Номер провадження № 11-кп/785/53/14

Головуючий у першій інстанції Галич О.П.

Доповідач Котелевський Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого - судді Котелевського Р.І.

суддів - Мевлід Т.М., Праведного В.Г.,

при секретарі - Миргородській Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Одесі кримінальне провадження №12013170250001535 від 12.09.2013 року за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Біляївського району Одеської області Гоцелюк-Борисюк А.В. на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 12 грудня 2013 року якою,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка Одеської області, громадянка України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

звільнена від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілою, а кримінальне провадження відносно обвинуваченої закрито на підставі ст. 46 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора - Ксенофонтова Є.С.

захисника - адвоката ОСОБА_4, -

встановила:

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 12 грудня 2013 року ОСОБА_3 звільнена від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2. ст. 125 КК України, та кримінальне провадження відносно неї закрито на підставі ст. 46 КК України, в зв'язку з примиренням з потерпілою.

Рішення суду про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття провадження відносно неї за ч. 2. ст. 125 КК України мотивовано тим, що потерпіла ОСОБА_5 примирилася з обвинуваченою ОСОБА_3 та потерпіла відмовилася від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013170250001535 від 12.09.2013 року, ОСОБА_3 обвинувачувалася у тому, що 30 серпня 2013 року, приблизно о 20 годині, знаходячись біля будинку №3 по вул.. Свободи в с. Градениці, Біляївського району Одеської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних особистих стосунків з ОСОБА_5, навмисно нанесла останній легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Ці дії ОСОБА_3 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України за ознаками умисного заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

В поданій апеляційній скарзі прокурор вказує, що суд звільняючи обвинувачену ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, тому просить ухвалу суду скасувати, та ухвалити нову ухвалу про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_3 та звільнити її від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному проваджені у формі приватного обвинувачення.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що суд першої інстанції неправильно звільнив обвинувачену ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, застосувавши для закриття кримінального провадження положення ст.46 КК України, оскільки фактично мала місце відмова потерпілої від обвинувачення, а не примирення сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, адвоката, який не заперечував проти задоволення апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши викладені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №12013170250001535 від 12.09.2013 року, потерпіла ОСОБА_5 подала до суду першої інстанції заяву, в якій просила закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, зазначаючи що відмовляється від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення (а.п.97).

Відповідно до ст. 477 КПК України провадження по кримінальному правопорушенню за ч. 2 ст. 125 КК України - є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно положень п. 2 ч. 6 ст. 284 КПК України, якщо обставини, передбачені п.п. 5, 6, 7, 8 ч. 1 ст. 284 КПК України, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК України, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Разом з тим, приймаючи рішення про звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та про закриття кримінального провадження, суд першої інстанції, в мотивувальній частині ухвали, послався на норми закону, а саме на ст. 46 КК України та ст. 284 КПК України, які регламентують різні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності та передбачають різні правові наслідки їх застосування, а в резолютивній частині ухвали взагалі послався на ст. 46 КК України, як на підставу звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності, чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КК України є підставою для скасування або зміни судового рішення.

Оскільки звільнення особи від відповідальності у зв'язку із відмовою потерпілого від обвинувачення несе за собою більш сприятливі наслідки для обвинуваченого, ніж звільнення його у зв'язку із примиренням винного з потерпілим, тому прийняте судом першої інстанції рішення про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченої на підставі ст. 46 КК України в даному випадку є хибним, а тому доводи прокурора в цій частині заслуговують на увагу та підлягають задоволенню.

В той же час, доводи прокурора про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції в зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та необхідністю постановлення апеляційним судом нової ухвали є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Вимогами ч. 2 ст. 412 КПК України встановлений вичерпний перелік підстав скасування судового рішення. В той же час, в апеляційній скарзі прокурора не зазначено жодної підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Задовольняючи апеляційну скаргу прокурора частково, колегія судів виходить з того, що суд першої інстанції, керуючись вимогами ст. 284 КПК України, прийняв законне рішення про необхідність закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3, але при цьому, маючи законні підстави для закриття кримінального провадження відносно обвинуваченої відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, в мотивувальній та резолютивній частині ухвали невірно зазначив підстави закриття кримінального провадження. З огляду на положення ч. 2 ст. 412 КПК України, вказані обставини, не тягнуть за собою необхідності скасування такої ухвали суду.

Враховуючи вище зазначене, за наслідками апеляційного розгляду, апеляційний суд, керуючись положеннями п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, має право змінити ухвалу суду першої інстанції, виключивши з мотивувальної та резолютивної частини ухвали вказівку про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, та внести зміни в ухвалу суду, якими вважати кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 закритим на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Біляївського району Одеської області Гоцелюк-Борисюк А.В. - задовольнити частково.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 12 грудня 2013 року відносно ОСОБА_3 - змінити, виключивши з мотивувальної та резолютивної частини ухвали вказівку про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, і вважати кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ст. 125 ч. 2 КК України закритим на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

На ухвалу Апеляційного суду може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді апеляційного суду

Одеської області

Р.І. Котелевський Мевлід Т.М. В.Г. Праведний

Згідно з оригіналом.

Суддя апеляційного суду Одеської області Р.І. Котелевський