ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
22.12.06 Справа№ 1/1052-14/293
За позовом: Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі виконавчого комітету Дрогобицької міської ради
до відповідача: суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1., м. Дрогобич
про стягнення заборгованості, розірвання договору та виселення
Суддя Н.Мороз
Представники:
від прокуратури- Мельничук Ю.І
від позивача - Томашик М.В-ю/к
від відповідача- н/з
Суть спору:
Позов заявлено Дрогобицькою міжрайонною прокуратурою в інтересах держави в особі виконавчого комітету Дрогобицької міської ради до суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Дрогобич про стягнення заборгованості в сумі 1090,51 грн., розірвання договору та виселення.
Для об”єктивного та всестороннього вирішення спору розгляд справи відкладався ухвалами суду.
Представник позивача в судове засідання подав уточнення позовних вимог в частині стягнення орендної плати №НОМЕР_1., яка станом на день розгляду справи становить 1037,27 грн., в т.ч.пені. Позовні вимоги підтримав, позов просить здоволити.
Відповідач в судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання, вимог ухвали суду не виконав.
Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд встановив.
Сторонами спору укладено договір НОМЕР_2, по якому сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов відповідно до вимог ст.638 ЦК України.
У відповідності до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У відповідності до ч.1,2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Умовами договору від 30.12.2005 р. визначено предмет договору (нежитлове приміщення), оплата (орендна плата п.3.1 договору), та термін (п.2.1 договору) дії договору.
Враховуючи, що сторони досягли згоди по основних істотних умовах та формі договору, суд застосовує до сторін наслідки договірних зобов”язань та дає оцінку поданих доказів в сукупності відповідно до ст.43 ГПК України.
У відповідності до умов договору орендодавець-позивач зобов”язався передати, а орендар-відповідач прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Дрогобич, АДРЕСА_1, загальною площею 18,8 м.кв.
Виходячи з принципів належного виконання зобов”язання, пунктом 3.2 сторони визначили порядок сплати оренди за користування приміщенням, а саме не пізніше 25-го числа поточного місяця. Орендна плата за перший місяць становить 89,25 грн.(з ПДВ), її розмір за кожний наступний місяць нараховується відповідно до методики розрахунку орендної плати з урахуванням індексу інфляції.
У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Підстави виникнення зобов”язань (цивільних прав та обов”язків) встановлені ст.11 ЦК України, зокрема з договорів (даний випадок).
Суд зазначає, що відповідачем належним чином договірні зобов”язання не виконано, як вбачається з розрахунку заборгованості з орендної плати, борг відповідача по орендній платі (період січень 2006р.- листопад 2006р.) складає 1014,94 грн.
Згідно ст.230 ГК України, в разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання, учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити штрафні санкції. Відповідно до п. 5.2 вищевказаного договору, пеня становить 22,33 грн.(розрахунок в матеріалах справи).
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення зобов”язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми основного боргу ( 1014,94 грн.орендної плати) та штрафних санкцій (пеня- 22,33 грн.), оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Щодо позовної вимоги про розірвання договору оренди та виселення відповідача із займаних приміщень, суд зазначає наступне.
Закон України «Про оренду державного та комунального майна» є спеціальним законом, що регулює правовідносини між сторонами по оренді комунального майна. Згідно ч.3 ст.26 вищезазначеного Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов»язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Так, згідно ч.1 ст.782 ЦК України, наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату протягом трьох місяців підряд (даний випадок).
Згідно ч.2 ст.782 ЦК України, у разі відмови наймодавця від договору найму, він є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до відповідача з таким письмовим попередженням, відтак, наведене вказує на передчасність звернення позивача з вимогою про розірвання договору та виселення відповідача з підстав несплати орендної плати протягом трьох місяців підряд.
Доказів сплати боргу чи заперечень на позов відповідач суду не представив.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку позов задоволити частково, в частині стягнення заборгованості з оренди- позов задоволити, в частині вимог розірвання договору оренди і виселення відповідача із займаних приміщень- відмовити.
В порядку ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст..49 ГПК України.
Керуючись ЗУ „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст.230, 233 ГК України, ст.ст.11,526,638,639,651,782 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,43,49,82-85 ГПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Дрогобич, АДРЕСА_2 (р/р НОМЕР_3 в ДФ «Укрсоцбанку», МФО 325592, ідентифікаційний НОМЕР_4):
- на користь виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, пл.Ринок,1 (р/р 37112016002386 в УДК у Львівській області МФО 825014, ЗКПО 26307196)- 1014,94 грн. орендної плати та 22,33 грн. пені;
- в доход держбюджету- 102 грн. держмита;
- на користь ДП «Судово-інформаційний центр», м.Київ-118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати.
3. В решті позовних вимог -відмовити.
Суддя Мороз Н.В.