Головуючий суду 1 інстанції - Рудська С.М.

Доповідач - Туренко С.І.

Справа № 2-3164/12

Провадження № 22ц/782/4025/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року м. Луганськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - судді Туренка С.І.,

суддів - Максюта І.О., Єрмакова Ю.В.,

при секретарі - Аліханян Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду Луганської області у м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 29 серпня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

19 грудня 2011 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду міста Луганська з позовною заявою про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого зазначив, що між ПАТ «Український промисловий банк», правонаступником прав та вимог якого виступає ПАТ «Дельта Банк» та відповідачем ОСОБА_3, було укладено кредитний договір, згідно з яким відповідачу було надано кредит у розмірі 51500 доларів США. Посилаючись на те, що відповідач умови кредитного договору належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість, а також судові витрати.

Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість у розмірі 549980 гривень 18 копійок та судові витрати в сумі 2823,00 копійок.

Не погодившись із зазначеним рішенням ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, позивачем не надано розрахунку заявленої до стягнення суми заборгованості за періодами її виникнення та доказів його повідомлення про відступлення права вимоги, просив скасувати рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 29 серпня 2013 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду прийшла до наступного.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення згідно зі ст. 309 ЦПК України є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16 липня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 398-024/ФКВ-08, згідно якого з метою придбання нерухомого майна ОСОБА_3 було надано кредит у сумі 51500 (п'ятдесят одна тисяча п'ятсот) доларів США, на строк кредитування - 300 місяців, тобто до 08 липня 2033 року. Згідно п.2.4. Договору, повернення кредиту повинно здійснюватися щомісячно частинами у розмірі 11,5 % річних і не менш як 171,00 долар США по 20 число кожного місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, відповідно до графіку погашення кредиту.

Відповідно до п. 4.1. Договору про передачу активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30 червня 2010 року (а.с. 23-26), Укрпромбанк передав ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за Кредитами та Забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання Кредитних зобов'язань перед Національним Банком України, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» змінює ТОВ «Укрпромбанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.525 ЦК України одностроння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заявляючи позов про стягнення заборгованості за кредитним договором, позивач ПАТ «Дельта Банк» не надав належних розрахунків заборгованості відповідача за період з 16.07.2008 року по 30.06.2010 року з відображенням щомісячних нарахувань та погашення кредиту. На а.с. 100-101 мається розрахунок заборгованості за договором кредиту станом на 29.05.2013 року, однак в ньому міститься розрахунок заборгованості по кредиту за відсотками та нарахованої комісії лише за період з 01.07.2010 року по 27.05.2013 року та з 01.07.2010 року по 30.04.2013 року відповідно.

Таким чином, звертаючись до суду, в супереч вимогам ст. 60 ЦПК України позивач не надав доказів, які б підтверджували його позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по кредиту за відсотками та нарахованої комісії за період з 16.07.2008 року по 30.06.2010 року, що позбавляє можливості визначення дійсної заборгованості за вказаний період із застосуванням строку позовної давності на якому наполягає відповідач врахувавши сплачені ним платежі на погашення отриманого кредиту.

Отже, позивач не довів з якої саме суми боргу нараховані відсотки та комісія за користування кредитом за період з 16.07.2008 року по 30.06.2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги на вказану обставину суд першої інстанції уваги не звернув, та помилково ухвалив рішення про стягнення всієї заявленої суми боргу.

Доводи апеляційної скарги, що у позивача ПАТ «Дельта Банк» не виникло право вимоги до відповідача в зв'язку з неповідомленням про переуступку права вимоги від ТОВ «Укрпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» та не надано копії цього договору не заслуговують на увагу, за наступних підстав.

Відповідно до положень ст.. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором

Отже, з огляду на положення статті 518 ЦК України, оскільки заміна кредитора здійснюється в межах існуючого зобов'язання, боржник має право висувати проти нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора і не повідомлення про заміну кредитора не є наслідком припинення права вимоги до боржника.

Інші доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

Враховуючи вищевказані обставини, судова колегія вважає, що на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в межах строку позовної давності, за кредитом у розмірі 50303 доларів США, що еквівалентно 402071,88 гривень за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют Національного банку України, відсотки за кредитом у розмірі 8003,75 доларів США, що еквівалентно 63973,97 гривень та нараховану комісію у розмірі 9821,17 гривень, а всього 475867 гривень 02 копійки, що підтверджується згідно наданого розрахунку заборгованості за договором кредиту станом на 29.05.2013 року за період з 01.07.2010 року по травень 2013 року.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, то позивач звернувся із позовними вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 549980,18 грн., та сплатив судовий збір у розмірі 2823,00 грн. Позов задоволено частково у розмірі 475867,02 грн.

Отже на користь позивача з відповідача з урахуванням пропорційності до задоволеної частини позовних вимог, підлягають стягненню судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 2441 гривню 90 копійок.

Керуючись ст.ст. 209, 303,307,309, 313, 314,316 ЦПК України судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 29 серпня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 50303 доларів США, що еквівалентно 402071,88 гривень, відсотки за кредитом у розмірі 8003,75 доларів США, що еквівалентно 63973,97 гривень та нараховану комісію у розмірі 9821,17 гривень, а всього 475867 (чотириста сімдесят п'ять тисяч вісімсот шістдесят сім) гривень 02 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2441 гривню 90 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак його може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: