Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 124/9193/13-а
28.01.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Кобаля М.І. ,
Кондрак Н.Й.
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя (суддя Іванов С.С.) від 15.11.13 у справі № 124/9193/13-а,
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 10, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)
про перерахунок пенсії,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя від 15.11.2013 позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим - задоволено повністю.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим щодо обмеження прав ОСОБА_2 під час перерахунку розміру пенсії за вислугу років.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01 липня 2012 року та виплату належної суми на підставі довідки прокуратури АР Крим від 06 вересня 2012 року за №18ф-56 відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, що існувала до 01 жовтня 2011 року), виходячи з 90% розміру місячного заробітку за відповідною посадою з 01 липня 2012 року.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 15.11.2013 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим , проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2013 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.
Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2014 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Горошко Н.П. на суддю Кобаля М.І.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 28.01.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Судова колегія, розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулась до суду із позовною заявою до УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим.
В своїх позовних вимогах просила визнати неправомірними дії щодо обмеження прав під час перерахунку розміру пенсії за вислугу років та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії з 01.07.2012 року та виплату належної суми на підставі довідок прокуратури АР Крим за №18/162 від 11.09.2012 року та №18ф-228 від 26.09.2013 року відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, що існувала до 01.10.2011 року), виходячи з 90% розміру місячного заробітку за відповідною посадою з 01.07.2012 року.
Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що з 06.08.2002 року призначено пенсію за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від суми заробітку. У зв'язку із підвищенням посадового окладу працівників прокуратури на підставі наданої довідки звернулась для перерахунку, але відповідачем замість перерахунку пенсії, її розмір необгрунтовано зменшено з 90% до 80%.
Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
З представлених доказів в матеріалах справи вбачається, що 06.08.2002 року позивачу призначено пенсію за вислугою років згідно ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% встановленої заробітної плати по посаді старшого помічника прокурора.
Однак, листом УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим №245/Р-08 від 25.09.2013 року повідомлено, що прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії по заробітній платі у зв'язку із недоцільністю, оскільки при перерахунку за наданою довідкою про заробітну плату від 20.08.2012 року №18ф-56 розмір пенсії склав 4748,98 грн., до перерахунку пенсія виплачувалась в розмірі 5124,33 грн.
Так, прокуратура АР Крим листом від 11.09.2012 року за №18ф-162, відкликала довідку Прокуратури АР Крим від 20.08.2012 року №18-ф-56.
11 вересня 2012 року позивачем надано заяву та надано довідку Прокуратури АР Крим про заробітну плату.
Отже, згідно наданої заяви та на підставі вказаної довідки від 06.09.2012 року №18-ф-56 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії з 01.07.2012 року, її розмір склав 7489,30 грн. Пенсія вираховувалась у розмірі 80% від заробітної плати на посаді старшого прокурора прокуратури АР Крим - 9361,63 грн. відповідно ч.2 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 08.07.2011 року з урахуванням Постанови КМУ від 31.05.2012 року №505 «Про впорядкування структури та умов оплати праці робітників органів» (а.с.6-8,9-10).
Відповідач посилаючись на останню редакцію ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», стверджував, що перерахунок пенсії позивача проводиться у відповідності до цієї статті та Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено статтею 50-1 Закону № 1789-ХП. Редакція зазначеної статті змінювалась.
Так, відповідно до частини першої статті 50-1 Закону № 1789-ХП в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку."
Законом № 3668-УІ, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.
Так, відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції Закону № 3668-УІ прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, з 1 жовтня 2011 року положення частини першої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-УІ.
Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-УІ змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті).
Так, відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому дійшла такого правового висновку: внесені Законом № 3668-УІ зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-УІ не зазнали.
Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, колегія суддів виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Так, у зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із викладеного, у рішеннях Конституційного Суду України було зазначено, що розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, до пенсійної справи позивачем надано довідку прокуратури АР Крим за №18ф-56 від 06.09. 2012 року, також позивачем надано довідку прокуратури АР Крим за №18ф-228 від 26.09.2013 року, яка є аналогічною за змістом із довідкою №18ф-56 від 06 вересня 2012 року, але для перерахунку до управління не надавалась.
Враховуючи вищенаведені факти, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що необхідно вийти за межі позовних вимог, та дійшов висновку про те, що відповідач повинен був перерахувати позивачу пенсію згідно з довідкою прокуратури АР Крим за №18ф-56 від 06 вересня 2012 року (яка міститься в матеріалах пенсійної справи), відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, та здійснити виплату позивачу відповідні виплати зазначених коштів.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На думку судової колегії апеляційної інстанції, суд першої інстанції вірно визнав, що дії відповідача, які пов'язані з проведенням перерахунку пенсії позивачці, на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 08.07.2011 року, тобто на підставі норм законодавства, які набрали чинності після призначення пенсії, суперечать ч.2 ст.19 Конституції України, відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень та правомірності своїх дій суду не довів.
Так, в матеріалах справи міститься лише лист відповідача за №245/Р-08 від 25.09.2013 року, яким підтверджується повідомлення позивача про здійснення перерахунку пенсії в 2012 році, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що строк позовної давності не є пропущеним.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим - залишити без задоволення.
2.Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 15.11.13 у справі №124/9193/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська
Судді підпис М.І. Кобаль
підпис Н.Й. Кондрак
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська