ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.02.2014 Справа № 920/2159/13

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «ЛеСтар», м. Суми,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Велетень»,

м. Глухів, Сумська область,

про зобов'язання вчинити дії,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - Мартиненко В.М. (довіреність від 07.07.2013року); Євсєєв В.В. (довіреність від 07.07.2013року);

Від відповідача - Кугай А.В. (довіреність № 683 від 25.12.2013року);

При секретарі судового засідання Чижик С.Ю.,

В судовому засіданні 30.01.2014року судом оголошено перерву до 11.02.2014року об 11 год. 40 хв.

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд зобов'язати відповідача передати позивачу 30 тон цукру на підставі договору про відступлення права вимоги, укладеного 04.11.2008року між позивачем та ТОВ «ЮВС», в зв'язку з визнанням недійсним договору купівлі-продажу № ДКЦ 398 від 07.11.2007року, укладеного між відповідачем та ТОВ «ЮВС».

Відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 347 від 09.01.2014року), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, в тому числі вказуючи на те, що будь-які докази того, що поставка 30 тон цукру здійснювалася за визнаним недійсним договором купівлі-продажу № ДКЦ 398 від 07.11.2007року, відсутні.

Позивач подав заперечення на відзив відповідача від 05.02.2014року (факс), в якому повністю підтримує позовні вимоги, та зазначає, що підставою позову у справі № 920/2159/13 є договір про уступку права вимоги від 04.11.2008року.

В судовому засіданні 10.02.2014року судом оглянуті оригінали договору купівлі-продажу № ДКЦ 398 від 07.11.2007року, видаткової накладної № ЮВ-0002760 від 07.11.2007року, довіреності серії ЯНФ № 267480 від 07.11.2007року; копії зазначених документів, що містяться в матеріалах справи є тотожними оглянутим оригіналам.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

04.11.2008року між позивачем та ТОВ «ЮВС» укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з умовами якого ТОВ «ЮВС» передає, а позивач приймає на себе право вимоги, що виникло чи може виникнути у ТОВ «ЮВС» з правовідносин по договору купівлі-продажу цукру № ДКЦ 398 від 07.11.2007року та по видатковій накладній № ЮВ-0002760 від 07.11.2007року щодо поставки цукру (товар) від ТОВ «ЮВС» до ТОВ «Велетень» на підставі наступних документів: видаткової накладної № ЮВ-0002760 від 07.11.2007року, довіреності серії ЯНФ № 267480 від 07.11.2007року на суму 103 200 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 1.3. договору, в разі визнання недійсним договору купівлі-продажу № ДКЦ 398 від 07.11.2007року чи накладної № ЮВ-0002760 від 07.11.2007року позивач одержує всі права вимоги, що можуть виникнути у ТОВ «ЮВС» в разі такого визнання недійсним, в тому числі до позивача переходять права вимоги про застосування наслідків визнання правочину недійсним відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, зокрема права щодо повернення всього одержаного (поставленого) на виконання визнаного недійсним правочину.

За умовами договору купівлі-продажу цукру № ДКЦ 398 від 7.11.2007року, ТОВ «ЮВС» продає, а ТОВ «Велетень» купує продукцію, цукор - пісок, загальною вартістю 103 200 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2011року у справі № 13/178-10 договір купівлі-продажу цукру № ДКЦ 398 від 7.11.2007року було визнано недійсним, а тому позивач набув право щодо повернення всього одержаного (поставленого) на виконання визнаного недійсним правочину відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2011року у справі № 13/178-10, порушеній за позовом ТОВ «Велетень» до відповідачів: 1) ТОВ «ЛеСтар»; 2) ТОВ «ЮВС» про визнання недійсним договору, позов задоволено та визнано недійсним договір купівлі продажу цукру № ДКЦ 398 від 07 листопада 2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮВС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Велетень».

Разом з цим, Харківським апеляційним господарським судом встановлено, що матеріали господарської справи містять договір № ДКЦ 398 купівлі-продажу цукру від 07 листопада 2007 р., укладений між ТОВ «ЮВС» і ТОВ «Велетень», відповідно до умов якого ТОВ «ЮВС» продав, а ТОВ «Велетень» купив 30,0 т цукру загальною вартістю 103200 грн. 00 коп. В договорі зазначено, що від імені ТОВ «Велетень» діє на підставі Статуту його директор. Однак, вказаний договір підписаний інженером з охорони праці, який не був уповноважений на його підписання ні довіреністю, ні статутом товариства, ні посадовими обов'язками за своєю посадою. Сам факт прийняття позивачем цукру по видатковій накладній № ЮВ-0002760 від 07 листопада 2007 року не можна вважати доказом наступного схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень. Зазначена видаткова накладна підписана від імені позивача тією ж особою, яка без належних повноважень підписала договір. Дану операцію позивач відобразив у власному бухгалтерському обліку як погашення заборгованості ТОВ «ЮВС» за зобов'язаннями по договору купівлі-продажу цукрових буряків № 64/02 від 06 вересня 2006 р., відповідно до п. 5.5 якого розрахунок за отриману продукцію здійснюється, в тому числі, цукром по ціні 3,4 грн./кг. При цьому не має значення вірно чи помилково позивачем відображена ця операція в бухгалтерському обліку, як погашення заборгованості за договором купівлі продажу буряків № 64/02 від 06 вересня 2006 року, строк дії якого закінчився. Зазначена обставина свідчить лише про те, що з боку позивача ніяких дій направлених на схвалення угоди не було.

Будь-які докази того, що поставка 30 тон цукру здійснювалася саме за визнаним недійсним договором № ДКЦ 398 від 07.11.2007 року в матеріалах справи відсутні.

Видаткова накладна № ЮВ-0002760 від 07.11.2007року була підписана неналежною особою, а тому не може бути визнана належним та допустимим доказом того, що поставка цукру здійснювалася саме за визнаним недійсним договором № ДКЦ 398 від 07.11.2007 року. У дорученні серії ЯНФ № 267480 від 07.11.2007 року посилання на договір № ДКЦ 398 від 07.11.2007 року відсутнє.

Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 2 жовтня 2012 р. у справі N 3-42гс12.

Згідно частини першої статті 236 Цивільного кодексу України, частини третьої статті 207 Господарського кодексу України, недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Судом встановлено, що у ТОВ «ЮВС» не виникло права будь-якої вимоги до відповідача за договором купівлі продажу цукру № ДКЦ 398 від 07 листопада 2007 року, як на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 04.11.2008року так і в майбутньому, а тому позивач не набув жодного права вимоги до відповідача відповідно до договору про відступлення права вимоги від 04.11.2008року.

За зазначених обставин, оскільки будь-які докази того, що поставка 30 тон цукру здійснювалася саме за визнаним недійсним договором № ДКЦ 398 від 07.11.2007 року відсутні, суд вважає безпідставними вимоги щодо зобов'язання відповідача передати позивачу 30 тон цукру в зв'язку з визнанням недійсним договору купівлі-продажу № ДКЦ 398 від 07.11.2007року, укладеного між відповідачем та ТОВ «ЮВС» відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, в зв'язку з чим у задоволенні позову відмовляє.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 12.02.2014року.

Суддя Є.А. Жерьобкіна