Справа № 2-н-2137/11

У Х В А Л А

іменем України

13 лютого 2014 р. м.Шахтарськ

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі :

головуючого - судді Карабаза Н.Ф.,

при секретарі - Коваленко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання відділу Державної виконавчої служби Шахтарського МРУЮ у Донецької області про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина за межі України,-

ВСТАНОВИВ:

Відділ Державної виконавчої служби Шахтарського МРУЮ звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина за межі України, мотивуючи свої вимоги тим, що у відділі державної виконавчої служби Шахтарського МРУЮ перебуває виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 2н-2137 від 14.12.2011 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Компанія «Вода Донбасу» ШВУВКГ боргу в розмірі 1105,31 грн.

27.02.2012 року відкрито виконавче провадження та надано строк для виконання в добровільному порядку до 05.03.2012 р.

В добровільному порядку виконавчий документ боржником не виконано.

06.04.2012 р. винесено постанову про арешт коштів боржника які містяться на рахунках в установах банків, копії постанови надіслано до установ банків для виконання. Згідно відповідей, відкриті боржником рахунки в установах банків відсутні.

Станом на 10.02.2014 р. боржником не вчинено дій направлених на виконання рішення суду.

В судове засідання представник виконавчої служби не з»явився, просив розглядати подання без його участі.

Судом встановлено наступні факти.

В провадженні відділу державної виконавчої служби Шахтарського МРУЮ перебуває виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 2н-2137 від 14.12.2011 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Компанія «Вода Донбасу» ШВУВКГ боргу в розмірі 1105,31 грн.

27.02.2012 року відкрито виконавче провадження та надано строк для виконання в добровільному порядку до 05.03.2012 р.

В добровільному порядку виконавчий документ боржником не виконано.

06.04.2012 р. винесено постанову про арешт коштів боржника які містяться на рахунках в установах банків, копії постанови надіслано до установ банків для виконання. Згідно відповідей, відкриті боржником рахунки в установах банків відсутні.

Станом на 10.02.2014 р. боржником не вчинено дій направлених на виконання рішення суду.

Згідно п.18 ч.1 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов»язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов»язань за рішенням.

Згідно ст.377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Суддя дослідивши матеріали надані суду державним виконавцем вважає, що необхідно відмовити в задоволенні подання, оскільки державний виконавець не обґрунтував необхідність додаткового заходу впливу з метою належного виконання боржником виконавчого провадження у вигляді тимчасово обмеження у праві виїзду за кордон. Законом не передбачено обов»язкове обмеження в праві виїзду за кордон при наявності невиконаних зобов»язань, а лише встановлена така можливість при наявності відповідних підстав.

В матеріалах справи відсутні докази того, що боржник має можливість та намір виїхати за кордон.

До того ж згідно ст.2 Протокола № 4 до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» зазначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися та вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен вільний залишати будь-яку державу, включно зі своєю власною.

Згідно ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Керуючись ст.6 п.2,5 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну», п.18 ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження»,ст. 293 ч.1 п.24-1, 377-1 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання відділу Державної виконавчої служби Шахтарського МРУЮ Донецької області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п»яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.Ф.Карабаза