Справа №2-584/10 Головуючий у суді у 1 інстанції - Корольова

Номер провадження 22-ц/788/83/14 Суддя-доповідач - Шевченко В. А.

Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Шевченка В. А.,

суддів - Кононенко О. Ю., Бойка В. Б.,

при секретарі судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовдевелопмент»

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 липня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський», треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, приватний нотаріус Охтирського міського нотаріального округу ОСОБА_9, про визнання договору іпотеки недійсним

та за зустрічними позовами ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський», треті особи: ОСОБА_8, приватний нотаріус Охтирського міського нотаріального округу ОСОБА_9, про визначення ідеальної частки у нерухомому майні та визнання права власності у майні подружжя;

ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський», треті особи: ОСОБА_8, приватний нотаріус Охтирського міського нотаріального округу ОСОБА_9, про визначення ідеальної частки у нерухомому майні та визнання права власності у майні подружжя;

ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимировський», треті особи: ОСОБА_8, приватний нотаріус Охтирського міського нотаріального округу ОСОБА_9, про визначення ідеальної части у нерухомому майні та визнання права власності у майні подружжя,

в с т а н о в и л а :

У березні 2010 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до ПАТ «КБ «Володимирський» з позовом, у якому зазначали, що їм на праві спільної часткової власності належить нежитлове приміщення - кафе-бару по АДРЕСА_1 з розмірами часток кожного з них відповідно 44/100, 12/100 і 44/100.

23 січня 2008 року між ними як іпотекодавцями та ТОВ «КБ «Володимирський», як іпотекодержателем, назва якого у подальшому змінилися на ПАТ «КБ «Володимирський», був укладений договір іпотеки на забезпечення виконання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8 всіх його зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 09/КЛ/08/02 від 23 січня 2008 року між останнім і ТОВ «КБ «Володимирський». Предметом іпотеки за даним договором є вказане вище нерухоме майно.

Посилаючись на невідповідність цього договору вимогам закону, позивачі просили визнати його недійсним.

У квітні 2010 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 звернулися із самостійними позовами до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «Володимирський», у яких просили прийняти відмову кожного позивача від одностороннього правочину у вигляді нотаріально посвідчених заяв від 19 грудня 2007 року про згоду на укладення іпотекодавцями договору іпотеки, про який іде мова, визнати, що їхні ідеальні частки в іпотечному майні складають половину часток іншого з подружжя і визнати за ними право власності на відповідні його частки.

Узагальнюючою підставою наведених позовів є те, що частки іпотекодавців у предметі застави належать кожному з подружжя на праві спільної сумісної власності з їхніми рівними правами на це майно (а. с. 46-47, 53-54, 60-61).

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 квітня 2010 року первісний позов і позови ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 об'єднані в одне провадження (а. с. 66).

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 липня 2010 року в задоволенні первісного позову відмовлено, а позови ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 задоволено в повному обсязі, шляхом прийняття відмови позивачів від одностороннього правочину, визнанням того, що ідеальні частки подружжя ОСОБА_5 в приміщенні кафе-бару по АДРЕСА_1 складають по 22/100, подружжя ОСОБА_6 - по 6/100 частин і подружжя ОСОБА_7 - по 22/100 частини.

За ОСОБА_5 визнано право власності на 22/100 частини спірного майна, за ОСОБА_6 - на 6/100 частин і ОСОБА_7 - на 22/100 частини.

З матеріалів справи вбачається, що 14 липня 2010 року, в якому було ухвалено дане рішення, представник ПАТ «КБ «Володимирський» присутній не був і його копія банку не надсилалася.

ТОВ «Азовдевелопмент» внаслідок відступлення права вимоги як за кредитним так і за іпотечним договорами (а. с. 155, 156, 157-158, 159, 160), став новим кредитором у зобов'язаннях, з приводу яких виник даний спір.

