12.02.2014
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 11кп/797/25/14 Головуючий в першій інстанції:Мурадян Р.П.
Категорія: ч.2 ст.185 КК України Доповідач: Кабаль І.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Севастополя у складі:
головуючого - судді Кабаля І.І.,
суддів - Коваленка О.Ю., Леся В.І.,
за участю секретаря - Григорчук І.О.,
прокурора - Сімак Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Балаклавського району міста Севастополя Шаповалова В.В. на вирок Балаклавського районного суду міста Севастополя від 28 листопада 2013 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Севастополя, АР Крим, громадянин України, який має середню освіту, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:
- 03 липня 2001 року Нахімовським районним судом міста Севастополя за ч.2 ст.140, ч.2 ст.141 КК України 1960 року до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.45 КК України 1960 року звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 2 роки;
- 27 лютого 2003 року Нахімовським районним судом міста Севастополя за ст.297 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 29 вересня 2004 року умовно-достроково на 8 місяців 5 днів;
- 21 березня 2011 року Нахімовським районним судом міста Севастополя за ч.1 ст.309, ч.3 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений 19 квітня 2011 року по відбуттю строку покарання;
- 24 липня 2012 року Балаклавським районним судом міста Севастополя за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 3 роки.
визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком Балаклавського районного суду міста Севастополя від 24 липня 2012 року і остаточно призначено покарання у виді 3 років 8 місяців позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» в рахунок відшкодування матеріальних збитків суму 845,58 гривень.
Вирішено питання про речові докази.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно вироку районного суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за кримінальне правопорушення, яке здійснив при наступних обставинах.
Так, 21 лютого 2013 року близько 15:30 годин, він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на під'їзній залізничній колії № 4, що примикає до станції Інкерман-2, біля нафтобази «Таврія» Балаклавського району міста Севастополя, діючи умисно,повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом демонтажу таємно викрав майно Севастопольської філії ПАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», а саме: колійні костилі у кількості 29 штук, вагою 68,94 кг, вартістю 9,40 гривень за 1 кг, всього на суму 684,04 гривні, підкладки типу Д-50 у кількості 1 штука, вагою 6,2 кг вартістю 9,50 гривень за 1 кг, всього на суму 58,90 гривень та підкладки типу Д-25 у кількості 9 штук, вагою 10,96 кг вартістю 12,65 гривень за 1 кг, всього на суму 138,64 гривні, а всього майна на загальну суму 845,58 гривень.
В апеляції старший прокурор прокуратури Балаклавського району міста Севастополя Шаповалов В.В., не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеності вини та кваліфікації дій ОСОБА_3, просить вирок районного суду змінити в частині відшкодування цивільного позову, заявленого ПАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» на суму 845,58 грн., в задоволенні позову відмовити, в решті вирок залишити без змін.
Апеляція мотивована тим, що в ході досудового розслідування ПАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» заявило цивільний позов у кримінальному провадженні на суму 845,58 грн. Крім того, викрадені ОСОБА_3 предмети, а саме: шляхові милиці в кількості 29 штук, вагою 68,94 кг, підкладки типу Д-50 у кількості 1 штука, та підкладки типу Д-25 у кількості 9 штук, вагою 10,96 кг, були передані на відповідальне зберігання потерпілій стороні, а у вироку районного суду зазначено про те, що з ОСОБА_3 необхідно стягнути заявлений потерпілою стороною цивільний позов на суму 845,58 грн., а викрадені предмети залишити власнику для використання за призначенням.
Таким чином, на думку апелянта, суд неправомірно задовольнив заявлений цивільний позов і необґрунтовано зобов'язав ОСОБА_3 його виплатити.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію, вивчивши матеріали кримінального провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вина засудженого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення при зазначених у вироку обставинах в апеляції не оскаржується та доведена в суді першої інстанції доказами, дослідженими в порядку ч.3 ст.349 УПК України.
Дії ОСОБА_3 за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України кваліфіковані правильно.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_3 призначено з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпеки скоєного, обставин справи та даних про особу обвинуваченого, відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України.
Разом з тим, як вірно зазначено в апеляційній скарзі прокурора, вирішуючи питання про задоволення цивільного позову, в частині відшкодування матеріальних збитків на користь ПАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» на суму 845,58 грн., суд, не взяв до уваги, що викрадені речі, а саме: шляхові милиці в кількості 29 штук, вагою 68,94 кг, підкладки типу Д-50 у кількості 1 штука, та підкладки типу Д-25 у кількості 9 штук, вагою 10,96 кг, були передані на відповідальне зберігання потерпілій стороні до закінчення розгляду та при постановленні вироку їх було вирішено повернути власнику.
За таких обставин, матеріальна шкода, завдана ПАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» неправомірними діями ОСОБА_3 відшкодована, з урахуванням чого, підстав для задоволення цивільного позову у розмірі 845,58 грн., немає.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає,що у задоволенні цивільного позову слід відмовити, та у відповідності з п.3 ч.1ст.408 КПК УКраїни змінити в цій частині вирок суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст.404,405,407,408 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Балаклавського району міста Севастополя Шаповалова В.В. задовольнити.
Вирок Балаклавського районного суду міста Севастополя від 28 листопада 2013 року щодо ОСОБА_3 в частині вирішення цивільного позову - змінити.
У задоволенні цивільного позову ПАТ«Київ-Дніпровське МППЗТ» про стягнення з ОСОБА_3 845,58 грн. матеріальної шкоди - відмовити.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
СУДДІ:
І.І.Кабаль О.Ю.Коваленко В.І. Лесь