площею 9,7 кв.м.; 2-4 жиле приміщення, площею 7,5 кв.м.; 1 веранду в прибудові, площею 6 кв.м.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1.

В порядку користування земельною ділянкою, яка належить у спільній сумісній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1, за адресою в АДРЕСА_1, визначено порядок користування земельною ділянкою, згідно варіанту №1 висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи №30813/2-С від 21 жовтня 2013 року та розділено наступним чином: ОСОБА_1 частину прибудинкової земельної ділянки в АДРЕСА_1 площею 155,0 кв.м. та частину земельної ділянки, площею 86,0 кв.м.; ОСОБА_2 частину прибудинкової земельної ділянки в АДРЕСА_1 площею 241,0 кв.м.

Земельну ділянку площею 46,0 кв. м. в АДРЕСА_1 виділено у спільне користування ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Вирішено питання, щодо розподілу судових витрат.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим, винесеним з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав доведеними, невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що інтересам обох сторін повністю відповідає варіант розподілу житлового будинку № 3 згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 20301/3-С від 22 червня 2012 року та варіант порядку користування земельною ділянкою № 3 висновку додаткової судово-будівельної експертизи № 30813/2-С від 21 жовтня 2013 року, оскільки у сторін не виникне труднощів при необхідності купівлі-продажу належних їм частин житлового будинку та повністю ізольованими та незалежними є ведення господарства, догляд та користування прилеглою територією, хоча судом він повністю відкинутий без належного обґрунтування.

Стверджує, що лише варіантом №3 розподілу житлового будинку передбачено вільний доступ обох сторін до вулиці, заднього двору та підведених комунікацій, а також єдину можливість добудови для обох сторін по справі, здійснити водопостачання, газопостачання та провести каналізацію до обох частин будинку.

Доводить, що при обраному судом першої інстанції варіанті №1 розподілу будинку неможливо провести реконструкцію частини покрівлі чи стелі через напрямок розташування балок та опор, які впадуть при спробі зняття даху на одній із частин. В зв'язку з нахилом ділянки на фасадну частину у разі відгородження парканом суміжних земельних ділянок стік води в дощову погоду є неможливим

Також, звертає увагу, що в обраному судом варіанті розподілу житлового будинку виділена йому земельна ділянка розташована максимально незручно, відстань до будинку є значною, квадратне розташування повністю "розрізається" газовою магістраллю, що повністю унеможливлює будівництво сараю чи гаражу.

Вважає, поділ будинку за варіантом № 1 є несправедливим, оскільки при такому поділі площа належної йому частки становить 45,7 м2 та фактично є меншою, ніж у позивача 50,9 м2 і та обставина, що між будинком та парканом буде малий прохід, який становитиме 1м 10см, що призводить до незручного використання подвір'я і земельної ділянки є по суті єдиним аргументом суду, однак чинне законодавство не визначає мінімальної норми ширини проходу в таких випадках.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити частково, житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 розділити згідно варіанту розподілу житлового будинку № 3 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 20301/1-С.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ст.ст.363,364,367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі або його поділ з дотриманням вимог ст.183 ЦК України, згідно з частиною першою якої подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

Виходячи зі змісту цих норм, поділ (виділ частки) є можливим якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом, що виключає можливість залишення у спільному користуванні співвласників будь-яких приміщень будинку. Поділ (виділ частки) майна, що є об'єктом спільної часткової власності, в натурі між співвласниками припиняє право спільної часткової власності щодо цих співвласників.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності в натурі. За відсутності згоди співвласника про поділ спільного майна спір вирішується судом. Поділ спірного будинковолодіння між співвласниками на два ізольовані житлові приміщення з окремими входами можливий.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази які ґрунтуються на вимогах закону та відповідають матеріалах справи.

Встановлено, що будинок по АДРЕСА_1 належить сторонам у справі на праві спільної часткової власності в рівних долях (по ? частині кожному) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.05.2011року, після смерті їх батька ОСОБА_2

Будинковолодіння згідно технічного паспорту поділене на дві ізольовані квартири, що мають окремі входи, житлові кімнати та підсобні приміщення, якими фактично і користуються сторони, проте частки відхиляються від ідеальних, оскільки площа першої квартири становить 38,2кв.м, площа другої-55,3кв.м, а його ринкова вартість становить 180 845грн.

Земельна ділянка для обслуговування вказаного будинку не приватизована.

З метою виділення сторонам в натурі вказаного будинковолодіння судом першої інстанції призначалася по справі судова будівельно-технічна експертиза, за висновками якої визнано технічно можливим поділ спірного будинковолодіння між співвласниками з виділом в натурі двох окремих ізольованих приміщень та запропоновано три варіанти розподілу.

Судом при поділі майна в натурі, виділено у власність ОСОБА_2 приміщення, що становлять 48,59/100 вказаного будинковолодіння, а у власність ОСОБА_1 приміщення, що становлять 51,41/100.

Обираючи перший варіант поділу будинковолодіння згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 20301/1-С від 22 червня 2012року та, встановлюючи порядок користування земельною ділянкою, суд першої інстанції обґрунтовано врахував встановлений раніше порядок користування приміщеннями, який склався між сторонами і прийшов до правильного висновку про те, що кожен із співвласників матиме частину житлового будинку та частину земельної ділянки максимально приближену до ідеальних часток, власний вхід та заїзд та частину земельної ділянки, виділеної для їх спільного користування, тобто даний варіант є раціональним та справедливим

Доводи скарги щодо необхідності проведення поділу будинку по варіанту №3 висновку експертизи не заслуговують на увагу, оскільки цей варіант розподілу позбавить одну із сторін повноцінно користуватися житловим будинком та земельною ділянкою через наявність проходу шириною 1м 10см між будинком та парканом, який фактично унеможливлює заїзд автомобіля, а тому був правильно відхилений судом першої інстанції. Цей варіант експертизи не є максимально приближений до ідеальних часток сторін у будинку.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.303,304,307,ст.308,313,314,315,317,325 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Бондаренко Н.В.

Малько О.С.

Шимків С.С.