Отримавши копію рішення суду лише 29 листопада 2013 року, ТОВ «Азовдевелопмент» подало апеляційну скаргу по пошті 05 грудня 2013 року, тобто в строк, передбачений ч. 1 ст. 294 ЦПК України.

Відповідно до ст. 37 ЦПК України ухвалою апеляційного суду від 11 лютого 2014 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати і занесеною до журналу судового засідання, його залучено до участі у справі процесуальним правонаступником ПАТ «КБ «Володимирський».

В апеляційній скарзі вказаного товариства ставиться питання про скасування рішення в частині задоволення позовів ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з мотивів порушення судом норм матеріального і процесуального права.

У частині вирішення первісного позову рішення не оскаржується.

Колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позови ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, суд на підставі наявних у справі і належних засобів доказування, дійшов до обгрунтованого висновку про те, що частки іпотекодавців у приміщенні кафе-бару по АДРЕСА_1 були придбані за час шлюбу з позивачами за цими позовами, а тому вони в силу ст. ст. 8, 60, 63, 69, 70 СК України, ст. 355, ч. 4 ст. 368, ст. 372 ЦК України є їхньою спільною сумісною власністю, при якій права сторін на згадане майно є рівними.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що питання про визначення часток сторін у майні подружжя і визнання права власності на них не можуть вирішуватися відносно іпотечного майна, є недоречними, оскільки такої спеціальної норми щодо відповідної заборони діюче законодавства не містить.

Водночас у частині задоволення позовних вимог про прийняття відмов позивачів від односторонніх правочинів рішення суду є незаконним і необґрунтованим.

Встановлено, що 19 грудня 2007 року кожен із позивачів за зустрічними позовами дав іншому з подружжя: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, нотаріально посвідчену згоду на укладення договору іпотеки, а також на передачу в іпотеку в усі без винятку банківські установи їхніх часток у приміщенні кафе-бару по АДРЕСА_1, які є їхньою спільною сумісною власністю, що набувалися (купувалися та будувалися) у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі.

При цьому позивачі заявили, що такий правочин відповідає інтересам їхніх сімей і погодилися з тим, щоб умови договору іпотеки визначалися іншим з подружжя самостійно (а. с. 28, 29, 30).

У своїх позовних заявах з цього приводу позивачі посилалися лише на ст. 214 ЦК України, частиною першою якої передбачено, що особа, яка вчинила односторонній правочин, має право відмовитися від нього, якщо інше не встановлено законом. Якщо такою відмовою від правочину порушено права іншої особи, ці права підлягають захисту.

Аналіз цієї норми свідчить про те, що відмова від одностороннього правочину, яким є, зокрема, і заява про згоду на укладення договору іпотеки, - це скасування особою, яка його вчинила, правового результату, що настав унаслідок його вчинення.

Відмова від правочину за своєю юридичную природою є також одностороннім правочином, який має вчинятися у такій самій формі, в якій було вчинено правочин (ч. 3 ст. 214 ЦК).

З наведеного слідує, що відмова особи від одностороннього правочину залежить лише від її особистої волі і не потребує додаткового прийняття її судом.

У даному випадку позивачі, звернувшись до суду, не виконали вказаних вимог закону і не надали доказів щодо створення відповідачами перешкод у здійсненні їхніх прав щодо відмови від правочину.

Ця обставина має істотне значення, так як в силу ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернуться до суду за захистом своїх саме порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

На підставі викладеного, оскаржене рішення в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про прийняття відмов від односторонніх правочинів згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 необхідно стягнути на користь ТОВ «Азовдевелопмент» по 19 грн. 11 коп. з кожного на компенсацію сплаченого ним судового збору за подання апеляційної скарги.

Тому, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 314, 316 ЦПК України, колегія

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовдевелопмент» задовольнити частково.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 липня 2010 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про прийняття відмов від односторонніх правочинів скасувати та в задоволенні цих вимог відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовдевелопмент» по 19 грн. 11 коп. з кожного на компенсацію сплаченого ним судового збору за подання апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього дня на нього може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -