Справа № 407/261/14-ц
2/407/367/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2014 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Філіпенко Л. П.
при секретарі Толоковій Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ДП „Луганська обласна дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" в особі ДП „Обласна дирекція „Луганськвуглереструктуризація" про стягнення побутового вугілля, -
В С Т А Н О В И В :
23 січня 2014 року від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до ДП „Луганська обласна дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" в особі ДП „Обласна дирекція „Луганськвуглереструктуризація" про стягнення побутового вугілля в натурі за 2012 рік у кількості 5 900 кг., у якій вона посилається на те, що 28 липня 1969 року був зареєстрований її брак із ОСОБА_2 у Верхньо-Нагольчанській селищній раді м. Антрацит Луганської області, актовий запис № 19, свідоцтво про одруження НОМЕР_1 від 28 липня 1969 року. З чоловіком вона прожила все життя, до його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в книзі реєстрації смертей виконкому Кріпенської селищної ради м. Антрацит Луганської області 17 листопада 2004 року зроблено відповідний актовий запис за № 132, та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2. В зв'язку з тим, що чоловік все життя працював на шахті з повним робочим днем під землею, їх сім'я весь час отримувала безкоштовне вугілля на побутові потреби. Після отримання чоловіком травми на виробництві, вони також отримували вугілля. Після смерті чоловіка, вона отримувала вугілля на шахті де працював її чоловік, в зв'язку із втратою чоловіка та тим, що його смерть пов'язана з виробничою травмою. Вугілля їй надавала шахта ім. 50-ти річчя Радянської України на якій чоловік отримав травму та пропрацював все життя. Однак після закриття шахти, всіх отримувачів вугілля перевели до Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація». Керівництво дирекції відмовило їй у видачі вугілля, та рекомендували звернутися до пенсійного фонду. В пенсійному фонді також відмовили. Після звернення до прокуратури у 2013 році їй видавали вугілля, проте у 2012 році вона була вимушена купувати вугілля за свої кошти. Вона зверталася до відповідача із проханням надати вугілля за 2012 рік, однак отримала відмову через неможливість виписати вугілля за минулий період у зв'язку з недосконалістю Бюджетного кодексу України.
Від відповідача надійшли заперечення, у яких він визнав позовні вимоги в частині стягнення побутового вугілля в натурі за 2012 рік в кількості 5 900 кг та просить розглянути справу без його участі. Однак відповідач заперечує проти покладення на нього судових витрат на правову допомогу, оскільки вважає, що довідка від адвоката є неналежним доказом цих витрат, просить розглянути справу за відсутністю його представника. (а.с.30).
У судовому засіданні позивачка не з'явилася, просить розглянути справу за її відсутністю, уточнила позовні вимоги та просить не покладати витрати на правову допомогу на відповідача через відсутність у неї необхідних доказів (а.с.31).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовну заяву ОСОБА_1 такою, що підлягає задоволенню, оскільки сукупність добутих у суді доказів вірогідно підтверджує її законність і обґрунтованість.
При цьому суд виходить із диспозитивності прав сторін та того, що згідно зі ст. 10 ЦПК України, обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом загальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При досліджені і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що позивачка 28 липня 1969 року вступила у брак із ОСОБА_2 у Верхньо-Нагольчанській селищній раді м. Антрацит Луганської області, актовий запис № 19, свідоцтво про одруження НОМЕР_1 від 28.07.1969 року (а.с. 19). ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер, про що в Книзі реєстрації смертей 17 листопада 2004 року зроблено відповідний актовий запис за № 132, та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 10 лютого 2005 року (а.с. 12). Відповідно до трудової книжки від 29 липня 1968 року ОСОБА_2 в період з 26 липня 1968 року по 02 грудня 1992 року працював у Шахтоуправлінні № 53 - 54, яке у подальшому було перейменоване у Ордену трудового червоного прапора шахтоуправління ім. 50 - річчя Радянської України (а.с. 16). Їх сім'я весь час отримувала безкоштовне вугілля на побутові потреби.
Згідно Інструкції ,,Про порядок забезпечення працюючих виробничих одиниць, підприємств і організацій Міністерства Вугільної промисловості СРСР паливом на побутові потреби,, (затвердженої Міністром вугільної промисловості СРСР за узгодженням зі ЦК профспілки робітників вугільної промисловості 11 травня 1976 року) установлений перелік категорій осіб і працівників, що користуються правом на безкоштовне одержання вугілля. У цьому випадку підставою виникнення цивільного права й обов'язків згідно ст.11 ЦК України і є акт цивільного законодавства.
Це підтверджується й п. 12.10 галузевої Угоди між Мінвуглепромом України, іншими державними органами, які діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 року , де зазначено ,, порядок забезпечення паливом на побутові потреби й компенсації витрат на споживану електроенергію й газ працівниками й пенсіонерами Підприємства вугільної промисловості встановлюється колективними договорами на Підприємствах відповідно до Гірського закону України, цією угодою а також діючою Інструкцією ,,Про порядок забезпечення працюючих виробничих одиниць, підприємств і організацій Міністерства Вугільної промисловості СРСР паливом на побутові потреби,, ( утверджена міністром вугільної промисловості СРСР за узгодженням зі ЦК профспілки робітників вугільної промисловості 11 травня 1976 року).
Згідно ст. 15 ЦК України ,,кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення невизнання або заперечування,,
Згідно ст. 16 ЦК України способом захисту цивільного права може бути - відновлення положення, що існувало до порушення цього права й примусовому виконанні обов'язку в натурі.
Тому суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з вищенаведених підстав.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 73, 80, 82 ЦПК України, ст. 43 Гірничого Закону України, Інструкції про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організацій МВП СРСР паливом на побутові потреби від 11 травня 1976 року, суд,
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з ДП „Луганська обласна дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" в особі ДП „Обласна дирекція „Луганськвуглереструктуризація" побутове паливо за 2012 рік у кількості 5 900 кг.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Антрацитівського
міськрайонного суду Л. П. Філіпенко