Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 801/10207/13-а
28.01.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Кондрак Н.Й. ,
Кобаля М.І.
секретар судового засідання Кисельова В. В.
за участю сторін:
представник позивача, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим - Лемтюжнікова Наталія Володимирівна, довіреність № 06-17 від 08.01.14,
розглянувши апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 21.11.13 у справі № 801/10207/13-а,
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Київська, 125-б, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим (вул. Крилова, 7, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
про стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2013 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополь (95051, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова,7; р/р №371734400900002 в ГУДКСУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 2587160) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 125-б, р/р 25600010045701 в КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України», м. Сімферополь, МФО 324805, ОКПО 20725930) суму не відшкодованих витрат на виплату і доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за серпень-вересень 2013 року у розмірі 290,80 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2013 та прийняти нове рішення.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2013 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалами Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим, проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2013 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.
Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2014 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Горошко Н.П. на суддю Кобаля М.І.
У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 28.01.2014, представник відповідача підтримав апеляційну скаргу відповідача, просив її задовольнити, скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2013 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Позивач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно.
Згідно з ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Судова колегія, розглянувши справу в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим про стягнення не відшкодованих витрат на виплату пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві у розмірі 1301,28 грн. за серпень-вересень 2013 року.
Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлений обов'язок Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань в повному обсязі відшкодовувати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, а також пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань. Однак, всупереч вимогам закону, відповідачем не відшкодовані витрати на виплату та доставку пенсій.
Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог частково, виходячи з наступного.
Позивач та відповідач у серпні-вересні 2013 року підписані акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Так, у зв'язку з виникненням неузгодженості між розрахунками Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим та виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим до акту та списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, було складено таблицю розбіжностей, які не прийняті відповідачем до заліку.
Неузгодженості виникли внаслідок незгоди відповідача відшкодувати позивачу витрати на виплату:
- основного розміру пенсії в сумі 1210,64 грн. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
- цільової грошової допомоги в сумі 83,60 грн. ОСОБА_4,
- поштових витрат на доставку пенсій в сумі 7,04 грн. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5.
Таким чином, загальна сума розбіжностей, що виникла між позивачем та відповідачем за період серпень-вересень 2013 року становить 1301,28 грн.
Стосовно стягнення з відповідача 732,70 грн. невідшкодованих витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії, суд зазначав наступне.
Згідно Конституції України принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні визначені у Основах законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В статті 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Нормами частини 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Закон України від 23.09.1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі по тексту - Закон № 1105).
Нормами частини 2 статті 2 Закону №1105 встановлено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктом 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону № 1105 відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
У відповідності до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
В статті 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Аналізуючи наведені вище норми чинного законодавства, враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Пенсійний фонд при цьому є неналежним страховиком, а отже, згідно з положеннями 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування має право звернутися до Фонду соціального страхування за відшкодуванням понесених витрат.
Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за № 376/7697.
Так, пунктом 4 Порядку від 04.03.2003 року № 5-4/4 визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом - суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Пунктом 3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27.04.2007 № 24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.06.2007 року за № 715/13982, визначений перелік документів, що подаються для призначення щомісячної страхової виплати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду, серед них окрім акту про нещасний випадок та довідки МСЕК, зазначеного також копію трудової книжки або витяг з неї, засвідчені страхувальником або підписом працівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду при пред'явленні оригінал.
Із змісту наведених норм слідує, що про правомірність призначення та виплати пенсій може йтися лише у разі наявності в пенсійній справі всіх необхідних документів і відповідності викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж.
Підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1, зокрема, є витяг з акту огляду у МСЕК від 17.08.1985 року. Проте, за результатами дослідження копій документів у судовому засіданні було встановлено, що у витязі з акту огляду МСЕК від 17.08.1985 року вказано, що інвалідність встановлена ОСОБА_1 (по-батькові відсутнє). Зазначене свідчить про те, що дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, якій встановлена інвалідність, що свідчить про відсутність підстав для виплати пенсії вказаній особі.
Підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_4, зокрема, є акт про нещасний випадок на виробництві від 04.10.1984 року та витяг з акту огляду у МСЕК №159004. Проте, за результатами дослідження копій документів у судовому засіданні було встановлено, що у акті про нещасний випадок потерпілим вказаний ОСОБА_4, а інвалідність встановлена ОСОБА_4 (по-батькові відсутнє). Зазначене свідчить про те, що дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, якій встановлена інвалідність, що свідчить про відсутність підстав для виплати пенсії вказаній особі. Крім того, дані паспорта вказаної особи не відповідають даним, що вказані в довідці про надання ідентифікаційного номеру (в паспорті зазначено - ОСОБА_4, у довідці - ОСОБА_4).
Підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_3, зокрема, є акт про нещасний випадок на виробництві від 13.12.1980 року та витяг з акту огляду у МСЕК №016486. Проте, за результатами дослідження копій документів у судовому засіданні було встановлено, що у акті про нещасний випадок потерпілим вказаний ОСОБА_3, а інвалідність встановлена ОСОБА_3. Тобто дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, з якою стався нещасний випадок і якій встановлена інвалідність.
Підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_5, зокрема, є витяги з актів огляду у МСЕК за різні періоди. Проте, за результатами дослідження копій документів у судовому засіданні було встановлено, що відповідно до витягу з акту огляду у МСЕК від 26.01.1976 року, від 24.08.1976 року інвалідність встановлена ОСОБА_5 (по-батькові відсутнє). Зазначене свідчить про те, що дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, якій встановлена інвалідність, що свідчить про відсутність підстав для виплати пенсії вказаній особі.
Отже, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для відшкодування відповідачем витрат на випалу та доставку пенсії переліченим вище особам, внаслідок чого, позовні вимоги в зазначеній частині не підлягають задоволенню.
Щодо відшкодування витрат на випалу та доставку пенсії ОСОБА_2, суд першої інстанції зазначив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, неприйняті до заліку витрати на виплату пенсій ОСОБА_2 не були включені відповідачем до акту щомісячної звірки у зв'язку з тим, що у відповідача відсутня особова справа потерпілого, що є підставою для відмови у розумінні ч. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні, які спричинили втрату працездатності».
Так, пунктами 6 та 7 Порядку від 04.03.2003 року № 5-4/4 визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Таким чином, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.
Приймаючи до уваги те, що обов'язок Фонду відшкодовувати витрати позивачу, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, навіть при відсутності особових справ в розпорядженні виконавчої дирекції фонду прямо передбачений Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 2272-IIІ від 22.02.2001 року.
Частинами 2 статті 7 Закону передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілий ОСОБА_2, документи якого не передані до Фонду, продовжує отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Відтак, відповідач повинен відшкодувати позивачу суму основного розміру пенсії ОСОБА_2 за серпень-вересень 2013 року в розмірі 288,52 грн. та 2,28 грн. витрат на доставку основного розміру пенсії, що підтверджується розрахунком суми позовних вимог, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційних скарг щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційних скаргах.
Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим - залишити без задоволення.
2.Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим - залишити без задоволення.
3.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.13 у справі № 801/10207/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 03 лютого 2014 р.
Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська
Судді підпис Н.Й. Кондрак
підпис М.І. Кобаль
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська