Справа № 22-Ц- 4190
Головуючий в 1 інстанції Лисюк О.Д.
Категорія
Доповідач в 2 інстанції Березовенко Р.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Воробйової Н.С. ,
суддів Березовенко Р.В., Оношко Г.М. ,
при секретарі Гашицькому К.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 29 жовтня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, орган опіки та піклування Баришівської районної державної адміністрації Київської області про усунення перешкод в вихованні дітей.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2007 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив усунути перешкоди в вихованні дітей.
Свої вимоги обгрунтував тим, що його колишня дружина відповідачка ОСОБА_1 порушує його права на належне виховання синів ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, зокрема не дає змоги бачитися та спілкуватися, налаштовує дітей проти нього. Крім того вважає, що прийняте відносно їх спору рішення опікунської ради також грубо порушує його права, як батька, тому просив скасувати його, а також зобов"язати відповідачку не чинити йому перешкоди у спілкуванні з дітьми та встановити способи його участі у вихованні дітей та у спілкуванні з ними.
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 29 жовтня 2007 року позовні вимоги було задоволено частково.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його як незаконне, а справу направити на новий розгляд.
Апеляційну скаргу обґрунтувала тим, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не встановила.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 21 листопада 1998 року, від якого народилося двоє синів: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження Подружнє життя між сторонами не склалося і рішенням Бариші вського районного суду від 30 березня 2007 року їх шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу між сторонами виник спір щодо виховання дітей і з цього приводу позивач звертався з заявою до відповідної ради опіки та піклування яка своїм рішенням від 22 червня 2007 року вирішила дозволити позивачу забрати на проживання, виховання та утримання старшого сина ОСОБА_4 на літні канікули терміном в один місяць, але за умови пред"явлення довідки з місця роботи про надану щорічну основну відпустку згідно чинного законодавства та дозволити побачення з молодшим сином ОСОБА_3 тільки в присутності матері, або за місцем її проживання ( АДРЕСА_1).
Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування. з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно статті 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов житія батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
Стаття 159 СК України передбачає, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо. у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування,
з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вірно виходив з інтересів самих дітей та врахував вік, стан здоров"я дітей, поведінку та характеристику батьків, їх звички та інші обставини, які можуть вплинути на дітей.
Апеляційна скарга висновків суду не спростовує і посилання на обставини, які б свідчили про незаконність ухваленого рішення не містить.
Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
За таких обставин, колегія суддів визнає рішення таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Баришівського районного суду Київської області від 29 жовтня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена до Верховного Суду України.