ПОСТАНОВА Справа №2а-12-9455/08
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2008року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого - судді Гречаної С.І., при секретарі - Коба Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва про захист соціальних прав, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни",
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом до УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва, в якому просила про зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити недоплачену протягом 2006 - 2007 р.р. їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу згідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в загальному розмірі 2733 грн.30 коп..
У судове засідання позивач не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просила про розгляд справи за її відсутності та задоволення позову.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, надав суду заяву, в якій вимоги позову не визнав та просив розглядати справу за відсутності його представника. Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін, зважаючи на наявність достатніх доказів для вирішення справи по суті.
Вивчивши доводи позову та матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач отримує пенсію за віком та на неї розповсюджується дія Закону України "Про соціальний захист дітей війни". За такого відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" її пенсія має підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком.
Проте, протягом 2006-2007 р.р. таке підвищення позивачеві не нараховувалось та не виплачувалось через відсутність бюджетного фінансування для цієї мети та зупиненням Законами України "Про державний бюджет України на 2006 рік" та Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дії ст. 6 Закону України "Про соціальний статус дітей війни".
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9.07.2007року визнані неконституційними та такими, що втратили чинність з дня ухвалення рішення - положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007рік".
На підставі наведеного, керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 1 Протоколу №1 до вказаної Конвенції, рішенням Європейського Суду з прав людини при розгляді справи "Кечко проти України", ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", ч.2 ст. 152 Конституції України, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9.07.2007року, суд дійшов до висновку, що відповідач не може посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, оскільки закони про Державний бюджет України як правові акти стосуються виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби і не можуть регулювати відносини в сфері соціального забезпечення громадян, які урегулюванні іншими чинними законодавчими актами.
Оскільки Конституційним Судом України рішення стосовно неконституційності положень статтей Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" не приймалося, судом вимоги позивача щодо зобов'язання нарахування та виплати недоплаченої протягом 2006 року як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги згідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не враховуються.
Враховуючи наведене та з огляду на визнання неконституційними та втрату чинності п. 12 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007рік", суд вважає дії відповідача по нарахуванню пенсії в обсязі, меншому за передбачений діючим законодавством в період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року - неправомірними. Тому, УПФУ слід зобов'язати здійснити нарахування та виплату зазначеного підвищення за вищевказаний період без визначення судом конкретного розміру доплат, що встановлені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки проведення нарахування та обчислення цих сум покладено виключно на відповідача. Правових підстав для зобов`язання управління здійснити такі дій за іншій період не має.
При покладенні на відповідача вищевизначеного зобов`язання, суд враховує, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і тому посилання УПФУ про неможливість застосування цієї норми до перерахування розміру пенсії позивача є безпідставним, так як останній отримує пенсію саме в такому порядку.
Згідно ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
Відповідно до ч.2 ст. 100 КАС України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Суд вважає, що позивачем пропущено строк на право звернення до суду в частині вимог з 9.07.2007 року по 31.12. 2007 рік з поважних причин, а поданий позов підлягає частковому задоволенню.
У відповідності до ст. 94 КАС України, судовий збір сплачено при подачі позову.
Керуючись ст. ст. 11, 14, 100, 159, 160-161, 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк на право звернення до суду.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Центральному районі міста Миколаєва нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у відповідності до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року включно.
Постанова може бути оскаржена через суд першої інстанції до відповідного адміністративного апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви з надісланням особою, яка її подає, копії апеляції до апеляційної інстанції.
СУДДЯ С.І. ГРЕЧАНА